До кафедри відноситься курс - патологічна фізіологія.
На кафедрі навчаються студенти І-ІІ-ІІІ курсів.
Наукові напрямки:
“Особливості фотоперіодичних змін структури і функції органів нейро-ендокринної системи в умовах екзогенної гіпоксії”,
“Дослідження порушень водно-електролітного обміну, закономірностей центральних стресіндукованих та ішемічних дисфункцій, паренхіматозно-стромального дисбалансу при ушкодженні внутрішніх органів за умов впливу екологічно несприятливих чинників з розробкою шляхів корекції виявлених патологічних змін”
Студентський науковий гурток:
Науковий керівник студентського гуртка
к.мед.н., асистент Дорошко Володимир Антонович.
Староста гуртка – Шокалюк Віктор Володимирович 2 курсу медичного факультету №1
Основні напрямки роботи – експериментальна та реферативна
Відповідальний за подання інформації – ас. Ясінська О.В.
25.02.2008.
ПОГЛЯД У ІСТОРІЮ КАФЕДРИ
Кафедра нормальної фізіології була організована 24 листопада 1944 року, незадовго після звільнення Чернівецької області від фашистських загарбників. Війна ще продовжувалася, більшість фізіологів перебували в рядах діючої армії або працювали в госпіталях. Відновлення радянських міст, зруйнованих німецькими окупантами, тільки починалося й тому на перших порах організація та оснащення кафедри, забезпечення її кваліфікованими викладачами супроводжувалося значними труднощами. Цей період тривав більше 2 років.
Протягом першого навчального року обов’язки завідувача кафедри виконував Борис Володимирович Андрєєв, практичні заняття зі студентами проводили асистенти Є.А. Євдокімов та Є.М. Зелькіна. Ці викладачі ще не мали достатнього педагогічного досвіду. Вони самі змушені були збирати апаратуру кустарним способом з частин, добутих в різних місцях. Більшість занять носили характер семінарів чи обмежувалися демонстрацією нескладних дослідів. Ніяка наукова робота на кафедрі в той час не проводилася.
З вересня 1945 року для читання лекцій був запрошений завідувач кафедри фізіології тварин та людини Чернівецького університету доцент Дмитро Онисимович Кочерга. У його особі кафедра одержала хорошого лектора, різносторонньо підготованого фізіолога та достатньо авторитетного керівника. Практичні заняття почали забезпечуватися посібниками та апаратурою, яку одержували в тимчасове користування з кафедри фізіології університету.
Більш помітний розвиток кафедри відбувся за керівництва проф. Я.П.Склярова й доцента М.В.Семенова. Професор Яків Павлович Скляров завідував кафедрою з лютого 1946 року до вересня 1952 року, раніше працював старшим асистентом кафедри нормальної фізіології 1-го Харківського медичного інституту. При Я.П. Склярові буда придбана та виготовлена значна частина обладнання, необхідного для нормального ведення педагогічного процесу. Був організований віварій для собак, обладнана операційна, виготовлені станки для хронічних дослідів на собаках, збудована камера для вивчення умовних рефлексів. Лекції стали супроводжуватися демонстраціями, практичні заняття – вестися у відповідності до типового плану. За цей період він, як сказано в його особистій архівній справі, «фактично створив кафедру нормальної фізіології ЧМІ». Я.П.Скляров, як експериментатор і учень професора Фольборта Ю.В., володів досконало технікою хірургічного втручання на експериментальних тваринах. Такої техніки він навчав і вимагав не тільки від співробітників кафедри, а і студентів. Практикум з фізіології для студентів до останнього часу включає великий список саме таких практичних робіт.
Доцент Микола Володимирович Семенов завідував кафедрою з вересня 1952 року по серпень 1954 року. Як спеціаліст в галузі вивчення головного мозку він приділяв велику увагу розширенню викладання цього розділу фізіології та вищої нервової діяльності. У цей час приділялась особлива увага пропаганді вчення І.П. Павлова в якості основи фізіології та медицини. Усі викладачі кафедри підвищували свою кваліфікацію на курсах з вищої нервової діяльності при Центральному та Київському інститутах удосконалення лікарів.
