Сучасні технології навчання

Вівторок, 11 грудня 2012 18:42

Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи, в т.ч. медичної. Для інформаційного суспільства, як суспільства економіки знань та глобальної компетентності, характерні такі особливості (Морзе Н.В., 2008):

  • обсяг знань, що породжується у світовому співтоваристві, подвоюється кожні два-три роки;
  • обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі упродовж двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;
  • у індустріально розвинутих країнах учні під час закінчення середньої школи одержують більше інформації, ніж їхні бабусі й дідусі за все життя;
  • у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч тощо.

Інформаційне суспільство вимагає від освіти під час підготовки конкурентноздатних фахівців не лише нових умінь і знань, але й перебудови стратегічної діяльності, спрямованої на врахування зазначених особливостей. Саме тому, одним із найважливіших завдань державного рівня та освіти в цілому є інформатизація суспільства та підготовка фахівців, що володіють сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі вищого навчального закладу потребує змін у методиці викладання всіх дисциплін. Це пов’язано з тим, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом отримання знань. Нині багато інформації можна знайти в мережі Інтернет. Орієнтація на формування репродуктивних навичок, таких як запам’ятовування та відтворення, за традиційного навчання замінюється на розвиток умінь співставлення, синтезу, аналізу, оцінювання виявлення зв’язків, планування, групової взаємодії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У таких умовах зміни мають торкнутися методики проведення аудиторних занять та організації самостійної роботи. Інформаційно-комунікаційні технології посилюють роль методів активного пізнання та дистанційного навчання. За вимогами Болонського процесу збільшується частка самостійної роботи студентів у навчальних програмах усіх дисциплін. Інформаційно-комунікаційні та дистанційні технології навчання дають змогу забезпечити студентів електронними навчальними ресурсами для самостійного опрацювання, завданнями для самостійного виконання, реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента тощо.

Використання дистанційних технологій в умовах кредитно-модульної системи дає можливість (Бацуровська І.В., 2011):

а) студентам – вибирати зручний час для вивчення й засвоєння навчальних дисциплін, самостійно здійснювати дистанційно-модульний контроль та аналіз своєї навчальної діяльності,

б) викладачам – систематично керувати навчальною роботою студентів, контролювати й аналізувати їх діяльність за кожним модулем навчальної дисципліни, що стимулює студента якісно освоювати зміст вищої освіти.

На теперішній час найпоширенішими дистанційними технологіями підтримки навчального процесу у вищій школі є (Толочко В.М., 2009):

  • кейс-технології;
  • телевізійно-супутникова технологія;
  • мережеві інформаційно-комунікаційні технології.

У вищій медичній освіті найчастіше використовуються телевізійно-супутникові та мережеві інформаційно-комунікаційні технології. Серед останніх найбільшого застосування набули спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням (learning management system, LMS) або, інколи, програмно-педагогічними системами. Нині є доволі широкий спектр розроблених систем управління навчанням, які поширюють як на комерційній основі (WebCT, Blackboard, Microsoft Learning Gateway тощо), так і вільно (ATutor, OLAT, Sakai, MOODLE)

У Буковинському державному медичному університеті для забезпечення студентів, лікарів(провізорів)-інтернів та лікарів-курсантів електронними навчальними матеріалами, організації та керування самостійною роботою, автоматизованого тестування використовується модель інтеграції денної форми навчання з мережевими інформаційно-комунікаційними технологіями навчання на базі LMS «MOODLE».

MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) – система управління навчанням або віртуальне навчальне середовище. Це вільний (розповсюджується за ліцензією GNU GPL) веб-додаток, що надає можливість створювати сайти для онлайн-навчання. Дана система реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, підходить для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання. MOODLE перекладена на десятки мов, в т.ч. на українську. Система використовується в 50 тис. навчальних закладах у понад 200 країнах світу.

Впровадження в навчальний процес БДМУ даної системи розпочато у травні 2010 року, коли була створена робоча група з розробки заходів щодо впровадження дистанційних технологій в навчальний процес. Робочою групою вивчено правові, організаційно-методичні, наукові та технічні засади використання дистанційних технологій, на підставі чого був розроблений відповідний план заходів.

