Закривидорога Степан Петрович, уродженець Харківської області, був випускником 1932 р. Харківського медичного інституту. Завідував кафедрою у 1946–1967 рр. До призначення завідувачем кафедри фармакології Чернівецького медінституту пройшов шлях від аспіранта, викладача кафедри фармакології Харківського медінституту до старшого викладача Саратовського училища прикордонних військ (у роки Великої Вітчизняної війни). Докторську дисертацію на тему „Матеріали до фармакодинаміки барбітуратів і питання змішаної і комбінованої дії їх з деякими речовинами” захистив у 1945 р. Завідувачем кафедри пропрацював 23 роки до виходу на пенсію і вважається фундатором кафедри. Під час завідування кафедрою був деканом лікувального факультету (1952–1955 рр.), вченим секретарем інституту, консультантом у Північній Кореї (КНДР, 1958–1959 рр.) та Монголії (1964–1965 рр.). Керував виконанням трьох докторських (Кирилічева А. В., Пісько Г. Т., Тарахов­ський М. Л.) і восьми кандидатських дисертацій (Закриви­дорога З. С., Невська Т. Л., Пісько Г. Т., Редько (Масю­та) Г. Ф., Мельник Т. Х., Пейсах Н. А., Ценд Хайдав (Монголія), Карінківська (Косуба) Р. Б.). Автор понад 100 наукових праць. Нагороджений орденом „Знак Пошани” і знаком „Відмінник охорони здоров’я”. Основні напрямки наукової діяльності кафедри за його керівництва — дослідження дії снотворних і наркотичних речовин на центральну нервову систему, виготовлення і запровадження в медичну практику терпентинної мазі з живиці буковинської ялиці, вивчення фармакологічної дії деяких лікарських рослин.

Пісько Григорій Тимофійович, доктор меди­чних наук, професор, уродженець Вінницької області, випускник 1955 р. Чернівецького медичного інституту. Завідував кафедрою у 1967–1971 рр. Закінчив у 1957 р. аспірантуру на кафедрі фармакології нашого ВНЗу, після якої захистив кандидатську дисертацію на тему „До фармакології кореня кінського щавеля” (Чернівці, 1959). До призначення завідувачем кафедри фармакології працював асистентом і доцентом кафедри. Докторську дисертацію на тему „Про фармакологічні властивості і антимікробну дію похідних етилен- і гексамети­лендіаміну” захистив у Львівському медичному інституті в 1967 р. Завідувачем кафедри працював чотири роки, після чого переїхав до Києва на науково-дослідну роботу. До і під час завідування кафедрою виконував обов’язки завідувача відділу аспірантури, заступника декана і декана лікувального факультету (1967–1970 рр.). За період роботи на кафедрі опублікував біля 60 наукових праць, став автором двох винаходів, керував виконанням однієї докторської (Денисенко В. П.) і трьох кандидатських (Кирпенко Ю. О., Молдован В. І., Кучер В. І.) дисертацій. Автор оригінального українського антимікробного лікарського засобу „етоній”, який був синтезований на кафедрі загальної хімії інституту доцентом В. П. Денисенко. За керівництва професора Пісько Г. Т. на кафедрі проводились роботи з фармакологічного вивчення і запровадження в медичну та ветеринарну практику етонію, обґрунтування напрямків цілеспрямованого синтезу нових антимікробних речовин у низці четвертинних поверхнево-активних амонієвих сполук.

Іванов Юрій Іванович, доктор медичних наук, професор уродженець Свердловської області, був випускником 1961 р. Свердловського медичного інституту, завідував кафедрою 25 років — у 1972–1997 рр. До завідування кафедрою фармакології Чернівецького медінституту працював лікарем-фтизіатром (1961–1962 рр.), асистентом кафедри фармакології (1962–1968 рр.) і доцентом кафедри нормальної фізіології (1968–1969 рр.) Алтайського медінституту. У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему „Вплив кортизону і преднізолону на функцію нирок і водно-сольовий обмін” (Барнаул, 1967). З 1969 по 1972 роки працював доцентом кафедри патологічної фізіології Чернівецького мед­інституту. Докторську дисертацію на тему „Механізм змін функції нирок при збільшенні об’єму позаклітинної рідини (роль натрійуретичного фактору)” захистив в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця (м. Київ) у 1974 р. Завідувачем кафедри працював 25 років. Керував вико­нанням трьох докторських (Косуба Р. Б., Гапон Л. І., Коновчук В. М.) і 16 кандидатських дисертацій (Гапон Л. І., Яковлєв В. Є., Марущак В. М., Орловський В. Ф., Бон­дар Г. В., Парфенюк В. В., Мостовий В. С., Коновчук В. М., Петрюк А. Є., Тереножкіна Н. П., Сімонія Т. В., Михаль­ський А. В., Власик Л. І., Філіпець Н. Д., Кишкан І. Г., Геруш О. В.). Автор та співавтор понад 120 наукових праць, серед них три монографії, два винаходи, два підручники та один практичний довідник. Заслужений діяч науки і техніки України (1995 р.), нагороджений знаком „Відмінник охорони здоров’я”. Основні напрямки наукової діяльності кафедри при його керівництві — дослідження впливу лікарських засобів на водно-сольовий обмін і функції нирок; виділення та дослідження дії натрійуретичного фактору (гормону); дослідження лікувальних властивостей волоських горіхів.