Потужного розвитку кафедра набуває за період керівництва д.б.н. проф. Я.Д.Кіршенблата з жовтня 1954 року по липень 1980 року. Професор Яків Давидович Кіршенблат закінчив два вищих навчальних заклади – біологічний факультет Ленінградського університету та 1-й Ленінградський медичний інститут. За цей час кафедра була значно перебудована і поповнилась новою апаратурою, обладнанням та навчальними таблицями. При ній була організована електрофізіологічна лабораторія (1966), придбаний стереотаксичний прилад для введення мікроелектродів в різні мікроструктури головного мозку дрібних лабораторних тварин. У лекційному курсі та на практичних заняттях почала приділятися увага всім розділам фізіології у відповідності до їх значенням для медицини. Особлива увага була звернена на доведення до студентів найновіших досягнень медицини, які були включені в програми, але в той час ще не увійшли в підручники. У зв’язку з розвитком кібернетики та біоніки, з новими підходами до вивчення фізіології нервової системи лекційний курс був значно перебудований та були опубліковані відповідні науково-популярні статті в періодичних виданнях.
Поряд з навчальною та науковою діяльністю Я.Д.Кіршенблат проводив велику громадську роботу. Він неодноразово обирався депутатом Чернівецької міськради, головою Чернівецького відділення фізіологічного товариства, був головою інститутського відділення товариства "Знання", членом парткому інституту. Держава та громадськість м. Чернівці і медінституту високо оцінила наукову, навчальну та громадську діяльність професора Якова Давидовича Кіршенблата. Він був удостоєний ордена "Знак пошани", з нагоди 50-річчя Чернівецького медінституту його портрет занесено до галереї портретів фундаторів наукових шкіл інституту, з 1994 року в інституті встановлена щорічна студентська стипендія ім. професора Кіршенблата Я.Д. У червні 2003 року в Буковинській державній медичній академії була проведена науково-практична конференція з міжнародною участю “Фізіологія регуляторних систем”, присвячена пам’яті професора Я.Д. Кіршенблата.
У 1980-1987, 1989-1990 роках кафедрою завідував доктор медичних наук, професор Георгій Іванович Ходоровський, випускник Чернівецького медінституту. Упродовж 1969-1973 років Г.І. Ходоровський працював доцентом кафедри фізіології людини Замбійського університету (м.Лусака), очолював експедицію ООН з вивчення медико-соціологічних умов життя населення Замбії, у 1987-1989 роках – професором-консультантом ректора Кабульського медінституту, а згодом – Міністерства охорони здоров’я Афганістану, обирався депутатом Чернівецької міської Ради народних депутатів 3-х скликань, а також депутатом Верховної Ради України, працював головою постійного комітету в справах жінок, охорони сім’ї, материнства та дитинства, членом президії Верховної Ради України (1990-1994), у 1993-1998 роках він перший посол Незалежної України в Індії, у 1996 році указом президента України йому пожиттєво присвоєно вищий дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України. Г.І.Ходоровський нагороджений орденом Дружби народів, двома медалями і знаком "Заслужений працівник вищої школи УРСР". Він відзначений "Премією ім. Індіри Ганді" та відзнакою Індо-Європейської асоціації "За зміцнення миру і дружби народів". Обраний почесним професором Міжнародного інституту маркетингу та менеджменту (Індія). Лауреат премії ім.Омеляна Поповича.
Після повернення з Індії Г.І. Ходоровський працює професором, а з грудня 2000 року по даний час – завідувачем рідної кафедри. Будучи учнем професора Я.Д. Кіршенблата, професор Г.І.Ходоровський продовжував і продовжує розвивати традиції, закладені Я.Д.Кіршенблатом в організаційній, навчально-методичній та науковій роботі.
З 1987 по 1989 та з 1990 по 1997 роки обов’язки завідувача кафедри виконував випускник Чернівецького медінституту, учень професора Я.Д. Кіршенблата, кандидат медичних наук, доцент Віктор Іванович Ясінський. Досвідчений педагог і організатор керував протягом 5 років підготовчим відділенням, працював 5 років заступником декана ЧМІ, відповідальним секретарем приймальної комісії ЧМІ, вніс значний вклад в розвиток і покращення навчально-методичної й виховної роботи на кафедрі та медичному ВНЗ.
