Приєднуйся

БДМУ ВконтактеБДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Календар заходів

Нема подій

Дні народження

21 серпня
Гаген О.Ю.
Боднар Н.Я.

22  серпня
Голодрига Є.А.
Чимпой  К.А.

23  серпня
Гуцул М.Г.
Кокалко М.М.
Мотрук М.П.

24  серпня
Гушелик Г.О.
Коваль Г.Д.
Сопіт Д.Ф.
Удовенко Н.І.
Ширєнкова-Білійчук А.О.

25   серпня
Іванюк-Гладка М.І.
Рева В.Б.
Федів О.І.

26  серпня
Гайдичук В.С.
Горда Т.Г.
Попелюк О.-М.В.

27  серпня
Білоокий В.В.
Вакарчук М.Г.

28  серпня
Николайчук В.І.
Питлік В.В.
Проняєв Д.В.
Пухальський І.В.
Яворська М.М.

29 серпня
Жиряда А.Г.
Князєва О.В.
Сорохан В.Д.

30  серпня
Василько О.І.
Гуцул І.Ю.
Кіюн І.Д.
Опольський В.М.
Сидорчук А.С.   
Федуняк О.М.

31  серпня
Марчук Ю.Ф.
Ротар С.С.
Стрежак М.Г.

БДМУ. Наші медичні коледжі

Неділя, 09 грудня 2012 20:37

58002, м. Чернівці, Театральна пл., 2,
телефони: (0372) 55-37-54
Факс: (0372) 55-37-54

E-mail: office@bsmu.edu.ua

Неділя, 09 грудня 2012 20:27

Київський виробничо-медичний інститут (1931-1936 рр.) – 2-й Київський державний медичний інститут (1936-1944 рр.) – Чернівецький державний медичний інститут (1944-1997 рр.) – Буковинська державна медична академія (1997-2005 рр.) – Буковинський державний медичний університет (з 2005 року) – така коротка історія заснування й розвитку створеного в 1931 році вищого навчального закладу та його трансформації в теперішній Буковинський державний медичний університет (БДМУ). Від свого заснування до цього часу навчальний заклад під впливом різних обставин змінював як назву, так і дислокацію, але ніколи не міняв статусу вищого навчального закладу і не переривав свою діяльність із підготовки висококваліфікованих лікарів.

bsmu chronology


Київський період діяльності навчального закладу і робота інституту в евакуації (1931-1944 рр.)

Навесні 1931 року згідно з постановою Раднаркому СРСР на базі Першої робітничої лікарні Києва було засновано виробничо-медичний інститут, який розпочав підготовку лікарів із фельдшерів та медсестер без відриву їх від виробництва. Директором новоствореного інституту був призначений кандидат медичних наук, акушер-гінеколог Н.Г.Окропаридзе. Функції клінічних кафедр виконували відповідні за профілем відділення лікарні, а обов'язки завідувачів кафедр покладалися на завідувачів цих відділень. Лабораторії лікарні були одночасно лабораторіями теоретичних кафедр виробничого інституту.

У 1931 році здійснено три набори студентів (у червні – 42 особи, у серпні – 84, у грудні – 112), а в 1932 році два набори (у квітні та в серпні – по 200 осіб) із медичних працівників Першої робітничої й Жовтневої лікарень, поліклінік Києва та Інституту охорони материнства й дитинства.

У 1934 році було випущено 42, а в 1935 році – 34 дипломованих лікарі. Практичний досвід роботи «лікарні-інституту» і фаховий рівень лікарів перших випусків показали, що Перша робітнича лікарня є хорошою навчальною базою, яка забезпечує високий рівень підготовки лікарів. Тому, на прохання Наркомату охорони здоров'я, Рада Народних Комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) Постановою №1049 від 16 липня 1936 року реорганізувала Київський виробничо-медичний інститут з 1 вересня 1936 року в стаціонарний 2-й Київський державний медичний інститут (2-й КДМІ) із лікувальним факультетом. Цією ж постановою будівлі й оснащення Першої робітничої лікарні були передані у власність 2-го КДМІ, що дозволило всі теоретичні та більшість клінічних кафедр розмістити в живописній садибі інституту.

Із 20 клінічних кафедр 16 були створені і розміщені у профільних відділеннях лікарні, які стали власними клініками інституту, а решта шість – на базі міських і відомчих лікарень Києва. Директором інституту був призначений керівник цієї лікарні кандидат медичних наук М.Є.Лиманський.

Багато кафедр у 2-му Київському медінституті очолили славнозвісні науковці академіки В.Ю.Чаговець (кафедра нормальної фізіології), В.М.Іванов (кафедра факультетської терапії), І.М.Іщенко (кафедра загальної хірургії), А.І.Замкова-Смирнова (кафедра патологічної анатомії), професори Б.Я.Падалка (кафедра інфекційних хвороб), Г.С.Барг (кафедра мікробіології), В.Г.Лазарев (кафедра неврології), П.І.Баранник (кафедра загальної гігієни), І.В.Базилевич (кафедра госпітальної терапії), А.С.Берлянд (кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб), А.М.Ольшанецький (кафедра акушерства і гінекології), Б.М.Городинський (кафедра госпітальної хірургії), В.Г.Балабан (кафедра дитячих хвороб), С.І.Радченко (кафедра соцгігієни), Є.І.Левін (кафедра дерматовенерології), Я.Г.Замковський (кафедра очних хвороб), В.П.Кібальчич (кафедра анатомії), П.С.Шидловський (кафедра топографічної анатомії), Р.А.Димшщ (кафедра патофізіології), Ф.І. Гейліх (кафедра фармакології), Б.М.Колдаєв (кафедра біохімії), С.М.Чумаков (кафедра неорганічної хімії) та інші.