Згідно з розробленим планом була вивчена технічна можливість експлуатації навчального інтернет-середовища «MOODLE» студентами університету, для чого у вересні 2010 року було проведене відповідне анкетування. За результатами опитування було встановлено, що у майже 70% студентів, які навчалися на той час в БДМУ, є персональний комп’ютер (ноутбук) і є можливість доступу до мережі Інтернет (рис. 1).

Рис. 1. Результати опитування студентів щодо можливість експлуатації навчального інтернет-середовища (вересень 2010 р.).

Примітка: Результати подані у відсотках, загальна кількість опитаних – 1151 особа. А – «Чи є у Вас власний комп’ютер чи ноутбук?», Б – «Чи є у Вас можливість доступу до мережі «Internet».

Такі результати анкетування дозволи зробити висновок, що більшість студентів матимуть технічну можливість користуватися навчальним веб-контентом. Решта студентів на той час могла користуватися послугами 17 комп’ютерних класів БДМУ.

У жовтні 2010 року був запущений сервер дистанційного навчання (moodle.bsmu.edu.ua), на якому була створена навігаційна карта у розрізі факультетів, спеціальностей (напрямів), курсів та навчальних дисциплін у відповідності до робочих навчальних планів (рис. 2).

Рис. 2. Стартова сторінка серверу дистанційного навчання БДМУ

У листопаді 2010 року розроблено та затверджене Вченою радою університету «Тимчасове положення про електронний навчальний курс у середовищі MOODLE на сервері дистанційного навчання Буковинського державного медичного університету». Даним положенням було визначено, що електронний навчальний курс (ЕНК) – це комплекс навчально-методичних матеріалів та освітніх послуг, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Електронний навчальний курс складається з таких розділів:

Загальна інформація – розділ, який містить інформацію про кафедру, а також інші довідкові матеріали для студента. У розділі наводяться мета та завдання вивчення навчальної дисципліни, зміст навчальної програми, тематичні плани лекцій та практичних занять, критерії оцінювання тощо.

Тематичні розділи, які створюються відповідно до тематичного плану практичних занять з певної навчальної дисципліни, а також тем для самостійного вивчення. Кожен тематичний модуль містить навчально-методичні ресурси (методичні вказівки, конспект, наочні матеріали, матеріали для самоконтролю тощо).

Структура розділів електронного навчального курсу

Розділ «Загальна інформація» містить такі обов’язкові складові частини:

  • посилання на веб-сторінку кафедри;
  • графік відробіток та консультацій;
  • довідник для студента з відповідної навчальної дисципліни;
  • глосарій (тлумачний словник) з навчальної дисципліни.

Кожен «Тематичний розділ» містити такі обов’язкові складові частини:

  • методична вказівка для студента для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття, в якій обов’язково зазначаються:
  1. Актуальність теми;
  2. Тривалість заняття;
  3. Навчальна мета (знати, вміти, засвоїти);
  4. Питання для самоконтролю;
  5. Література (основна, додаткова).
  • конспект – структурований електронний навчальний матеріал, зміст якого надає студенту теоретичні відомості з теми практичного заняття у повному обсязі.
  • наочні матеріали (зображення – навчальні таблиці, мікрофотографії, рентгенограми; відеоролики, анімація, аудіо, презентації тощо)
  • тестові завдання для самоконтролю, які дають можливість студенту самостійно пройти тестування в режимі реального часу (on-line).

Схематична структура електронного курсу наведена на рис. 3.

Наступним етапом було навчання науково-педагогічних працівників університету вмінням на навичкам роботи в середовищі «MOODLE». Для цього упродовж двох місяців (грудень 2010 р. – січень 2011 р.) в комп’ютерних класах університету проводилися семінари-тренінги «Розробка та експлуатація електронних навчальних курсів у середовищі “Moodle”», на яких пройшли підготовку близько 120 викладачів. Крім того, подібні семінари проводилися зі слухачами «Школи молодого викладача».

