Приєднуйся

БДМУ ВконтактеБДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Календар заходів

Нема подій

Дні народження

7 грудня
Дутчак В.Д.
Клим О.Д.
Кривчанська М.І.
Стаднійчук Р.Ф.
Тарнавська С.І.
Хомко О.Й.

8 грудня
Бицко Н.І.
Тюлєнєва О.А.

9 грудня
Колюбакіна Л.В.
Рандюк Ю.О.

10 грудня
Вербівська Р.М.
Ортеменка Є.П.

11 грудня
Колоскова Р.П.
Лакомова О.І.

12 грудня
Бахмач Т.В.
Бойко Ю.І.
Давиденко І.С.
Сопова І.Ю.

13 грудня
Сивокоровська В.О.

14 грудня
Чернявська Г.В.

15 грудня
Аністратенко А.В.

16 грудня
Кравченко О.В.
Краснюк М.І.
Надводна В.К.
Сегедіна М.І.

17 грудня
Лазарюк М.В.
Малишевський І.О.
Савіч В.О.
Скрицька Н.В.

18 грудня
Іванова О.М.
Вівсянник О.Й.
Гайдич Л.І.
Попович А.І.

19 грудня
Вацик М.З.


20 грудня
Глинський І.Д.
Давидова Н.В.
Костащук В.В.
Топоровська О.Ф.
Трефаненко І.В.

22 грудня
Беседінська Н.І.
Кучірка А.М.
Сергеєва Г.В.
Степан Н.А.

Вівторок, 16 лютого 2016 12:57
Центр ендоскопічної хірургії

Обласний центр ендоскопічної хірургії створено у 2014 році спільним наказом Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації та Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» (Наказ від 8 вересня 2014 року № 57/03-0 «Про організацію Обласного центру ендоскопічної хірургії»).

Університет придбав для новоствореного Центру сучасний ендоскопічний відеокомплекс Olympus Evis Exera II – 180.

Це дозволило впровадити в лікувальну практику новий напрямок малоінвазивного лікування великого переліку нозологій – ендоскопічні втручання на жовчовивідних шляхах. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЄРХПГ) представляє собою малоінвазивний метод рентгенівської візуалізації гепатобіліарного дерева та протоку підшлункової залози. На початку ЄРХПГ використовувалась виключно з діагностичною метою для верифікації відхилень в загальній жовчній та міхуровій протоках, печінкових протоках і протоках підшлункової залози. До таких відхилень належать конкременти у жовчному міхурі, стенози протоків обумовлені як злоякісними, так і доброякісними новоутвореннями. Завдяки технічним удосконаленням альтернативних малоінвазивних діагностичних методів, наприклад магнітно-резонансної холангіопанкреатографії (МРХПГ) та ендоскопічного ультразвукового сканування, ЄРХПГ за останні два десятиріччя перетворилась в лікувальне втручання.

Сьогодні ЄРХПГ виконується при наявності клінічних даних за стеноз або конкременти в протоках підшлункової залози або жовчовивідних протоках. Під час проведення ЄРХПГ спочатку проводиться катетеризація Фатерова сосочка за допомогою відеодуоденоскопа з боковою оптикою в поєднанні з різноманітними інструментами EndoTherapy. Це дозволяє отримати найменш інвазивний доступ до жовчовивідної та панкреатичної систем через сосочок. Після цього можна проводити рентгенологічну візуалізацію гепатобіліарного дерева та протоки підшлункової залози. Це дозволяє верифікувати доброякісні або злоякісні стенози, камені та інші патологічні процеси. ЄРХПГ часто використовується для таких маніпуляцій як сфінктеротомія, лікування жовчнокам’яної хвороби та стентування. Жовчні конкременти видаляють за допомогою балонів і кошиків або дроблять під час літотрипсії. Стентування жовчних протоків виконують при доброякісних стенозах або як паліативне лікування злоякісного ураження.

Показання до ЕРХПГ

1. Жовтяниця, причиною якої вважається біліарна обструкція.

2. Результати клінічних, біохімічних або неінвазивних інструментальних досліджень, які вказують на захворювання підшлункової залози, що пов’язане з інтрапанкреатичною гіпертензією.

3. Ознаки або симптоми, які вказують на наявність злоякісної пухлини підшлункової залози, коли результати неінвазивних методів візуалізації є неоднозначними або нормальними.

4. Панкреатит нез’ясованої етіології.

5. Передопераційне обстеження при хронічному холециститі (при наявності інформації про можливу біліарну гіпертензію або жовтяницю в анамнезі) та псевдокістах підшлункової залози.

6. Манометрія сфінктера Одді.

7. Ендоскопічна папілосфінктеротомія.

8. Холедохолітіаз.

9. Стеноз папіли або дисфункція сфінктера Одді, які проявляються клінічно.

10. Сприяння встановленню стента або балонній дилатації.

11. Синдром «сліпого мішка» (садж-синдром у термінальному відділі холедоха після накладання холедоходуоденального анастомозу).

12. Холедохоцеле.

13. Рак великого дуоденального соска у хворих з дуже високим ризиком оперативного лікування.

14. Отримання доступу до панкреатичної протоки.

15. Встановлення стентів при доброякісних або злоякісних стриктурах, норицях, підтіканні жовчі після операцій, а також при великих конкрементах загальної жовчної протоки, які не вдалося видалити.

16. Балонна дилатація стриктур проток.

17. Встановлення назобіліарного дренажу.

18. Дренування псевдокісти при наявності відповідних умов.

19. Біопсія панкреатичної або жовчної проток.

20. Лікування панкреатиту.

Працівниками центру ендоскопічної хірургії надано висококваліфіковану допомогу десяти першим хворим з патологією жовчовивідних шляхів.