Протягом 1931-1940 років чисельність студентів зросла з 47 (1931 р.) до 1618 (1940 р.), а випуск лікарів збільшився з 42 (1934 р.) до 245 (1940 р.). Усього за 10 років (1931-1941 рр.) в інституті було підготовлено понад 560 лікарів. З початком Великої вітчизняної війни, через загрозу окупації ворогом Києва, у липні 1941 року всіх студентів інституту направили в Харків, де їх приймав тимчасово 1-й Харківський медінститут. У серпні до Харкова були евакуйовані навчально-матеріальна база та наявний на той час у Києві професорсько-викладацький склад 1-го і 2-го Київських медінститутів. Зазнаючи постійних бомбардувань, не всі потяги без втрат змогли дістатися до Харкова. Тому, тимчасово, на воєнний період рішенням уряду УРСР шляхом об'єднання штатного персоналу та навчально-матеріальної бази двох київських медінститутів, які вдалося зібрати в Харкові після евакуації з Києва, був створений Київський медінститут (об'єднаний). Кафедри цього інституту були укомплектовані не за штатним розкладом, а об'єднували персонал та оснащення кафедр обох київських інститутів. Таким штатом і оснащенням Київський медінститут працював до поновлення в 1944 році діяльності 1-го та 2-го медінститутів як окремих навчальних закладів.

Загроза захоплення ворогом Харкова примусила евакуювати Київський об'єднаний медінститут на Урал у місто Челябінськ, де він розмістився на вулиці Комуни, 35 і працював до повернення в 1943 році у звільнений від ворога Київ. У Челябінську залишився працювати Челябінський медінститут (тепер Челябінська державна медична академія), створений за рахунок частини матеріального оснащення та особового складу кафедр і клінік київських медичних інститутів.

Діяльність навчального закладу на Буковині

Після повернення в зруйнований війною Київ, діяльність 1-го Київського медичного інституту (тепер – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця) була поновлена того ж 1943 року з розміщенням його на тій навчальній і клінічній базі обох інститутів, яка збереглася від зруйнувань.

   

Восени 1944 року закінчилися бойові дії на території Буковини. Наркомат охорони здоров'я у серпні 1944 року звернувся до Ради Народних Комісарів УРСР із проханням поновити діяльність 2-го Київського медінституту з передислокацією його в місто Чернівці, яке майже не зазнало руйнувань під час бойових дій і мало всі необхідні умови для розміщення в ньому та забезпечення повноцінної діяльності вищого медичного навчального закладу. Щоб переконати Раднарком в доцільності передислокації навчального закладу в Чернівці, Чернівецький облвиконком та обком КП(б)У ухвалили спільну Постанову №404 від 11 вересня 1944 року з проханням розмістити 2-й КДМІ в місті Чернівці. Раднарком УРСР Постановою №1360 від 20 жовтня 1944 року дозволив Народному комісаріатові охорони здоров'я поновити діяльність 2-го Київського медінституту з лікувальним факультетом та передислокувати його в м. Чернівці. Згідно з цією Постановою для розміщення інституту виконком Чернівецької обласної ради був зобов'язаний «...виділити і закріпити за Чернівецьким медичним інститутом: 1) будинки на Театральній площі №5-6 (колишня торгово-промислова палата Буковини та Єврейський дім); 2) будинок №1 на вулиці Неагой Бесараб (теперішні вул. М. Штерна, 1 та будинок навчально-адміністративного корпусу Чернівецького державного фінансово-економічного інституту); 3) будинок колишнього теологічного факультету Чернівецького університету» який розміщувався в одному із корпусів резиденції буковинських митрополитів (корпус теперішнього філософсько-теологічного факультету і факультету іноземних мов Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича). Постанова зобов'язувала органи місцевої влади міста Чернівці і Чернівецької області надати необхідну допомогу в розміщенні та організації роботи навчального закладу і містила перелік конкретних заходів, обов'язкових для виконання. У Постанові №1360 від 20.10.1944 року забули лише вказати, як слід називати 2-й Київський медінститут після передислокації його в Чернівці. У зв'язку з цим, цікавими є перші накази, які видавав тимчасово виконуючий обов'язки директора цього інституту доцент Євген Ілліч Кефелі (після – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анатомії 1-го Київського медінституту). Наприклад, «Наказ №1 по 2-му Київському медичному інституту в місті Чернівці від 21 жовтня 1944 року». За таким зразком розпочиналися всі накази в жовтні, поки в листопаді не поступило роз'яснення, що починаючи з 20 жовтня 1944 року інститут є уже Чернівецьким, а не 2-м Київським. Наказ №1 від 21.10.1944 року цікавий ще й тим, що пунктом першим засвідчує, що вже 3 вересня 1944 року Наркомат охорони здоров'я своїм наказом №1858 поновив діяльність 2-го Київського медінституту з лікувальним факультетом в місті Чернівці і затвердив контингент прийому студентів на 1944-1945 навчальний рік на перший курс у кількості 300 осіб. У наведених документах (Постанова №1360 від 20.10.1944 року РНК та Наказ №1858 від 03.09.1944 року НКОЗ), які регламентують поновлення діяльності 2-го КДМІ, немає помилки в датах ухвалення цих рішень. За такими номерами й датами зберігаються ці документи в архівах. Правда, там є спроби олівцем виправити розбіжності в датах прийняття доленосних рішень стосовно 2-го КДМІ. Загалом, архівні документи свідчать, що, мабуть, не просто було в умовах ведення війни поновлювати діяльність вищих навчальних закладів. Слід також відмітити, що не всі науковці 2-го КДМІ, особливо імениті, виявили бажання переїхати разом з інститутом у місто Чернівці на Буковину, де в навколишніх лісах продовжували бойові дії загони УПА. Зайнявши запропоновані посади на кафедрах 1-го КДМІ та пізніше поновленого Київського інституту удосконалення лікарів, вони залишилися працювати в Києві. Набір студентів у кількості 250 осіб на перший курс 1944-1945 навчального року для Чернівецького медінституту проводив у Києві 1-й Київський медінститут, а ще 50 осіб набрали із місцевого населення та поранених, які лікувались у військових шпиталях, що знаходилися на той час у Чернівцях. Решта курсів (2, 3, 4) інституту комплектувалися до березня 1945 року переводом студентів із різних медінститутів колишнього Радянського Союзу.