Упродовж весняного семестру 2010/2011 н.р. співробітниками університету було здійснено наповнення серверу дистанційного навчання електронними навчально-методичними матеріалами.

Створення та удосконалення існуючих електронних навчальних курсів здійснюється на постійній основі. Сьогодні на сервері дистанційного навчання експлуатуються більше 1500 електронних навчальних курсів, загальний об’єм яких складає близько 500 Гб інформації. Окремо слід зазначити, що окрім україномовних ресурсів на сервері розміщені електронні навчальні курси англійською мовою, оскільки в університету більше 700 іноземних громадян.

На даний час на сервері дистанційного навчання зареєстровано понад 5000 студентів, лікарів(провізорів)-інтернів та лікарів-курсантів, які шляхом авторизації мають цілодобовий та безкоштовний доступ до електронних навчально-методичних матеріалів по мережі Інтернет.

Рис. 4. Загальний вигляд електронного навчального курсу на сервері дистанційного навчання БДМУ.

Примітка: вверху посередині розміщено розділ «Загальна інформація», нижче тематичні розділи – «Основні симптоми гематологічної патології», «Гострі лейкемії», «Хронічні лейкемії» і т.д.

Рис. 5. Методичні вказівки для студентів.

Рис. 6. «Конспект» - структурований електронний навчальний матеріал, зміст якого надає студенту теоретичні відомості з теми практичного заняття у повному обсязі.

На сервері дистанційного навчання викладачі мають змогу представити наочні матеріали у вигляді навчальних таблиць (рис. 7), презентацій лекцій (рис. 8), відеороликів (рис. 9, 10). Це дає змогу з посилити інтерес студентів до навчального матеріалу, покращити його засвоєння, а на практичному (семніарському) занятті оптимальніше використати відведений час. Крім того, мультимедійні ресурси дозволяють студентам вже на етапі підготовки до навчального заняття ознайомитися з 3D анатомічними моделями, у відеорежимі побачити методики проведення клінічного чи лабораторно-інструментального обстеження пацієнта, хід виконання експериментів, прослухати аудіолекції.

Рис. 7. Наочні матеріали у вигляді навчальної таблиці.

Рис. 8. Наочні матеріали у вигляді презентації лекції.

Рис. 9. Наочні матеріали у вигляді відеороликів (методика клінічного обстеження пацієнта).

Рис. 10. Наочні матеріали у вигляді анімаційних роликів (3D-модель клітинного ядра).

Важливим етапом підготовки студента до практичного заняття є самоконтроль. Для цього в електронних навчальних курсах в кінці кожного тематичного розділу створений елемент «Тестові завдання для самоконтролю», які дають можливість студенту самостійно пройти тестування в режимі реального часу (on-line). Тестування можливе в навчальному(тренінговому) та контролюючому режимах (рис. 11, 12). Після завершення тестування студент має змогу побачити власну оцінку і правильність своїх відповідей (рис. 13).

Рис. 11. Тестовий контроль в навчальному режимі.

Рис. 12. Тестовий контроль в контролюючому режимі.

Рис. 13. Результати тестування, які бачить студент.

Викладач має змогу перевірити результати тестування студентів (рис. 14), побачити кількість спроб та затрачений час, визначити найбільш «легкі» та «проблемні» для студентів тестові завдання. Останнє дає змогу викладачу напередодні проведення навчального заняття вірно скласти план його проведення, а саме вірно визначити акценти як в розрізі групи, так і в розрізі конкретного студента, що дозволяє індивідуалізувати навчальний процес.

Рис. 14. Результати тестування, які бачить викладач.

 

На сервері дистанційного навчання широко використовуються різноманітні форми зворотного зв’язку:

  • форум;
  • чат;
  • система приватних повідомлень.

На головному форумі обговорюються питання експлуатації електронних навчальних курсів, викладачі діляться досвідом створення мультимедійних чи інтерактивних ресурсів тощо. Студенти мають змогу висловити зауваження чи пропозиції стосовно якості та повноти навчальних матеріалів. На курсових форумах викладачі разом зі студентами обговорюють актуальні питання теоретичної та клінічної медицини.