Перспективами напрямками подальшого розвитку центру ендоскопічної хірургії є впровадження методів ендоскопічного лікування хворих з кістами підшлункової залози та літіазом вірсунгової протоки, а також надання ендоскопічної допомоги хворим з варикозними та не варикозними кровотечами шлунково-кишкового тракту.

Середа, 20 лютого 2013 09:57

Без якісної підготовки на всіх етапах становлення лікаря загальної практики-сімейного лікаря (ЗПСЛ), без відповідної мотивації неможливо здійснити реформування первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Більшість випускників вищих навчальних медичних закладів, маючи достатні теоретичні знання та навички, психологічно не готові до роботи лікаря ЗПСЛ у сільській місцевості. Адже система їх професійної підготовки не передбачає детального ознайомлення зі специфікою роботи в амбулаторії лікаря ЗПСЛ.

У 2012 році за ініціативи ректорату Буковинського державного медичного університету (БДМУ) спільно з Глибоцькою центральною клінічною районною лікарнею Чернівецької області, на базі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини (ЗПСМ) с.Коровія Глибоцького району створено навчально-практичний центр (НПЦ) ПМСД БДМУ.

 DSC0731z

Сьогодні амбулаторія ЗПСМ с. Коровія постає двоповерховою будівлею із загальною корисною площею 576,4 кв. м., в межах яких розташовано 12 просторих, сучасних функціональних приміщень (реєстратура, кабінети лікарського прийому, оглядовий кабінет, маніпуляційна, лабораторія, фізіотерапевтичний кабінет, масажний кабінет, кабінет функціональної діагностики, стоматологічний кабінет та палата денного стаціонару на 5 ліжок).

 DSC0740 

"Координатором роботи НПЦ ПМСД є кафедра сімейної медицини БДМУ, професорсько-викладацький склад якої здійснює навчально-виховний та лікувальний процеси з використанням нових форм і методів навчання, досягнень медичної науки і практики охорони здоров’я, – розповідає завідувач кафедри сімейної медицини БДМУ, д.мед.н., професор Семен Білецький, – тренером НПЦ ПМСД БДМУ є головний лікар Коровійської амбулаторії ЗПСМ та асистент кафедри сімейної медицини БДМУ за сумісництвом – Ірина Флюндра, випускниця БДМУ 2006 року, яка проходила навчання в інтернатурі та клінічній ординатурі при кафедрі сімейної медицини".

 DSC0783

Перший досвід роботи НПЦ ПМСД показав доцільність його створення, високу ефективність проведення навчального процесу для лікарів-інтернів (у т.ч. на заочному циклі навчання), лікарів-слухачів, клінічних ординаторів за фахом ЗПСМ. Окрім того, на базі НПЦ ПМСД БДМУ проводяться окремі практичні заняття для студентів 6-го курсу спеціальності "Лікувальна справа" з дисципліни "Загальна практика (сімейна медицина)". Зокрема, 18 лютого 2013 року в умовах НПЦ ПМСД БДМУ відбулося практичне заняття зі студентами 6 групи 6 курсу медичного факультету № 1 за темою "Організація позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю". Студенти під керівництвом к.мед.н., доцента кафедри сімейної медицини БДМУ Оксани Петринич мали можливість проводити курацію хворих у кабінеті сімейного лікаря та денному стаціонарі, детально ознайомилися та заповнювали облікову документацію, реєстрували та інтерпретували дані ЕКГ, здійснювали санітарно-освітню роботу.

 DSC0751 DSC0771

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таким чином, НПЦ ПМСД є новою формою підготовки сімейних лікарів, яка дозволяє водночас перевірити та реалізувати набуті теоретичні знання й практичні навички, безпосередньо ознайомлюючи зі специфікою роботи сімейного лікаря у сільській місцевості.

Середа, 12 грудня 2012 21:51


ПОЛОЖЕННЯ

про Навчально-практичний тренінговий центр сучасних технологій перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету  

 

1. Загальні положення

1.1. Навчально-практичний тренінговий центр сучасних технологій перинатальної медицини (надалі Центр) є підрозділом кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету (надалі Університет).

1.2. Метою діяльності Центру є підготовка та підвищення кваліфікації  медичних спеціалістів з неонатології та перинатальної медицини за навчальними програмами, створеними на засадах доказової медицини та рекомендаціях ВООЗ.

1.3. Центр створюється наказом ректора Університету та призначений для навчання фахівців на рівні додипломної та післядипломної освіти з  неонатології та перинатальної медицини, а також, для проведення організаційної, наукової та консультативної роботи з невідкладної допомоги та інтенсивної терапії новонароджених.

1.3. У роботі Центру передбачається симуляційно-тренінговий  підхід до проведення практичних занять, а також, мультидисциплінарне комплексування.

1.4. Центр підпорядковується завідувачу кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини та проректору з науково-педагогічної роботи Університету.

1.5. Центр очолює керівник Центру, якій призначається на громадських засадах та звільняється наказом по Університету. Керівником Центру призначається особа, яка має повну вищу медичну освіту, першу або вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «неонатологія», наукову ступінь та вчене звання.

1.6. З метою координації роботи Центру створюється консультативна рада, до складу якої, окрім співробітників кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, входять фахівці інших суміжних кафедр Університету, а також, провідні спеціалісти Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької облдержадміністрації та Управління охорони здоров’яЧернівецької міської ради (зі спеціальностей «неонатологія», «акушерство та гінекологія», «анестезіологія», «дитяча анестезіологія», «дитяча хірургія» - за погодженням). Склад Консультативної ради затверджується кожні три роки.

1.7. Для забезпечення підготовки спеціалістів в рамках міждисциплінарної інтеграції до роботи в Центрі можуть залучатися, поряд із співробітниками кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, фахівці інших кафедр Університету в межах запланованих годин педагогічного навантаження на поточний навчальний рік.