У надзвичайно важких умовах завершального року війни та повоєнної розрухи поновлював свою діяльність 2-й Київський, а з 20 жовтня 1944 року – Чернівецький медичний інститут. Місцева влада не змогла належно виконати постанову РНК УРСР №1360, про що свідчить письмове звернення виконуючого обов'язки директора інституту доцента Є.І.Кефелі до секретаря обкому КП(б)У та голови Чернівецького облвиконкому. Ось деякі дані з цього листа: «21 жовтня 1944року в Чернівці прибула бригада в складі 4 чоловік для організації інституту. На даний час, через 14 днів роботи, необхідно відмітити наступне: 1) на 4 листопада 1944 року в інституті нараховується 252 студенти, а 24 особи ще закінчують складати вступні іспити; 2) навчальний процес в інституті розпочатий 1 листопада на кафедрах Чернівецького держуніверситету; 3) набір студентів у Чернівецький медінститут продовжено до 15 листопада 1944 року. Умови в інституті незадовільні. Із відведених Постановою Раднаркому УРСР будинків, інституту передаються тільки будинок на Театральній площі, 6 та готель «Брістоль» на площі Дачія, 1 (теперішня площа Філармонії). Будинки на Театральній площі, 5 (теперішній Центральний палац культури міста Чернівці), по вулиці Неагой Бесараб, (теперішня вул. М. Штерна, 1) та вулиці Масарика, 2 (теперішня вул. Богомольця, 2) до цього часу інституту так і не передані. Студенти, що приїхали з України і Росії проживають у приміщеннях теологічного корпусу, не маючи ні ліжок, ні матраців. Більшість сплять на підлозі, на шафах. ...Медінститут не має палива, а тому приміщення виділених навчальних корпусів і гуртожитків не опалюються. Облпланом виданий наряд на 150 складометрів дров, але інститут не має транспорту і завезти їх не може. Із 75 обіцяних квартир виділено лише 6 і ті на околиці міста. Не отримано ніяких меблів і інститут їх не має. Заняття ведуться на поламаних партах, взятих у школі, та з використанням інших випадкових меблів. Через відсутність класних дошок, необхідні записи на заняттях викладачі та студенти виконують на дверях. Передані інституту будинки на Театральній площі і площі Дачія потребують капітального ремонту, який виконати ніхто не може. ...Просимо надати допомогу у вирішенні проблем, тому, що надалі становище буде ще більше важким».

Цей лист від 6 листопада 1944 року підписали завідуючий обласним відділом охорони здоров'я В.І.Гордієнко та виконуючий обов'язки директора інституту Є.І.Кефелі.

Врешті, для розміщення інституту були виділені і закріплені: будинок торгово-промислової палати Буковини на Театральній площі, 2; замість корпусу теологічного факультету – будинок колишнього гуртожитку учнів школи «Ion I Nistor» на вулиці Массарика, 2 (теперішній теоретичний корпус на вул. Богомольця, 2); будинок колишнього управління місцевої залізниці (теперішній навчальний корпус по вулиці О. Кобилянської, 42); будинок колишньої стоматологічної, а після очної лікарні по вулиці Балмаша, 3 (теперішній морфологічний корпус на вул. Ризькій, 3).

Під гуртожитки для студентів були виділені: готель «Брістоль» на 100 місць (після капітального ремонту і реконструкції у 1948-1950 pp. став гуртожитком №1 на 480 місць по вул. Заньковецької, 11); будинок по вулиці Червоноармійській, 7 на 125 місць (теперішній навчальний корпус по вул. Червоноармійській, 3); будинок по вулиці Червоноармійській, 23 (навпроти теперішнього будинку торгівлі «Рязань») на 50 місць; 5-й поверх на 130 місць у будинку по вулиці О. Кобилянської, 53 (теперішній Німецький дім). Крім гуртожитків, для проживання студентів інститут наймав і оплачував із свого бюджету ще 270 місць (так званих «кутків») у приватних квартирах мешканців міста.

     

У навчальному корпусі по вул. Богомольця, 2 для забезпечення тільки професорсько-викладацького складу і студентів інституту розміщались і працювали їдальня закритого типу, пральня і душова, швейна майстерня (могла пошити 4 костюми або 4 пальто у місяць) і майстерня пошиття та ремонту взуття (могла виконати замовлення на ремонт 45 пар взуття і виготовити 8 пар нового взуття щомісячно).

З метою організації допоміжного господарства, інституту було виділено 75 га орної землі в селі Чорновка (приміське село міста Чернівці).

Незважаючи на всі труднощі, уже з перших років діяльності навчального закладу на Буковині самовіддана й плідна робота колективу дозволила підняти на належний рівень авторитет інституту серед інших медичних навчальних закладів та утвердити високу якість чернівецького лікарського диплома. Вагомий внесок у підготовку медичних кадрів та розвиток медичної науки внесли видатні науковці інституту, завідувачі кафедр професори С.М.Савенко (нервові хвороби), Б.Л. Радзіховський (офтальмологія), М.К.Венцьковський та Д.Б.Теодор (акушерство й гінекологія), В.О.Ельберг, Н.Б.Щупак, М.Ю.Рапопорт, В.А.Тригер (внутрішні хвороби), Є.Р.Цитрицький та О.Ю.Мангейм (хірургія), З.Н.Гржебін (дерматовенерологія), С.П.Закривидорога (фармакологія), І.Г.Федоров і Д.С.Четвертак (патофізіологія), К.Д.Філатова (анатомія), О.М.Федорович (педіатрія), Г.П.Калина (мікробіологія), ЯЛ.Скляров (нормальна фізіологія), Н.М.Шинкерман (патанатомія), НЛ.Татаренко (психіатрія), МІ.Михалойц (ЛОР-хвороби), А.В.Кирилічева (гістологія). Саме ця когорта науковців під керівництвом ректорів Д.С. Ловлі (1945-1951 рр.) і М.Б.Маньковського (1951-1954 рр.) започатковувала діяльність медінституту в перші десять років після переїзду його в Чернівці. Уже в 1946 році відбувся перший випуск 88 лікарів, із яких 8 отримали дипломи з відзнакою.