Чат дає змогу в режимі реального часу поспілкуватися необмеженій кількості користувачів (студенти та викладачі) на поточні теми.

Потужний арсенал навчально-методичних ресурсів, інтерактивні елементи, гнучка та цікава система зворотного зв’язку перетворила сервер дистанційного навчання з навчальної веб-платформи на своєрідну соціальну мережу університетської спільноти. Свідченням цього можу слугувати статистика відвідування серверу, згідно якої його відвідують в середньому 2500 користувачів на день. Навіть у вихідні дні кількість відвідувань становить не менше 1 тис.!

Популярність серверу дистанційного навчання сприяла позиціям БДМУ у рейтингу «Webometrics Ranking of World's Universities», який визначає місця університетів світу за показником їх присутності в Інтернет. У липні 2012 року БДМУ увійшов до 5000 кращих університетів світу, посівши 2-гу сходинку серед вищих медичних навчальних закладів.

Тестувальні елементи серверу дистанційного навчання активно використовуються при підготовці до ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок», який є комплексом засобів стандартизованої діагностики рівня професійної компетентності, що є складовою частиною державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація", та лікарів-інтернів, які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру). Ліцензійні іспиті проводять у вигляді тестування незалежною структурою – Центром тестування при МОЗ України. Для підготовки до ліцензійних іспитів створені спеціальні електронні навчальні курси, в яких студенти, що атестуватимуться в поточному навчальному році, опрацьовують профільні бази тестових завдань та екзаменаційні буклети минулих років. Ці курси адмініструють спеціально визначені відповідальні особи, які здійснюють моніторинг стану підготовки студентів до ліцензійних іспитів, своєчасно оновлюють банки тестових завдань, аналізують успішність вирішення тестових завдань в розрізі навчальних дисциплін. За результатами моніторингу виявляються студенти, які мають загрозу не скласти ліцензійний іспит («група ризику»), для них складається окремий план підготовки до іспиту. Такий підхід дозволив істотно покращити результати складання ліцензійних іспитів студентами та лікарями-інтернами БДМУ. Про це свідчить порівняння середнього відсотку вірних відповідей студентів БДМУ в 2011 році із національним результатом (відсотком вірних відповідей студентів усіх вищих медичних навчальних закладів) (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння результатів складання студентами БДМУ ліцензійних іспитів «Крок» в 2011 році із національним показником

Назва ліцензійного іспиту

Національний показник

БДМУ

Крок 1. Загальна лікарська підготовка

68,6

72,4

Крок 1. Стоматологія

67,7

69,3

Крок 2. Загальна лікарська підготовка

91,8

90,1

Крок 2. Стоматологія

79,1

78,0

Крок 2. Фармація

86,2

90,3

Крок 3. Загальна лікарська підготовка

78,6

79,4

Як видно з даних табл. 1 результати складання студентами та лікарями-інтернами БДМУ ліцензійних іспитів «Крок» в 2011 році у більшості випадків переважають національний показник, що свідчить про ефективність використання дистанційних інформаційно-комунікаційних технологій при підготовці студентів до державної атестації. Крім того, проведений аналіз вставив прямі сильні кореляційні зв’язки між результатами роботи студентів на сервері дистанційного навчання та результатами складання ліцензійних іспитів (r=+0,76...+0,93). Порівняння результатів складання ліцензійних іспитів та результатів тестування на сервері дистанційного навчання представлено в табл. 2.

Таблиця 2

Порівняння результатів складання студентами БДМУ
ліцензійних іспитів «Крок» в 2011 році із результати роботи
на сервері дистанційного навчання (СДН)

Назва ліцензійного іспиту

Результат

складання іспиту

Результат на СДН БДМУ

Крок 1. Стоматологія

69,3

69,7

Крок 1. Загальна лікарська підготовка

72,4

78,7

Крок 2. Загальна лікарська підготовка

90,0

87,1

Крок 2. Стоматологія

78,0

77,6

Крок 2. Фармація

90,3

78,6

Крок 3. Загальна лікарська підготовка

79,4

81,9

 

Інформаційно-комунікаційні засоби навчання також використовуються при підготовці слухачів до вступу у вищі навчальні заклади України. На платформі «MOODLE» створений «Центр підготовки абітурієнтів БДМУ до ЗНО» (zno.bsmu.edu.ua).