1.8. У межах діяльності Центру передбачається організація співпраці з іншими ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України, НДІ України зі створенням спільних програм дистанційного навчання, телекомунікаційних програм, а також, проведення консиліумів, обміну досвідом та розробки напрямків удосконалення неонатологічної  та перинатальної допомоги.

1.9. В організації роботи Центру передбачається співпраця з професійними асоціаціями, державними та міжнародними фондами, благодійними та громадськими організаціями України та зарубіжжя.

1.10. В рамках діяльності Центру передбачається налагодження наукової співпраці з провідними університетськими клініками та лікувальними закладами країн зарубіжжя з неонатології та перинатальної медицини, у тому числі, участь у реалізації міжнародних проектів, спрямованих на удосконалення неонатологічної та перинатальної допомоги; виконання спільних науково-дослідних проектів, клінічних досліджень; проведення науково-практичних конференцій та семінарів, зокрема – інтерактивних, з метою наближення існуючих підходів надання допомоги новонародженим в Україні до сучасних стандартів світової медицини.

1 11. Елементи дистанційного навчання з неонатології та перинатальної медицини (оглядові статті, лекції з набором тестових завдань) включаються окремим розділом у фаховий науково-практичний журнал «Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина» (Свідотство про державну реєстрацію Серія КВ №18106-6906 від 2.09.2011 р.), який видається Університетом спільно с Асоціацією неонатологів України.

1.12. У своїй діяльності Центр керується законодавством України, нормативними актами МОЗ України та МОНМС України, Статутом Університету, наказами та розпорядженнями ректора Університету, а також, даним Положенням.

1.13. У Центрі ведеться обліково-звітна документація про діяльність Центру, що відповідає меті та завданням Центру.

1.14. Реорганізація та ліквідація Центру здійснюється за наказом по Університету.

 

2. Напрямки роботи Центру

  • навчальний
  • науково-дослідний
  • консультативно-лікувальний
  • організаційний
  • інтеграційний

 

3. Основні функції та завдання Центру

3.1.Навчально-методична робота

3.1.1. Підготовка та затвердження в установленому порядку навчальних планів та програм в системі додипломної та післядипломної освіти фахівців з неонатології та перинатальної медицини.

3.1.2. Здійснення підготовки спеціалістів з неонатології та перинатальної медицини згідно типових навчальних планів та програм додипломної, а також, післядипломної освіти в інтернатурі, на курсах спеціалізації, передатестаційних циклах, курсах тематичного удосконалення, курсах інформації та стажування.  

3.1.3. Впровадження системи безперервного післядипломного навчання для лікарів неонатологів, педіатрів, акушерів-гінекологів, анестезіологів, дитячих хірургів, інших суміжних спеціалістів, а також, медичних сестер та акушерок родопомічних та ЛПЗ з неонатології та перинатальної медицини.

3.1.4. Організація та впровадження елементів дистанційного навчання для лікарів, медичних сестер та акушерок на сервері дистанційного навчання Університету із залученням профільних фахівців інших ВНЗ України III - IV рівнів акредитації та закордонних партнерів.

3.1.5. Організація та проведення симуляційних тренінгів з первинної реанімації та післяреанімаційної допомоги новонародженим, у тому числі, для лікарів неонатологів, дитячих анестезіологів, акушерів-гінекологів, анестезіологів пологових будинків, а також, медичних сестер та акушерок.

3.1.6. Створення презентацій, навчальних фільмів, методичних матеріалів, видання навчальної літератури для проведення занять та тренінгів відповідно до передбачених завдань Центру.

3.2. Науково-дослідна робота

3.2.1. Здійснення наукового пошуку та виконання НДР з питань невідкладної допомоги, інтенсивної терапії, догляду, вигодовування, лікування та реабілітації новонароджених, а також дітей інших вікових категорій, які мають в анамнезі перинатальну патологію.

3.2.2. Проведення спільних наукових досліджень з фаховими відділами інших ВНЗ та НДІ України та зарубіжжя.

3.3.Консультативно-лікувальна робота

3.3.1. Надання консультативної допомоги родопомічним та ЛПЗ області щодо впровадження сучасних принципів первинної реанімації, невідкладної допомоги та інтенсивної терапії новонароджених, які базуються на даних світового досвіду та сучасних рекомендаціях ВООЗ, результатах власних НДР, з урахуванням передбаченого чинними нормативними документами рівня регіоналізації перинатальної допомоги у даному закладі.

3.3.2. Підготовка та затвердження в установленому порядку, спільно з провідними спеціалістами практичної охорони здоров’я, локальних оперативних протоколів моніторингу, діагностики, лікування та реабілітації дітей з перинатальною патологією.

3.3.3. Консультативно-методична допомога у створенні програм організації моніторингу та реабілітації дітей з перинатальною патологією в анамнезі, у тому числі, з вродженими вадами розвитку, генними та хромосомними аномаліями, малою масою тіла, ретинопатіями, пошкодженнями слуху, неврологічною симптоматикою, а також тих, що народились від багатоплідної вагітності та із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.

3.3.4. Впровадження у практику охорони здоров’я телекомунікаційної інформаційно-аналітичної системи. Допомога в організації консультування профільними спеціалістами складних неонатологічних випадків в on-line та телемедичному режимі..

3.3.5. Проведення консультативної роботи співробітниками кафедр Університету (за погодженням) для надання спеціалізованої консультативної допомоги новонародженим в неонатологічних відділеннях та відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, а також, організація спеціалізованої консультативної допомоги із залученням інших фахівців (дитячого невролога, окуліста, отоляринголога, спеціаліста з функціональної діагностики тощо) відповідно до стандартів II-III рівнів перинатальної допомоги.

3.3.6. Участь у проведенні клініко-патологоанатомічних конференцій з аналізом документації  надання допомоги  новонародженим з  перинатальною патологією.