   

Із початком своєї діяльності в Чернівцях інститут стає науково-методичним і лікувально-профілактичним центром Буковини. Науковці інституту разом із місцевими органами охорони здоров'я ліквідували в краї епідемії висипного (1944 р.) та поворотного (1945 р.) тифів, запобігли епідемії черевного тифу (1945 р.), ліквідували високу захворюваність венеричними хворобами (1944-1948 р.), туберкульозом (1944-1958 р.), ендемічним зобом (1946-1963 р.), більше ніж у 15 разів зменшили дитячу смертність (1944-1968 р.). Провідні науковці інституту за сумісництвом обіймали посади головних спеціалістів Чернівецької області (наприклад, хірурга – Є.Р.Цитрицький, терапевта – В.О.Ельберг, акушера-гінеколога – М.К.Венцковський, невропатолога – С.М.Савенко, травматолога – О.Ю.Мангейм).

Незабаром загальне визнання не тільки в Україні, а й за її межами отримали наукові розробки вчених інституту (ректор М.М.Ковальов, 1954-1962 р.) із проблем патології нервової системи, особливо нейроінфекції (професор С.М.Савенко), психіатрії (професор Г.Ю.Маліс), гастроентерології (професори Н.Б.Щупак, В.А.Тригер, О.І.Самсон), ендокринології (професори Я.Д.Кіршенблат, Н.М.Шінкерман, М.М.Ковальов, доцент Б.Б.Роднянський), ембріотопографії (професори М.Г.Туркевич, В.М.Круцяк), офтальмології (професор Б.Л.Радзіховський), синтезу нових антимікробних речовин (професори Г.П.Пісько, Г.А.Троян, Г.К.Палій, Ю.Л.Волянський).

У 1963-1974 роках завдяки діяльності ректора О.Д.Юхимця значно розширилась й удосконалилась навчально-матеріальна база інституту. Проведена реконструкція деяких навчальних корпусів, побудовані чотири нові гуртожитки для студентів, вступив у дію прекрасний спортивний комплекс, оздоровчо-спортивний табір на річці Дністер, їдальні та комбінат побутових послуг для студентів, побудовані тваринник і господарський двір. Під керівництвом ректорів О.Д.Юхимця (1963-1974) та В.К.Патратія (1974-1993) у зростанні й поширенні авторитету Чернівецького медінституту за межі України важливу роль відіграла діяльність добре відомих у країні та за її межами науковців П.М.Гудзенка, Т.К.Набухотного (педіатрія), Г.Т.Піська, Ю.І.Іванова (фармакологія), М.Г.Туркевича В.М.Круцяка (анатомія), Г.А.Троян, Ю.Л.Волянського, Г.К.Палія (мікробіологія), П.В.Волошина, І.К.Владковського, В.К.Чернецького (неврологія), О.С.Сокол (Тарабан), В.П.Ліпковського, А.М.Михайлової (інфекційні хвороби), Е.Ю.Маліса, Ю.А.Антропова (психіатрія), Д.О.Битченка, О.О.Гладкова (ЛОР-хвороби), Б.А.Пахмурного, А.І.Гоженка, Л.М.Очеленка (патофізіологія), Я.Б.Кіршенблата (нормальна фізіологія й ендокринологія), В.Л.Хенкіна, Л.І.Романа, С.А.Каца, Б.О.Мількова (хірургія), В.А.Тригера, О.І.Самсон (внутрішні хвороби).

Утверджували авторитет інституту і його випускники. Два вихованці інституту були призначені на посаду Міністра охорони здоров'я України: талановитий хірург, член-кореспондент АН і АМН УРСР, лауреат Державної премії УРСР В.Д. Братусь (1954-1957 pp. та 1968-1975 pp.) і хірург, академік АМН України Ю.П.Спіженко (1992-1994 pp.).

Багато випускників і науковців інституту очолили відомі в Україні і за її межами науково-дослідні центри та інститути (член-кореспондент НАМН України Г.В.Гайко – директор Українського НДІ травматології й ортопедії; член-кореспондент НАМН України Д.І.Заболотний - директор НДІ оториноларингології; проф. Ю.Л.Волянський – директор Харківського НДІ мікробіології та імунології; В.В.Поканевич - генеральний директор Української асоціації народної медицини; В.Шаповал – директор нефроурологічного центру, зав. кафедри урології Харківського медичного університету; член-кореспондент НАМН України М.Г.Проданчук – директор інституту екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя (Київ); академік НАМН і член-кореспондент НАН України Д.Д.Зербіно – директор Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; проф. Гоженко А.І. - директор ДП "Український науково-дослідний інститут медицини транспорту"; проф. Т.Д.Никула – завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №2, проректор із навчальної й наукової роботи (1986-1997) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; головний терапевт Естонії Н.В.Ельштейн – доктор меднаук, професор, заслужений лікар Естонії, широко відомий своїми філософсько-публіцистичними книгами "Діалоги про медицину", "Медицина і час").

Вихованці інституту, а в подальшому знані вчені й громадські діячі, були Надзвичайними й Повноважними Послами України в Індії (професор Г.І.Ходоровський) і Румунії (професор Л.І.Сандуляк). Багато випускників університету працюють у країнах ближнього й далекого зарубіжжя.

Чернівецький медінститут забезпечує не тільки високий рівень фахової підготовки лікарів, але й надає всі можливості для розквіту талантів, якими Бог обдарував його вихованців. Так, у період навчання в інституті розкрився й розквітнув усіма барвами талант відомих в Україні і в усьому світі діячів культури, лауреатів Державної премії імені Т.Шевченка композитора, поета, музиканта й виконавця естрадних та народних пісень Володимира Івасюка, поета-пісняра, народного артиста України, громадського діяча Михайла Ткача, лауреата Золотої медалі ЮНЕСКО і звання " Золоте ім'я світової культури", хірурга, піаніста, композитора Йосипа Ельгісера. Усі вони поєднували успішне навчання із заняттями в гуртках художньої самодіяльності. До речі, одну з найвідоміших українських пісень у світі «Червона рута» В.Івасюк написав, коли був студентом 4 курсу Чернівецького медичного інституту (тепер БДМУ) на лекції з дерматовенерології.

