Самогубство – це слабість, капітуляція, воно ніколи не може бути виправданим, навіть тоді, коли людина втратила все – кохання, здоров’я, віру в себе, сенс життя. Прикро, але за останніми даними Державного комітету статистики України станом на січень-вересень 2006 року на 100 тисяч населення припадає скоєння 22 суїцидів. В порівняльному аналізі – ця причина смерті є найпоширенішою після природної смерті (від хвороб системи кровообігу), смерті від новоутворень та смерті від зовнішніх причин.
Основними чинниками, які сприяють зростанню самогубств є: ослаблення соціальної інтеграції і соціальних зв’язків, зниження ролі традиційних релігій з одночасним збільшенням кількості різного роду культів і сект, зростання упорядкованості при одночасному зростанні побутових стресів, підвищення відсотку літніх людей в загальній чисельності населення, посилення урбанізації, – розповідає асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Ольга Юрценюк.
Також фахівець зазначає, що основними мотивами суїцидальної поведінки серед молоді є переживання образи, самотності; неможливість бути зрозумілим; реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі; переживання, пов’язані із смертю одного з батьків, розлучення батьків; почуття провини, сорому, образи, незадоволеності собою; страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням; страх перед покаранням; любовні невдачі, сексуальні ексцеси, небажана вагітність; почуття помсти, погроз, шантажу; бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття.
Фахівці рекомендують людей, які проявляють суїцидальну поведінку, не намагатися утішити загальними словами типу “Ну, усе не так погано”, “Вам стане краще”. Дайте людині можливість висловитись. Ставте запитання й уважно слухайте. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, і це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства, тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість.
Проте, слід пам’ятати, що таким людям потрібна кваліфікована допомога, основним методом допомоги є спілкування з фахівцем, який шляхом віднайдення основної причини кризової ситуації, зорієнтує сили на вихід зі становища, головними серед яких мають бути любов до людини, чесність з нею, компроміс та відвертість. Тому, якщо ви помічаєте у знайомого, колеги, співробітника стан емоційної нестабільності не будьте байдужими, порадьте звернутися до психолога. До слова, в Буковинському державному медичному університеті функціонує медико-психологічний центр, де фахівці завжди готові допомогти.
Контактний телефон:
90-20-23
Адреса: м.Чернівці, вул. Червоноармійська, 3
ІІ поверх, каб. 12