3.4. Організаційна робота

3.4.1. Участь, у складі робочих груп, у розробці та корекції клінічних настанов і протоколів МОЗ України стосовно напрямків невідкладної допомоги, інтенсивної терапії, лікування, реабілітації та моніторингу дітей з перинатальною патологією.

3.4.2. Участь у підготовці обласних та регіональних програм розвитку неонатології та перинатальної медицини.

3.4.3. Участь в організації вітчизняних і міжнародних семінарів, тренінгів та науково-практичних конференцій з проблем неонатології та перинатальної медицини.

3.4.4. Участь у проведенні атестації лікарів неонатологів всіх рівнів перинатальної допомоги спільно з атестаційними комісіями Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької облдержадміністрації.

3.4.5. Організація сан-освітньої роботі, участь у проведенні круглих столів, диспутів у ЗМІ, підготовка матеріалів для сайту Університету з питань  організації медичної допомоги новонародженим, перспектив розвитку неонатології та перинатальної медицини.

3.4.6. Розробка критеріїв ефективності та підготовка звітів про діяльність Центру.

 

 4. Центр має право

4.1. Вносити пропозиції керівництву Університету щодо:

  • співпраці на підставі договорів з державними та недержавнимиорганізаціями, закладами, міжнародними та закордонними установами, творчими колективами та спеціалістами з питань проведення наукових досліджень іпідвищення кваліфікації фахівців у галузі неонатології та перинатальної медицини;
  • морального та матеріального заохочення працівників Центру за зразкове виконання завдань і покладених на них функцій;
  • придбання для потреб Центру обладнання, манекенів, інвентарю тощо.

4.2. Вносити пропозиції щодо покращення надання допомоги новонародженим та дітям,  в анамнезі яких перинатальна патологія.

4.3. Використовувати у встановленому законодавством порядку майно, кошти та інші активи, добровільно передані фізичними та юридичними особами незалежно від їх форм власності та підпорядкування Університету, для розвитку матеріально-технічної бази Центру.

 

5. Управління Центром

5.1. Управління здійснює керівник Центру, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом по Університету.

5.2. Керівник Центру, за погодженням, здійснює управління всіма видами діяльності Центру.

5.3. Керівник Центру подає ректору Університету пропозиції щодо встановлення доплат та надбавок спеціалістам згідно чинного законодавства в межах затвердженого фонду оплати праці.

Середа, 12 грудня 2012 21:50

Матеріал готується.

Середа, 12 грудня 2012 21:49

Центр малоінвазивної хірургії та гінекології створено спільним наказом Головного управління охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації та Буковинського державного медичного університету «Про організацію Центру малоінвазивної хірургії та гінекології» (наказ від 31.05.2011 року № 05-О/230).

Створення Центру сприяло розширенню об'єму лапароскопічних операційних втручань – на даний час впроваджено лапароскопічні операції при пахових та стегнових грижах, грижах стравохідного отвору діафрагми, на стравоході, при деяких ускладненнях виразкової хвороби, злуковій хворобі. Більш широко виконуються операції при торакальній патології – спонтанному пневмотораксі, гемотораксі, плевритах, вперше розроблена та виконана трансторакальна нейрофренікотомія.

Із залученням гінекологів виконуються операційні втручання при неплідності, кістах яєчників, сальпінгітах, позаматковій вагітності, фіброміомах матки.

Активно впроваджуються лапароскопічні технології в ургентній хірургії, чого до створення Центру зробити не вдавалось – виконуються апендектомії, вісцероліз, вскриття та санація відмежованих гнійників очеревинної порожнини. Ці операції виконуються переважно співробітниками кафедри хірургії БДМУ. Саме співробітниками кафедри хірургії вперше на Буковині впроваджено виконання лапароскопічних оперативних втручань при холециститах, кістах та новоутвореннях черевної порожнини, цирозі печінки, грижах, при гінекологічній патології та вперше виконано малоінвазивні оперативні втручання при торакальній патології.

За час існування Центру виконано 833 малоінвазивних операційних втручання. На сьогоднішній день лапароскопічні операційні втручання виконують 12 співробітників хірургічного, 4 співробітники гінекологічного відділення Обласної клінічної лікарні та 5 співробітників кафедри хірургії університету. Ще 3 співробітники кафедри у 2012 році отримали відповідний сертифікат і приступили до виконання лапароскопічних операційних втручань.

Перелік лапароскопічних втручань, які виконуються у Центрі:

  • Лапароскопічні холецистектомії з приводу хронічного калькульозного холециститу;
  • Лапароскопічні холецистектомії з приводу гострого калькульозного холециститу;
  • Лапароскопічні холецистектомії з приводу поліпозу жовчного міхура;
  • Відеолапароскопії з необхідністю конверсії при патології жовчного міхура;
  • Лапароскопічні апендектомії з приводу гострого апендициту;
  • Відеолапароскопії з необхідністю конверсії при гострому апендициті;
  • Лапароскопічні апендектомії з приводу хронічного апендициту;
  • Діагностичні лапароскопії при гострій хірургічній патології з переходом на лапаротомію;
  • Діагностичні лапароскопії при канцероматозі з біопсією;
  • Лапароскопічне дренування скопичень жовчі під печінкою;
  • Лапароскопічні втручання з приводу гострого панкреатиту;
  • Лапароскопічні втручання з приводу діафрагмальної грижі;
  • Лапароскопічне видалення кісти печінки;
  • Лапароскопії при травмах органів черевної порожнини;
  • Лапароскопічне видалення апудоми передочеревинного простору;
  • Лапароскопічне видалення гемангіоми тонкої кишки;
  • Пункція та дренування відмежованих рідинних скопичень під контролем УЗД та рентгеноскопії;
  • Лапароскопічні оперативні втручання з приводу гінекологічної патології:
  • позаматкова вагітність;
  • тубектомія;
  • кістектомія;
  • сальпінголізис;
  • фенестрація яєчника;
  • діагностична лапароскопія при гінекологічній патології
  • Торакоскопічні операції.