   

У 1997 році Постановою Кабміну України № 312 від 4 квітня 1997р. на базі Чернівецького медінституту була створена Буковинська державна медична академія (БДМА). У 2005 році академію реорганізовано у Буковинський державний медичний університет на підставі розпорядження КМУ від 02.03.2005 р. № 46-р та наказу МОЗ України від 15.03.2005 р. № 110 «Про реорганізацію Буковинської державної медичної академії». Згідно з Постановою КМУ від 29.05.1997 р. № 526 та наказом Міністерства освіти України від 20.06.1997 р. № 218 БДМУ підпорядковані вищі медичні навчальні заклади І–ІІ рівня акредитації (Чернівецький, Новоселицький, Вашківецький медичні коледжі).

Чернівецький медичний коледж

Заснований у 1811 р. як акушерська школа. Це перший медичний навчальний заклад на Буковині, який перетворився в центр розвитку акушерської справи.

В історії коледжу є чотири періоди розвитку: австрійський (1811-1919), румунський ((1919-1944), ра­дянський (1944—1991), український (з 1991 p.). Кожна із сторінок історії відтворює прагнення до покращення ме­дичної допомоги населенню Буковини.

2 березня 2005 року розпорядженням  Кабінету Міністрів України №46-р Буковинську державну медичну академію  реорганізовано в Буковинський державний медичний університет. У зв’язку  з цим, Чернівецький медичний коледж  Буковинської державної медичної академії перейменовується в Чернівецький медичний коледж  Буковинського державного медичного університету.

Коледж здійснює підготовку фахівців на денній та вечірній формах навчання за спеціальностями: ліку­вальна справа, сестринська справа, лабораторна діагностика, акушерська справа, медико-профілактична справа, а також спеціалістів за освітньо-кваліфікаційним рівнем «медична сестра-бакалавр». З 2006 року проводиться  підготовка медсестер-масажистів з вадами зору. Заклад готує спеціалістів на основі базо­вої та повної середньої освіти. Кількість студентів коледжу – 1150.

Навчальний процес здійснюють 76 штатних викладачів, які мають відповідну освіту і працюють за фахом. У викладацько­му складі 5 кандидатів наук, 26 старших викладачів, 17 викладачів-методистів, 8 викладачів виконують кан­дидатські дисертації.  Створена відповідна навчальна база, проведена комп’ютеризація навчального процесу.

Коледж активно співпрацює зпрактичними лікарями медичних установ міста та з професорсько-викладацьким складом медичного університету, таким чином в навчальному процесі беруть участь 60 викладачів–сумісників, серед яких: професорів - 2, доцентів - 6, докторів наук - 3, кандидатів наук -15.

Для активізації науково-пізнавальної діяльності студентів в навчально-виховний процес впроваджуються комп’ютерні програми,  інтерактивні методи навчання та інші сучасні педагогічні  технології. Для самопідготовки й контролю знань пра­цюють 2 комп’ютерні класи, які підключені до мережі Інтернет, 28 кабінетів, 25 навчальних кімнат на базах клінічних лікарень, пологових будинків, СЕС. Студенти отримують ґрунтовну теоретичну і практичну підготовку, займаються науково-дослідною роботою з актуальних проблем медицини, щорічно бе­руть участь у міжнародних науково-практичних конференціях.

На становлення і розвиток особистості спрямована постійна виховна робота зі студентами. В позанавчальний час вони відвідують спортивні секції, секції клубів «Інтелектуал», «Гроно», працюють у загонах милосердя «Турбота». В коледжі є гуртожиток на 250 місць. 

За два століття навчальний        заклад випустив тисячі висококваліфікованих молодших медичних спеціалістів, серед яких чимало видатних учених та громадських діячів. Вони очолюють лікувально-профілактичні заклади краю, працюють головними та старшими медичними сестрами й акушерками лікарень та пологових будинків, завідують ФАПами. Серед них:

В.П. Пішак - академік, доктор медичних наук, професор; Л.Г. Сандуляк - колишній посол України в Румунії; В.Ф. Мислицький - доктор медичних наук, професор; Т.М.Христич – доктор медичних наук, професор; В.Д.Москалюк – доктор медичних наук, професор; Ю.Т.Ахтемійчук – доктор медичних наук, професор; А.Ю. Гричай - генерал-майор; поет М. Ткач, Задорожний В. Д. –  головний лікар Обласного центру здоров’я, В.В. Данилюк — заступник головного лікаря з медсестринства міської дитячої лікарні.

Колектив коледжу підтримує дружні ділові стосунки з медичними коледжами США, Канади, Росії.

Директор коледжу - Олександр Федорович Кулик

Народився в с. Грушевиця Рівнен­ської області. У 1971 р. закінчив з відзнакою Чернівець­кий державний медичний інститут і після його закінчення залишився на науковій роботі.

З 1983 р. по 1986 р. - начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи.

З вересня 1986 р. - доцент кафедри патологічної анатомії та судової медицини.  

З листопада 1991 р. по 1997 р. - заступник декана першого медичного факультету Буковинської державної медичної академії.

З 1997 р. — директор Чернівецького медичного коледжу Буковинської державного медичного університету.

За багаторічну плідну роботу, вагомий внесок у розбудову навчального закладу, вдосконалення навчального процесу нагороджений Почесною грамотою Вер­ховної Ради України (2004 р.), нагрудними знаками «Отличнику здравоохранения» (1990 p.), преміями ім. Федьковича (1997 p.), ім. Радзіховського (2000 p.), «Відмінник освіти України» (2002 p.), ювілейною медаллю «Ветеран праці», грамотами МОЗ України, МОН України, обласного управління охорони здоров’я.

Автор 54 наукових праць, 4 навчально-методичних посібників, 5 раціоналізаторських пропозицій, член вченої ради Буковинського державного медичного університету.

 


Новоселицький медичний коледж

Новоселицький медичний коледж Буковинського державного медичного університету розпочав свою діяльність і підготовку фахівців як Новоселицьке медичне училище з 1955 року. Приміщення коледжу складалось з 4 навчальних кімнат, 3 кабінетів. В 1969 році був збудований корпус під гуртожиток, який згодом був переобладнаний під навчальні кабінети та лабораторії.