Рис. 15. Центр підготовки абітурієнта БДМУ до ЗНО (zno.bsmu.edu.ua).

На даному веб-ресурсі випускники 11 класів мають змогу абсолютно безкоштовно в дистанційному режимі підготуватися до складання зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти з таких дисциплін:

  • біологія;
  • хімія;
  • українська мова та література.

Електронні навчальні курси складені у відповідності до програм ЗНО і містять повні та актуальні бази тестових завдань різного формату. Підготовкою випускників ЗОШ керують досвідчені викладачі профільних кафедр університету. Така форма навчання абітурієнтів є унікальною серед медичних ВНЗ і користується великою популярністю. Станом на 01.03.2012 року дистанційною підготовкою до ЗНО займаються майже 350 випускників 11 класів, серед них мешканці не тільки Західного регіону, а й Київської, Одеської, Черкаської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також АР Крим. Про ефективність цього віртуального навчального середовища свідчать такі показники: 100% користувачів zno.bsmu.edu.ua успішно склали ЗНО у 2011 році, з них понад 80% стали студентами 1-го курсу БДМУ.

Ще однією з форм використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі БДМУ є проведення он-лайн конференцій (вебінарів). Вебінар (від англ. web+seminar, webinar) – це технологія, яка забезпечує проведення інтерактивних навчальних заходів у синхронному режимі і надає інструменти для дистанційної колаборативної (спільної) роботи учасників. У БДМУ на базі відкритого продукту BigBlueBotton розроблено середовище організації та проведення навчальних вебінарів (webinar.bsmu.edu.ua).

Зазвичай для вебінару готується презентація, на основі якої будується спілкування. Кожен учасник вебінару виконує свою роль, яку визначає інтерфейс віртуального класу і права на використання певних функцій, які можуть передаватися іншим учасникам. Зазвичай у вебінарі передбачено три ролі: модератор (той, хто організує та керує вебінаром), ведучий (як правило, вчитель) та слухач (учень).

Наразі вебінари повністю впроваджені в навчальний процес під час підготовки громадян України до вступу у ВНЗ на базі БДМУ. Викладачами підготовчого відділення систематично проводяться вебінари з біології та хімії, де після спільного обговорення теми вебінару, всіма учасниками он-лайн конференції (ведучим і слухачами) розв’язуються тематичні тестові завдання, які передбачені програмою ЗНО (рис. 16).

З 2011/2012 навчального року розпочато апробацію використання технології вебінарів на післядипломному етапі підготовки лікарів, а саме під час циклів тематичного удосконалення (рис. 17). Робочими навчальними програмами таких 2-ох тижневих циклів, передбачено проведення лекційних занять у вигляді вебінарів упродовж 1-го тижня навчання, а практичних та семінарських – упродовж 2-го тижня. Такий підхід дозволяє зекономити час та витрати лікарів-слухачів на проїзд від місця проживання до відповідної кафедри. Така форма проведення циклів тематичного удосконалення була з цікавістю та підтримкою сприйнята лікарями-слухачами факультету післядипломної освіти БДМУ. Крім того, у вебінарах з актуальних питань кардіології, акушерства і гінекології, сімейної медицини безкоштовно брали участь без відриву від роботи лікарі лікувально-профілактичних закладів області, які на той час не були слухачами факультету післядипломної освіти.

Рис. 16. Вебінар з біології проводить викладач підготовчого відділення БДМУ.

 

Рис. 17. Вебінар для лікарів-слухачів факультету післядипломної освіти БДМУ.

Таким чином, в навчальний процес Буковинського державного медичного університету впроваджені та успішно використовуються адекватні вищій медичній освіті сучасні електронні засоби навчання та інформаційні ресурси, що дозволило покращити підготовку студентів на додипломному етапі та лікарів-слухачів на післядипломному етапі підготовки.

Прочитано 7579 разів Останнє редагування Середа, 12 грудня 2012 13:55