Наявне оснащення Центру використовується також у навчальному процесі зі студентами 4 та 6 курсів, які мають можливість спостерігати за виконанням сучасних малоінвазивних операцій, що включені в навчальні програми; для підготовки лікарів-інтернів, які активно приймають участь у виконанні малоінвазивних операційних втручань в якості асистентів, а також клінічних ординаторів, які самостійно виконують окремі етапи операційного втручання, при проведенні циклів передатестаційного навчання. При проведенні циклів передатестаційного навчання лікарів (4-5 за навчальний рік) значний акцент робиться на впровадження сучасних малоінвазивних технологій в лікуванні різної патології. Курсанти мають змогу спостерігати за виконанням операцій через створену кафедрою систему прямої відеотрансляції з операційної у навчальну аудиторію та приймати безпосередню участь у таких операціях, що значно підвищує інформативність навчання та престиж курсів.

На базі Центру організовано проведення курсів тематичного удосконалення з малоінвазивної хірургії з видачею сертифікатів про можливість виконання таких операційних втручань. Курси пройшли 9 лікарів області, а також 5 співробітників університету, які отримали відповідні сертифікати.

Співробітниками кафедри хірургії надана консультативна допомога Заставнівській ЦРЛ щодо комплектації лапароскопічного оснащення, його функціонування та започатковано виконання лапароскопічних операційних втручань. Налагоджена спільна робота з асоціацією ендоскопістів Чернівецької області щодо специфіки обстеження хворих, які направляються в Центр та можливості ендоскопічних малоінвазивних втручань на органах травлення.

Узагальнені результати малоінвазивних оперативних втручань опубліковані у наукових роботах, доповідаються на науково-практичних форумах різного рівня. На підсумкові колегії Департаменту охорони здоров’я та цивільного захисту населення Чернівецької облдержадміністрації з роботи хірургічної служби області робота Центру отримала позитивну оцінку.

Середа, 12 грудня 2012 21:48

Обласний Центр ендоурології та літотрипсії створено на базі урологічного відділення Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» та кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету (спільний наказ Головного управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадмністрації та Буковинського державного медичного університету № 30/02-0 від 25.01.11р.).

Центр було створено з метою покращання якості, ефективності лікування, зменшення інвалідності, збільшення тривалості життя хворих з урологічною патологією шляхом створення умов раціонального використання кадрового та матеріально-технічного ресурсу лікувально-профілактичних закладів області та Буковинського державного медичного університету, впровадження відповідних сучасних технологій лікування, зокрема літотрипсії, малоінвазивної ендоскопічної хірургії, тощо.

Організаційно-методичне керівництво Центру здійснює завідуючий відділення урології ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» Арійчук Ігор Корнійович та завідувач курсу урології, професор кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Федорук Олександр Степанович.

До складу Центра функціонально входять:

  • урологічний кабінет обласної консультативної поліклініки;
  • урологічні кабінети міських поліклінік;
  • клініко-біохімічна лабораторія ЛШМД;
  • рентгенологічне відділення ЛШМД;
  • кабінет функціональної діагностики;
  • відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії
  • кабінет ультразвукових досліджень ЛШМД.

У разі необхідності може бути задіяне відділення променевої діагностики обласного діагностичного центру.

Обласний Центр ендоурології та літотрипсії надає планову допомогу дорослим відповідно до переліку захворювань і об’єму операційних втручань та невідкладну урологічну допомогу дорослим жителям області та жителям м. Чернівці цілодобово та у всі дні тижня. В екстрених та планових випадках (сечокам’яна хвороба) Центр надає допомогу дітям області та м. Чернівці шляхом дистанційного ударно-хвильового дроблення конкрементів.

У травні 2011 року центр був обладнаний сучасним апаратом для дистанційної літотрипсії (дроблення) Duet Magna фірми Direx Group (Ізраїль) з блоками ультразвукової та рентген-діагностики. Окрім того, центр оснащено трансуретральним резектоскопом фірми Karl Storz, уретеронефроскопом фірми Olympus, лапароскопічною стійкою фірми Karl Storz, апаратом для контактної літотрипсії фірми Karl Storz “Calculase”, апаратом для ультразвукової діагностики фірми ЕМАНСІС.

Центр є клінічною та навчальною базою БДМУ, а також основною базою для підготовки лікарів-інтернів на очному та заочному циклах.

Працівники Центру впроваджують в практику сучасні методи діагностики і лікування урологічних захворювань, розробляють та впроваджують локальні протоколи лікування урологічних хворих, надають консультативну, організаційну та методичну допомогу міським та районним урологічним кабінетам та відділенням урології.

Впровадження нових технологій дало змогу покращити надання допомоги хворим з сечокам’яною хворобою. Велика кількість хворих не потребує матеріальних затрат для виїзду за межі області для лікування. Значно зменшився термін непрацездатності хворих із сечокам’яною хворобою (в середньому 1 випадок складає 6 днів).

Перелік категорій хворих, які підлягають скеруванню на обстеження та лікування в обласний центр охоплює весь спектр урологічних захворювань, яким, за діючими клінічними протоколами, можливе проведення малоінвазивного операційного лікування як в екстрених, так і в планових випадках. Діагностичні заходи та операційні втручання різноманітні, доповнені власними розробками техніки ендоскопічних урологічних операцій, які захищені патентами України.

Діагностичні заходи, які проводяться у Центрі:

  • ультразвукове дослідження органів сечостатевої системи, в тому числі в екстрених випадках (травматичні пошкодження нирок, сечового міхура та уретри, гостра затримка сечі).
  • рентгенологічні обстеження (оглядова, екскреторна урографія, низхідна і висхідна цистографія, уретрографія, ретроградна та антеградна уретеропієлографія).
  • діагностична уретроскопія, цистоскопія, уретеропієлоскопія.
  • бак. засів сечі на флору і чутливість до антибіотиків.