У 1997-2000 роках кафедрою завідував доктор медичних наук, професор Олександр Леонідович Кухарчук, дійсний член Нью-Йоркської академії наук, автор більше 150 наукових праць, керівник більше 10 кандидатських дисертацій, співавтор 12 патентів на винаходи. Його учні неодноразово займали призові місця на міжнародних наукових форумах. 5 учнів отримали гранти Сореса для наукових досліджень.
З грудня 2000 р. по червень 2005 р. завідував кафедрою нормальної фізіології д.мед.н., професор Г.І.Ходоровський, а з 1 липня 2005 р. після реорганізації кафедр нормальної та патологічної фізіології в кафедру фізіології - д.мед.н., професор С.С.Ткачук.
За час існування кафедри нормальній фізіології студентів навчали викладачі: Є.А. Євдокімов та Є.М. Зелькіна, О.Д.Жовновата, В.А.Полотай, Н.П. Семен, А.П. Гречишкіна, З.В.Довгань, Н.М.Малишенко П.С. Вахнован, З.Г. Чигріна, В.Ф.Мислицький, В.П.Довгий С.Ф. Харченко, В.В. Парфенюк, М.В. Шаплавський, І.П. Катеренчук, М.Л.Кирилюк О.В. Криган, І.Д. Шкробанець, І.І. Заморський, Л.В. Заболотна.
Ці вихованці кафедри працювали або зараз працюють в різних вищих навчальних та наукових закладах як в нашій державі, так і за її межами: З.В.Довгань д.мед.н., професор, зав.кафедри нормальної фізіології Калінінського медінституту, А.П.Гречишкіна – доцент Бердянського педагогічного університету, к.мед.н. П.С.Вахнован і доцент З.Г.Чигріна – співробітники Державного університету медицини і фармації ім. Н.А.Тестеміцану м. Кишинів (Молдова), д.біол.н., професор В.Ф.Мислицький – професор патологічної фізіології БДМУ, д.мед.н. Н.М.Малишенко – в Алжирі доцент кафедри фізіології людини Державного медичного коледжу, пізніше зав.кафедри нормальної фізіології Архангельського медінституту, М.В.Шаплавський – д.мед.н., професор - зав.каф.медичної фізики БДМА, І.П.Катеренчук – д.мед.н., професор – зав.кафедри госпітальної терапії Полтавської медичної стоматологічної академії, М.Л.Кирилюк – д.мед.н., ст.науковий співробітник медцентру “Андромед”, м.Одеса, І.І.Заморський – д.мед.н., професор - зав.кафедри фармакології та фармації БДМА.
Старшими лаборантами на кафедрі працювали: А.П Гречишкіна, М.Г. Бабич, В.М. Сербенюк, Н.І. Макар-Тітова, М.І. Остапчук (працює по даний час). Лаборантами працювали В.Ф. Камуз та інші. М.П. Мотрук. (працює по даний час). Препаратором довше за всіх працювала О.П. Мартинюк (з 1947 по 1979 роки).
Професор Мислицький В.Ф.
У даний час на кафедрі працюють - зав.кафедри, професор С.С.Ткачук, професор Г.І. Ходоровський, В.Ф.Мислицький – професор, Роговий Ю.Є.-професор, В.І. Ясінський -доцент, В.І. Швець -доцент, Філіпова Л.О.-доцент, О.В.Кузнєцова- доцент, Перепелюк М.Д.-ст.викладач, асистенти: С.І. Анохіна, Л.М. Крещук, І.Р. Тимофійчук, О.В. Ясінська, О.В.Бойко, В.А. Дорошко, О.В.Ткачук, Куровська В.О.-викладач-стажист, старші лаборанти- Остапчук М.І., Оленович Л.В., лаборанти – Мотрук М.П., Ісламова І.Р. Кафедра має наступні приміщення: 11 навчальних аудиторій, кабінет завідувача, кабінети професорів кафедри, кабінети доцентів, кабінети асистентів, лаборантську, матеріальну та кімната для проведення наукових експериментів.