Першим директором навчального закладу була Костенко Ніна Федорівна, а з 1975 по 1992 р. училище працювало під керівництвом Топорчан Феодосії Федорівни.

Розпорядженням Кабінету міністрів України № 46-р від 02 березня 2005 р. Буковинську державну медичну академію реорганізовано в Буковинський державний медичний університет, а Новоселицький медичний коледж Буковинської державної медичної академії перейменовано в Новоселицький медичний коледж Буковинського державного медичного університету.

Коледж пишається своїми випускниками, серед них: Катеринчук І.П. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою госпітальної терапії Української медичної стоматологічної академії м. Полтава; Хасанов В.М. – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою хірургії Читинської військово-медичної академії; Паламарь Б.І. – кандидат медичних наук, головний лікар Київської клінічної лікарні №3; Перепичка М.П. – кандидат медичних наук, доцент кафедри шкірно-венерологічних хвороб та туберкульозу БДМУ; Вдовичен А.М. – головний лікар обласного діагностичного центру та багато інших.

В 2005 році навчальний заклад відмітив свій п’ятдесятирічний ювілей.

Сьогодні у комплекс навчально-матеріальної бази коледжу входять 2 навчальні корпуси, в яких розміщено 25 кабінетів, 6 лабораторій, 2 комп’ютерних класи, бібліотека з читальним залом, спортивний зал, гуртожиток на 70 місць, їдальня на 70 посадкових місць, актова зала, методичний кабінет, музей коледжу.

У коледжі готують фахівців за спеціальностями: “Лікувальна справа”; “Сестринська справа”;  “Акушерська справа”;

Підготовка молодших спеціалістів у Новоселицькому медичному коледжі здійснюється на базі повної загальної середньої освіти та на основі базової загальної середньої освіти.

Навчально-виховний процес у Новоселицькому медичному коледжі БДМУ забезпечує 57 висококваліфікованих викладачів.

Серед найкращих працівників - В.С.Романюк – заступник директора з навчальної роботи, старший викладач, В.Д.Шумейко – завідувач фельдшерсько-акушерським відділенням, викладач-методист; Г.Г.Довганюк – методист коледжу, голова профкому, викладач-методист; Т.О.Бложко – викладач основ реабілітації, фізіотерапії, масажу і ЛФК, викладач-методист; Е.С.Кордунян - викладач фізики та основ інформатики і ОТ, старший викладач; І.М. Плачинта – викладач основ фармакології з медичною рецептурою, П.П. Марунчак – викладач педіатрії, В.Б.Кочервей – викладач сестринської справи.

Більш ніж за п’ятдесятирічну історію Новоселицький медичний коледж випустив 6000 висококваліфікованих молодших медичних фахівців, які працюють в різних куточках Буковини та за її межами.

Перспективою діяльності Новоселицького медичного коледжу є послідовне впровадження положень Болонської декларації, запровадження технологій кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Пріоритетними напрямками діяльності Новоселицького медичного коледжу є покращання навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, спрямованого на підвищення професійної кваліфікації фельдшерів, акушерок та медичних сестер з питань організаційної, адміністративно-господарської та медичної роботи на ФАП, станціях швидкої допомоги, медичних пунктах підприємств, спеціалізованих відділеннях терапевтичного, хірургічного, педіатричного, акушерсько-гінекологічного профілю, а також у системі сімейної медицини, особистісна орієнтація освіти, запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій, постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, формування національних та загальнолюдських цінностей, пропаганда здорового способу життя.

Метою і завданням науково-педагогічного колективу є підготовка висококваліфікованих медичних фахівців середньої ланки до практичної діяльності у лікувально-профілактичних установах системи охорони здоров’я м.Новоселиця, Чернівецької області та України.

Директор коледжу – Ілля Сергійович Єфтемій

Народився 1948 року в селі Строїнці, Новоселицького району, Чернівецької області.

З 1966 по 1969 рік навчався в Новоселицькому медичному училищі. У 1977 році закінчив Чернівецький медичний інститут. З 1978 по 1980 р. працював штатним викладачем хірургічних хвороб в Новоселицькому медичному училищі, з 1980 по 1992 р. – хірургом ординатором Новоселицької ЦРЛ. З 9 березня 1992 року  - директор Новоселицького медичного коледжу.




Вашківецький медичний коледж

У 1946 році згідно рішення Чернівецького обласного виконавчого комітету від 23.10.1946 р. № 423 засновано “Сторожинецьке медичне училище”. В 1963 році, згідно постанови виконкому Чернівецької обласної Ради від 04.02.1963 р. № 6, училище переведене в місто Вашківці і отримало назву “Вашковецьке медичне училище”.

24 березня 2005 р. рішенням Чернівецької обласної ради № 19/05 Вашковецькому училищу надано статус

медичного коледжу Буковинського державного медичного університету.Вашковецький медичний коледж Буковинського державного медичного університету віднесений до вищих навчальних закладів І рівня акредитації, має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст” за наступними спеціальностями:

5.110101 “Лікувальна справа”
5.110102 “Сестринська справа”

Структурними підрозділами коледжу є два відділення “Лікувальна справа”,“Сестринська справа” та сім предметних циклових комісій.

Кількість працюючих – 85 чоловік, з них:   лікарів – 16;  викладачів загальноосвітніх дисциплін – 18; бакалаврів – 3; викладачів-методистів – 12; викладачів вищої категорії – 10; викладачів ІІ категорії – 3; викладачів І категорії – 3; спеціалістів – 9.

Вашковецький медичний коледж має три навчальні корпуси, студентський гуртожиток, бібліотеку, спортзал, спортивний майданчик, столову. Всі навчальні кабінети забезпечені необхідним обладнанням. Створені два комп’ютерні класи, центр тестування студентів, тренажерний кабінет. Всі навчальні дисципліни мають 100% навчально-методичне забезпечення.