 

Види операційних втручань, які проводяться в Центрі:

  1. Дистанційна ударно-хвильова літотрипсія конкрементів нирок та сечоводів.
  2. Контактна уретеролітотрипсія у випадку наявності рентгеннеконтрастних конкрементів сечоводу або конкрементів, які не підлягають дистанційному дробленню.
  3. Ендоскопічна уретеролітоекстракція.
  4. Балонна дилатація стриктур сечоводів.
  5. Ендоскопічне стентування сечоводів.
  6. Ендоскопічна корекція аномалій розвитку сечоводів.
  7. Трансуретральна резекція простати та простатектомія при доброякісній гіперплазії передміхурової залози.
  8. Трансуретральна тунелізація простати при раку, склерозі простати.
  9. Трансуретральна літотрипсія конкрементів сечового міхура та уретри.
  10. Трансуретральна резекція сечового міхура при пухлинах.
  11. Трансуретральна коагуляція дивертикулів сечового міхура.
  12. Трансуретральна резекція інтрамурального відділу сечоводу при уретероцеле, раку сечового міхура та простати з проростанням у відповідний відділ сечоводу.
  13. Ургентна зупинка кровотеч з органів сечостатевої системи.
  14. Трансуретральна ліквідація тампонади сечового міхура.
  15. Внутрішня оптична уретротомія при стриктурах уретри.
  16. Дистанційна ударно-хвильова терапія хвороби Пейроні.

Дистанційна ударнохвильова літотрипсія проводиться з дня встановлення апарату (26.05.2011 р.). Трансуретральні операції на передміхуровій залозі, сечовому міхурі та уретрі проводяться з дня заснування Центру.

За період існуванння центру (2011-2012 рр.) прооперовано 1128 хворих, проведено 958 трансуретральних резекцій простати та сечового міхура, 181 дистанційна ударно-хвильова літотрипсія, 96 контактних літотрипсій. При цьому операційна активність за 9 міс 2012 року досягла 63,5%, що значно вище, ніж середня в аналогічних профільних відділеннях по Україні.

Вівторок, 11 грудня 2012 10:49

Навчально-виробнича аптека Буковинського державного медичного університету розміщена у навчальному корпусі кафедри фармації за адресою вул. Чорноморська, 17а. № тел. 55-65-58. Аптека має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарських засобів та виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки - індивідуальне виробництво лікарських засобів за рецептами лікарів, на замовлення лікувально-профілактичних закладів та виготовлення внутрішньоаптечної заготовки.

Навчально-виробнича аптека функціонує з травня 2012 року. В аптеці є наявні всі необхідні приміщення для виготовлення лікарських засобів, що відповідають вимогам якості, згідно нормативних документів, а також їх зберігання та реалізації (а саме: зал обслуговування населення, асистентська кімната, стіл аналітика, кімната для одержання води очищеної, мийна кімната, матеріальна кімната, кімната для зберігання допоміжного матеріалу і тари, кімната персоналу з гардеробною, кабінет завідувача та інші). Розташування виробничих приміщень відповідає послідовності виконання операцій виробничого процесу і вимогам до рівня чистоти, що унеможливлює перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків. Виробничі приміщення аптеки забезпечені обладнанням і устаткуванням для належного виробництва та зберігання лікарських засобів (виробниче устаткування, лабораторне обладнання, вимірювальні прилади, шафи, стелажі, холодильники, сейфи тощо), а також технічними засобами для постійного контролю за температурою та вологістю. Обладнання розміщене таким чином, щоб звести до мінімуму ризик помилок. З метою запобігання негативного впливу на якість вироблених лікарських засобів, виробничі приміщення обладнані, окрім припливно-витяжною вентиляцією, бактерицидними опромінювачами, що дає змогу зменшити мікробіологічне забруднення лікарських форм.

Просмотреть встроенную фотогалерею в Интернете по адресу:
http://www.bsmu.edu.ua/uk/medecine#sigProGalleria4724d74369

Одним із важливих етапів у підготовці спеціалістів є засвоєння практичних навичок в процесі теоретичної підготовки спеціаліста. Однак, відтворити практичну діяльність провізора в рамках кафедри повністю неможливо. Тому використання навчально-виробничої аптеки є перспективним не тільки у плані практичної діяльності, але й для покращення засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навиків у студентів.

Тому, впродовж навчального року аптека використовується для проведення ряду практичних занять:

  • Проводяться відкриті заняття з аптечної технології ліків, що посилює відповідальність до виготовлення лікарських форм.
  • Проводиться ряд занять з організації економіки фармації.

Основними практичними навичками, які студенти проходять на базі навчально-виробничої аптеки з технології лікарських засобів є:

  • Приготування за індивідуальними рецептами твердих, рідких, м'яких лікарських форм (порошків, розчинів, мікстур, суспензій, емульсій, настоїв, відварів, лініментів, мазей, супозиторіїв) з урахуванням теоретичних основ аптечної технології ліків і вимог нормативних документів.
  • Оцінка якості приготовленого препарату згідно з нормативно-технічною документацією.
  • Дотримання умов зберігання та виду упаковки з метою забезпечення стабільності лікарських форм.
  • Проведення комплексу заходів, що забезпечують дотримання санітарного режиму в аптечних установах, та здійснення контролю за асептичним приготуванням лікарських форм.
  • Робота на обладнанні та апаратурі для одержання готових і проміжних продуктів.
  • Проведення стандартизації готової продукції відповідно до вимог з нормативно-технічною документацією.
  • Підготовка робочого місця для виготовлення будь-якої лікарської форми.
  • Правила роботи із засобами механізації в умовах аптечного виробництва.
  • Виявлення фізичних, хімічних та фармакологічних несумісностей, вирішення питання про можливість приготування і відпуску лікарських препаратів з урахуванням сумісності компонентів пропису.