Косуба Раїса Борисівна, доктор медичних наук, професор, уродженка Донецької області, випускниця 1961 р. Чернівецького медичного інституту, завідувала кафедрою у 1997–2002 рр. до виходу на пенсію, після цього працювала професором кафедри. У даний час завідує кафедрою фармації університету. З 1961 р. працювала на кафедрі фармакології старшим лаборантом, асистентом. У 1969 р. захистила кандидатську дисертацію на тему „До фармакодинаміки змішаної і комбінованої дії барбітуратів з адреноміметичними речовинами” на вченій раді Чернівецького медінституту. Після цього працювала доцентом кафедри, захистила докторську дисертацію на тему „Фармакологічні аспекти транспорту води та електролітів у кишечнику” (Київ, 1990). До призначення завідувачем кафедри (після смерті професора Іванова Ю. І.) працювала професором (1992–1997 рр.). Продовжила наукові дослідження впливу лікарських засобів на функцію нирок та водно-сольовий обмін, започатковані професором Ю. І. Івановим. Є автором та співавтором понад 130 наукових праць, у тому числі двох патентів, одного підручника і двох посібників. Продовжила керувати виконанням трьох кандидатських дисертацій (Кишкан І. Г., Геруш О. В., Куковська І. Л.), розпочатих за керівництва професора Ю. І. Іванова.

Заморський Ігор Іванович, доктор медичних наук, професор, уродженець м. Чернівці, випускник 1990 р. Чернівецького медичного інституту, завідує кафедрою з 2002 р. (з грудня 2001 р. по лютий 2002 р. тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри). Закінчив у 1994 р. аспірантуру при кафедрі нормальної фізіології нашого ВНЗу, після якої захистив кандидатську дисертацію на тему „Участь перегородки мозку в регуляції біоритмологічних змін структури і функції сім’яників білих щурів” (Київ, 1995). До завідування кафедрою фармакології та фармації працював асистентом кафедри нормальної фізіології (1994–1996 рр.); асистентом, старшим науковим співробітником і доцентом кафедри патологічної фізіології (1996–2000 рр.); доцентом і професором кафедри фармакології (2000–2002 рр.); з грудня 2001 р. по лютий 2002 р. тимчасово виконував обов’язки завідувача кафедри. Докторську дисертацію на тему „Фотоперіодичний компонент механізмів адаптації до гострої гіпоксії” захистив в Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця (м. Київ) у 2000 р. З 2001 р. одночасно є головою Ради молодих учених і науковим керівником Студентського наукового товариства академії, заступником головного редактора Всеукраїнського студентського наукового журналу “Хист”, з 2005 р. — голова комісії з біомедичної етики університету. Автор та співавтор понад 130 наукових праць, серед них три монографії, один винахід, п’ять посібників. Підготував одного магістранта медицини (Шимків О. Д.), та двох кандидатів медичних наук (Сопова І. Ю., Кметь О. Г.), керує підготовкою ще чотирьох кандидатів медичних і фармацевтичних наук. Лауреат стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених (1996–1998 рр.). Продовжив традиційний для кафедри напрямок дослідження впливу лікарських засобів на функцію нирок, а також започаткував новий напрямок наукової діяльності на кафедрі — дослідження нейропротекторної та антигіпоксантної дії відомих і нових фармакологічних препаратів (мелатонін, мемантин, амантадин тощо), особливостей фармакодинаміки лікарських засобів за умов гіпоксичних станів.