Зберігаючи та примножуючи кращі традиції, що склалися у навчальному закладі, колектив коледжу шукає нові форми та методи якісної підготовки медичних спеціалістів. Одним з напрямів навчально-методичної та наукової діяльності педагогічного колективу є тісна співпраця з Буковинським державним медичним університетом. Це дало можливість ефективно використовувати педагогічний потенціал, організовувати підвищення кваліфікації викладачів, проводити науково-дослідні роботи, приймати участь в наукових конференціях.

При складанні ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок-М» студенти коледжу стабільно показують високі результати, що неодноразово відзначалося Головним управлінням освіти та науки МОЗ України.

Виховна робота навчального закладу відзначається великою кількістю форм та методів залучення студентів до формування професійних рис медичного працівника, виховання творчої особистості і високий професіоналізм, що забезпечує конкурентоспроможність на ринку праці.

Позитивну роль у виховному процесі відіграють студентський самодіяльний театр, хор та танцювальний ансамбль.

В коледжі діє студентський гурток “Милосердя”, члени якого опікують самотніх людей похилого віку, інвалідів, ветеранів Великої Вітчизняної Війни. Студенти та викладачі коледжу надають постійну благодійну допомогу дітям-сиротам Вижницького будинку інтернату імені Назарія Яремчука, сирітському будинку “Ромашка” в с. Оршівці, спеціалізованому обласному будинку дитини м. Чернівці.

Дирекція та колектив коледжу мають далекоглядні плани, що спрямовані на вдосконалення підготовки медичних кадрів.

Директор коледжу - Сащук Микола Миколайович

Народився 13 грудня 1959 року в м. Вашківці Вижницького р-ну, Чернівецької обл.

1978 р. закінчив Вашковецьке медичне училище. У 1987 р. -  Чернівецький  медичний інститут.

З серпня 1987 р. по лютий 1988 р. проходив інтернатуру по терапії в Поліській ЦРЛ Київської області, після якої працював в цій лікарні лікарем-терапевтом до серпня 1988 р.

З 1988 р. -  викладач Вашковецького медичного училища, а з 2000 р. – директор навчального закладу.

 

 

Ковельський медичний коледж

Ковельський медичний коледж розпочав свою діяльність згідно наказу Волинського облздороввідділу від 17 квітня 1946 року №14 як школа медичних сестер.

В 1952 році Ковельську медичну школу сестер перейменовано в фельдшерську школу, а в 1954 році – в Ковельське медичне училище.

На підставі рішення Волинської обласної ради від 22.03.06р. №26/32 Ковельському медичному училищу шляхом реорганізації  надано статус коледжу, який сьогодні є об'єктом комунальної власності Волинської обласної ради, підпорядкований управлінню охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації.

Основне його завдання – підготовка медичних кадрів для потреб України.

Згідно ліцензій коледж має право здійснювати підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" за І рівнем акредитації на базі повної загальної середньої світи ( 11кл.) та базової середньої освіти ( 9 кл.) зі спеціальностей:

5.12010101 Лікувальна справа;
5.12010102 Сестринська справа;
5.12010105 Акушерська справа;
5.12020101 Фармація.

Ліцензований обсяг прийому становить 180 осіб.
В закладі створено 4 циклових комісії,  які об'єднують викладачів згідно навчальних планів:

  • цикл природничо-наукових дисциплін;
  • цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;
  • цикл терапевтичних дисциплін;
  • цикл хірургічних дисциплін.

Для викладачів-керівників груп створено методичне об'єднання керівників груп, а для лаборантів – методичне об'єднання лаборантів.

У коледжі навчається 527 студентів, з них за державним замовленням  - 320, на контрактній основі – 207 студентів.
Навчально-виховний процес забезпечують 38 штатних викладачів, з яких:

  • спеціаліст вищої категорії – 23 ;
  • спеціаліст першої категорії – 3;
  • спеціаліст другої категорії – 1;
  • спеціаліст – 1 ;
  • викладач-сумісник – 12.

Два викладачі виконують науково-дослідницькі роботи на здобуття ступеня кандидата медичних наук – Холейко Ігор Іванович з акушерства на базі кафедри акушерства Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького та Вознюк Станіслав Миколайович з хірургії на кафедрі загальної хірургії Буковинського державного медичного університету.

У коледжі функціонує 32 навчальних кабінети та 16 лабораторій, які оснащені сучасним обладнанням, фантомами, інструментарієм, предметами догляду за пацієнтами.

В навчальному процесі використовується аудіо - і відеотехніка, 8 мультимедійних проекторів, 8 ноутбуків, 2 DVD.

Створена телекомунікаційна внутрішня мережа з виходом в Internet. Функціонує комп'ютерний клас, який укомплектований сучасними комп'ютерами. Всього їх в закладі 43, з яких три в бібліотеці, де поступово створюється картотека матеріалів з навчальних дисциплін на електронних носіях з метою надання студентам можливості переглянути навчальний матеріал. Власними силами створюються нові навчальні відеофільми, комп'ютерні програми, електронні посібники.

Для якісного проведення практичних занять на клінічних базах міста Ковеля функціонує 11 навчальних кімнат.

Для проведення виробничої та переддипломної практик закріплено 14 лікувально-профілактичних закладів міста та області (наказ №344/ос від 26.12.2005р. Управління охорони здоров'я Волинської облдержадміністрації).

Виховна робота в коледжі здійснюється на основі Концепції національного виховання студентської молоді, засадах демократизму і спрямована на забезпечення гармонійного розвитку особистості, патріотичного виховання, формування здорового способу життя. Позитивну роль у виховному процесі відіграють студентський хор, хореографічний гурток.

В коледжі працює три спортивні секції, 17 наукових гуртків, що сприяє фізичному, професійному і духовному розвитку студентів.

         

Педколектив  наполегливо  продовжує роботу  з вивчення  та впровадження нових педагогічних технологій, вдало переосмислюючи і поєднуючи їх з традиціями зокрема, інформаційно-комп’ютерних, інтерактивних та ін.