Оскільки в аптеці проводиться відпуск готових лікарських засобів, то як базу використовуємо її для відпрацювання практичних навичків з організації економіки фармації. Основні практичні навички, які студенти проходять на базі навчально-виробничої аптеки:

  • Організації аптечної справи (ліцензування, планування та ін.)
  • Замовлення, приймання та зберігання лікарських засобів
  • Розміщення лікарських засобів у торговому залі та в матеріальній кімнаті
  • Особливості зберігання лікарських засобів в залежності від фізико-хімічних властивостей
  • Вивчення основної документації, що ведеться в аптеці
  • Проведення всіх видів внутрішньоаптечного контролю
  • Проведення вхідного контролю

Зручне розміщення аптеки дозволить проходити не тільки практику, а й знайомити студентів із окремими практичними аспектами діяльності фармацевта під час вивчення теоретичного матеріалу. Це дасть можливість студентам закріпити свої знання, адаптуватись до робочого дня, навчитись приймати оптимальні рішення у нестандартних ситуаціях.

Просмотреть встроенную фотогалерею в Интернете по адресу:
http://www.bsmu.edu.ua/uk/medecine#sigProGalleriaa8d2b9f9c2

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, в аптеках, аптечних складах, а також на фармацевтичних фабриках та заводах. Як базу підготовки студентів основних видів практики передбачає використання навчально-виробничої аптеки. Перевагою використання даної бази є можливість ротації студентів з урахуванням практичної діяльності аптеки та програмою практики.

Для проведення практик за кредитно-модульною системою, використання навчально-виробничої аптеки є необхідністю, оскільки практика проходить в період занять (по 2 год в день), а це не дає можливості використовувати повноцінно, як бази практик, аптеки міста.

Отже, можна з упевненістю стверджувати, що студенти під час оволодіння практичними навичками та проходження практик на базі навчально-виробничої аптеки отримують важливий урок від фармацевтів-практиків та викладачів кафедри, який допоможе в майбутньому професійно і грамотно виконувати свої обов'язки на робочому місці.

Понеділок, 10 грудня 2012 11:45

За роки існування наш навчальний заклад зробив вагомий внесок у розвиток охорони здоров'я та медичної науки в Україні і став сьогодні справжньою кузнею підготовки медичних кадрів та одним із центрів медичної науки західного регіону України.

Становлення і розвиток університету, його медичного потенціалу пов'язані з іменами ректорів: доцента Д.С.Ловлі, доцента М.Б.Маньковського, професора М.М.Ковальова, доцента О.Д.Юхимця, професора В.К.Патратія. Вагомий внесок для створення і розвитку клінічних шкіл зробили завідувачі кафедр Є.Р.Цитрицький, І.І.Федоров, О.Ю.Мангейм, С.П.Закривидорога, М.М.Зотін, З.Н.Гржебін, В.Л.Хенкін, Л.І.Роман, Б.А.Пахмурний, П.М.Гудзенко, О.С.Сокол, С.А.Кац, Г.А.Троян, О.О.Волощук, Л.С.Клочкова, П.С.Драчук, відомі вчені Б.Д.Радзіховський С.М. Савенко, Г.Ю.Маліс, Я.Д.Кіршенблат, М.Г.Туркевич та інші. В університеті сформувалися відомі в Украіні школи ендокринологів (М.М.Ковальов, Н.М.Шинкерман, БВ.Роднянський, Я.Д.Кіршенблат), гастроентерологів (Н.Б.Шупак, В.А.Трігер, О.О.Волощук, О.І.Самсон), патології центральної нервової системи (С.М.Савенко, Г.Ю.Маліс, І.К.Владковський), дослідження, джерел мінеральних вод Буковини (Ф.В.Лапшин).

Лікувально-консультативна разом з навчальною, науковою та виховною роботою є однією з головних складових обсягу обов'язків професорсько-викладацького складу клінічних кафедр університету. Вона спрямована перш за все на виконання завдань, визначених концепцією розвитку охорони здоров'я населення України.

Потужний потенціал професорсько-викладацького складу клінічних кафедр складають 36 професорів, 47 докторів медичних наук, 112 доцентів та 206 кандидатів медичних наук. 166 співробітник має вищу атестаційну лікарську категорію, 44 – першу, 54 – другу. 29 співробітників клінічних кафедр БДМУ є обласними позаштатними спеціалістами та консультантами ГУОЗ Чернівецької ОДА.

Клінічні кафедри БДМУ розташовані на 24 клінічних базах: 16 лікувальних закладів обласного підпорядкування та 8 - міського підпорядкування. Професорами та доцентами згідно з графіком проводяться клінічні обходи хворих, консультативні прийоми в поліклініках та огляди хворих у стаціонарах лікувально-профілактичних закладів. Виконується великий обсяг організаційно-методичної роботи: виїзди у районні лікувально-профілактичні заклади, рецензії історій хвороб, робота в експертних та атестаційних комісіях, проведення конференцій та ін. Значна лікувально-профілактична робота здійснюється викладачами клінічних кафедр під час літньої виробничої практики.

Лікувально-консультативна робота, яка проводиться співробітниками клінічних кафедр в системі практичної охорони здоров'я Буковини, є різноманітною і багатоплановою. Вона включає в себе окрім консультативної роботи, проведення заходів з підвищення кваліфікації лікарів практичної охорони здоров'я по всім спрямуванням – проведення ТУ, ПАЦів, лекцій з актуальних проблем, організація і проведення науково-практичних конференцій, випуск методичних рекомендацій, експертна оцінка в веденні хворих тощо. Важливим розділом спільної лікувально-профілактичної роботи клініцистів університету та лікарів практичної охорони здоров'я є консультативна та науково-методична робота у лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я. Вона систематично проводиться у базових та позабазових установах, у поліклініках міста та області. Співробітники університету спільно з ГУОЗ Чернівецької ОДА проводять розробку регіональної програми забезпечення кваліфікованої медичної допомоги, що надається засобами телетехнологій на 2010-2015 роки. Мета програми - це розбудова регіональної мережі телетехнологій, яка дозволить надавати невідкладну високопрофесійну консультаційну медичну допомогу спеціалістами обласного центру в районах області. Розбудова мережі телемедицини дозволить:

• наблизити надання кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги населенню районів та сільської місцевості;

• скоротити час від початку захворювання до надання медичної допомоги;

• покращити показники здоров'я населення за рахунок більш якісної та швидкої діагностики і вибору правильних методів лікування;

• отримати економічну вигоду від скорочення витрат на надання екстреної медичної допомоги;

• більш ефективне використання консолідованого потенціалу спеціалістів високого рівня на всій території області.

Разом з Головним управлінням охорони здоров'я ОДА здійснюємо заходи по підключенню центральний районних лікарень до мережі Інтернет та навчанню персоналу вказаних установ по роботі з телекомунікаційним обладнанням.

Фахівці університету беруть участь у засіданнях комісій з атестації лікарів та медичних працівників середньої ланки, у роботі колегій обласного та міського управління охорони здоров'я, лікувально-профілактичних закладів.

Основними пріоритетами в діяльності університету спільно з практичною охороною здоров'я є удосконалення системи охорони здоров'я матері та дитини, боротьба з соціально-небезпечними хворобами (туберкульоз, ВІЛ/СНІД), реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини, покращення матеріально-технічного стану установ охорони здоров'я.

Співробітники клінічних кафедр тісно співпрацюють з лікарськими товариствами (асоціаціями) з метою більш тісної координації щодо проведення з'їздів та конференцій, навчальних та наукових семінарів, майстер-класів тощо. Університет спільно з асоціаціями та товариствами розробляє та удосконалює вже існуючі стандарти діагностики і лікування, протоколи надання медичної допомоги, реалізації державної політики у сфері виконання Національних державних та регіонарних програм.

Не менш важливим у роботі клінічних кафедр є ведення санітарно-просвітницької роботи, спрямованої на підвищення обізнаності та компетентності громадян щодо діяльності системи охорони громадського здоров'я на центральному та місцевому рівнях.

Серед буковинського населення постійно проводиться роз'яснювальна робота з питань профілактики захворювань, пропаганди здорового способу життя, планування сім'ї шляхом проведення бесід, лекцій, виступів на радіо, телебаченні, випуску санітарних бюлетенів тощо.

Інтенсивно розробляються нормативні документи щодо створення університетських Центрів різного спрямування: фітотерапії, серцево-судинної хірургії, малоінвазивної хірургії, нефрології та діалізу, ендоскопічної хірургії, малоінвазивних втручань під контролем ультразвуку (Положення, права, перелік категорій хворих, які підлягають скеруванню на обстеження та лікування, показання щодо надання невідкладної допомоги та лікування у Центрах та перелік діагностичних заходів і оперативних втручань).

Результатом проведеної роботи є створення спільного з ГУОЗ ОДА та БДМУ «Обласного Центру ендоурології та літорепсії» та Центру малоінвазивної хірургії та гінекології.

Основні напрямки лікувально-діагностичної роботи, які проводяться співробітниками клінічних кафедр в закладах практичної охорони здоров'я:

• Розробка та впровадження стандартів діагностики та лікування кардіологічних, ревматичних, пульмонологічних, гастроентерологічних захворювань.

• Розробка та впровадження стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань.

• Методи рентгено-фрмакологічного дослідження злоякісних захворювань шлунку.

• Лазерополяриметрія у диференційній діагностиці фонових передракових процесів шийки матки.

• Обґрунтування використання деяких фізичних факторів у хірургії.

• Впровадження стандартів діагностики та лікування захворювань ендокринної системи.

• Розробки методів діагностики, лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту та органів гепатобіліарної системи (хронічні гастрити, виразкова хвороба, жовчнокам'яна хвороба, панкреатити).

• Удосконалення функціональної та лабораторної діагностики захворювань щитовидної залози.

• Розробка методів лікування та профілактики діабетичних ретинопатій.

• Розробка окремих медичних проблем з фтизіатрії, урології, офтальмології, дерматовенерології.

• Застосування нових методик лікування в практиці реанімації та інтенсивної терапії.

• Клініко-генетична характеристика, діагностика, лікування та профілактика деструктивних захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей.

Лікувально-консультативна робота співробітників клінічних кафедр напряму пов'язана з лікувально-профілактичними закладами обласного та міського підпорядкування, які являються базами клінічних кафедр. Завдячуючи спільному пошуку варіантів прийняття рішень по багатьом питанням, які виникають у процесі лікувальної діяльності серед практичних лікарів та співробітників клінічних кафедр, створюються умови для плідної співпраці, яка спрямована на зміцнення здоров'я населення Буковинського краю. Всіх, без виключення, головних лікарів відрізняє доброзичливість, конструктивний підхід до спільної справи, і завдячуючи їм створюються необхідні умови для плідної лікувальної та наукової діяльності співробітників клінічних кафедр університету. Конструктивний, діловий та дружній підхід між науковим потенціалом університету та практичною охороною здоров'я і в подальшому буде кріпнути та розвиватися.

Неділя, 09 грудня 2012 22:51

Медичні центри

Обласний Центр ендоурології та літотрипсії

Обласний Центр малоінвазивної хірургії та гінекології

Університетський стоматологічний центр

Навчально-практичний тренінговий центр сучасних технологій перинатальної медицини