Холоейко Ігор ІвановичДиректор коледжу - Холейко Ігор Іванович

Народився 6 березня 1955 року в м. Могільов (Білорусія)
1974 рік - закінчив Ковельське медичне училище
1977-1984 рр. навчався в Львівському державному медичному інституті

З 1985 року - викладач акушерства та гінекології Ковельського медичного училища
Протягом 20 років був заступником директора з гуманітарних питань, освіти та виховання в коледжі
З березня 2009 року - директор коледжу.

Один із принципів його роботи "Якомога більше вимог до людини, але разом з тим і якомога більше поваги до неї"

Останнє редагування Понеділок, 29 липня 2013 17:47
Неділя, 09 грудня 2012 20:14
Кафедри
Назва кафедри
Вчене звання
Завідувач кафедри
Контакти
(код міста 0372, 03722)
Акушерства та гінекології
Професор
Юзько Олександр Михайлович
526844, 523449
Акушерства, гінекології та перинатології
Професор
Кравченко Олена Вікторівна
76704, 44401
Анатомії людини імені М.Г.Туркевича
Професор

Кривецький Віктор Васильович

523963
Анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії
Професор
Слободян Олександр Миколайович
555561
Анестезіології та реаніматології
Професор
Коновчук Віктор Миколайович
514742
Біологічної фізики та медичної інформатики
Професор
Шаплавський Микола Володимирович
524544
Біоорганічної і біологічної хімії та клінічної біохімії
Доцент
Геруш Ігор Васильович
35253
Внутрішньої медицини
Професор
Федів Олександр Іванович
33262
Внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб
Професор
Хухліна Оксана Святославівна
62917, 69221
Внутрішньої медицини, фізичної реабілітації, спортивної медицини та фізичного виховання
Професор
Тащук Віктор Корнійович
44400, 33333
Фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії
Професор
Захарчук Олександр Іванович
Гігієни та екології
Професор
Власик Леонід Іванович
36365, 526377
Гістології, цитології та ембріології
Професор
525342
Дерматовенерології
Професор
Денисенко Ольга Іванівна
522086
Дитячої хірургії та отоларингології
Професор
Боднар Борис Миколайович
538456, 557008
Догляду за хворими та вищої медсестринської освіти
Професор
Плеш Ігор Антонович
538200
Загальної хірургії
Професор
Польовий Віктор Павлович
555649, 69241, 69274
Іноземних мов
Доцент
Рак Олександр Михайлович
525270, вн. -
Інфекційних хвороб та епідеміології
Професор
Москалюк Василь Деонізійович
538996
Клінічної імунології, алергології та ендокринології
Професор
Пашковська Наталія Вікторівна
31081, 32151
Медичної біології та генетики
Професор
Булик Роман Євгенович
33021
Медичної та фармацевтичної хіміїПрофесор
Братенко Михайло Калінінович
525729
Мікробіології та вірусології
Професор
Дейнека Святослав Євгенович
35254
Нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка
Професор
Пашковський Валерій Мелентійович
585803
Онкології та радіології
Професор
Іващук Олександр Іванович
43539
Ортопедичної стоматології
Професор
Бєліков Олександр Борисович
Офтальмології ім. Б.Л. Радзіховського
Д.мед.н.
Пенішкевіч Ярослав Іванович
Патологічної фізіології
Професор
Роговий Юрій Євгенович
527483
Патологічної анатомії
Професор
Давиденко Ігор Святославович
514757
Педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Професор
Колоскова Олена Костянтинівна
575660, 67078
Педіатрії та медичної генетики
Професор
Сорокман Таміла Василівна
542682
Педіатрії, неонатології та перинатальної медицини
Професор
Нечитайло Юрій Миколайович
530527
Пропедевтики внутрішніх хвороб
Д.мед.н.
Ілащук Тетяна Олександрівна
31361
Психології та соціології
Доцент
Зорій Ніна Іванівна
526337
Сімейної медицини
Професор
Сидорчук Лариса Петрівна
547313
Соціальної медицини та ООЗ
Професор
Чебан Василь Іванович
525275, вн. -
Судової медицини та медичного правознавства
Професор
Бачинський Віктор Теодосович
524575, 527405
Суспільних наук та українознавства 
Професор
Мойсей Антоній Аркадійович
520871
Терапевтичної стоматології
к.мед.н.
Струк Володимир Іванович
524664
Травматології, ортопедії та нейрохірургії
Професор
Васюк Володимир Леонідович
69267
Фармакології
Професор
Заморський Ігор Іванович
35262
Фармації
Доцент
Геруш Олег Васильович
559289
Фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата
Професор
Ткачук Світлана Сергіївна
526729
Фтизіатрії та пульмонології
Професор
Тодоріко Лілія Дмитрівна
555380
Хірургії
Професор
Полянський Ігор Юлійович
514741, 33314
Хірургії та урології
Професор
Іфтодій Андріян Григорович
69255, 586011, 69369
Хірургічної та дитячої стоматології
Доцент
Кузняк Наталія Богданівна
553122, 517995


Курси (вони є частиною кафедр)

Назва курса
Вчене звання
Завідувач курсом
Контакти
Курс ЛОР-хворобДоцентПлаксивий Олександр Григорович
Курс фізичного виховання та здоров'яСтарший викладачКуліш Наталія Миколаївна
Неділя, 09 грудня 2012 20:11
Факультет
Вчене звання
Декан
Контакти
(код міста 0372)
Факультет медичний № 1ПрофесорМоскалюк Василь Діонізійович
524424, вн. -
Факультет медичний № 2ДоцентГлубоченко  Володимир Григорович
527009, вн. -
Факультет медичний № 3 ДоцентСавка Іван Григорович
558296, вн. -
Факультет медичний № 4ПрофесорСорокман Таміла Василівна
523072, вн. -
Факультет стоматологічнийПрофесорБілоокий В'ячеслав Васильович
523072, вн. -
Факультет післядипломної освітиПрофесорПашковський Валерій Мелетійович
523776, вн. -
Фармацевтичний факультетДоцентПрисяжнюк Петро Васильович
559320, вн. -
Коледж БДМУ
ДоцентГрачова Тамара Іванівна
523072, вн. -