ФАХІВЦІ БДМУ ІНФОРМУЮТЬ. В останні роки збільшується частка захворювань шкіри із тривалим хронічним перебігом, які погано піддаються лікуванню.
За даними сучасних досліджень, розвиток захворювань шкіри як інфекційних, так і неінфекційних, відбувається внаслідок комплексної дії зовнішніх (екзогенних) та внутрішніх (ендогенних чинників), серед яких істотне значення мають спадкова схильність, розлади нервової й ендокринної регуляції, порушення обміну речовин та ін. Водночас суттєву роль у виникненні й розвитку захворювань шкіри відіграє імунна система, яка в організмі забезпечує протиінфекційний захист, протипухлинний нагляд, контроль розвитку алергічних реакцій, у тому числі, й шкірі, тощо.
Всі захворювання шкіри умовно поділяють на інфекційні та неінфекційні
Серед інфекційних найчастіше зустрічаються гнійничкові, грибкові та вірусні захворювання шкіри. Встановлено, що за умови зниження імунологічної реактивності організму, ці дерматози набувають тривалого хронічного перебігу з поширеним та глибоким ураженням шкіри, тяжко піддаються лікуванню.
Так, зокрема, у хворих виникають глибокі піодермії (фурункули, ектими), які є множинними, часто рецидивують. Ознакою імунодефіциту є тяжкий перебіг вугрової хвороби, яку відносять до гнійно-запальних дерматозів. У пацієнтів на тлі імунодефіциту відзначається поширена вугрова висипка на обличчі, плечах, тулубі. Поряд із поверхневою вугровою висипкою розвиваються різко запальні глибокі індуративні та флегмонозні акне, які супроводжуються болючістю, можуть зливатися у конгломерати, а після їх вирішення залишаються стійкі рубцеві зміни шкіри. Тому при тяжкому перебігу вугрової хвороби пацієнт неодмінно повинен бути проконсультований не лише лікарем-дерматологом, але й лікарем-імунологом.
На тлі імунодефіциту відзначається часто рецидивуючий перебіг простого герпесу шкіри обличчя чи статевих органів. Також може повторно виникнути герпес оперізувальний, який, зазвичай, у людей без порушення функції імунної системи буває лише раз у житті.
Однією з ранніх і частих ознак імунодефіциту є грибкові захворювання шкіри та нігтів
У таких пацієнтів відзначається множинний оніхомікоз (грибкове захворювання нігтів), причому не лише пальців ступнів, але й нігтів пальців рук. Нігтьові пластинки тьмяніють, потовщуються чи стають крихкими й відшаровуються. На шкірі підошв та кистей відзначається потовщення, дрібне (борошноподібне) лущення, а на шкірі ніг, тулуба та інших ділянках – рожево-червоні плями з лущенням і валиком по периферії.
Слід також вказати і на таке актуальне нині захворювання як туберкульоз
Зазвичай, туберкульозна інфекція уражає легені, кістки та інші внутрішні органи. Вважають, що шкіра є природним бар’єром для туберкульозної інфекції, проте на тлі імунодефіциту знижуються її захисні функції і виникає ризик розвитку різних форм (локальні, дисеміновані) туберкульозу шкірних покривів.
Також на тлі імунного дефіциту відзначається більш тяжкий перебіг і неінфекційних захворювань шкіри (псоріаз, склеродермія, червоний вовчак та ін.), які характеризуються поширеним ураженням шкіри, частими загостреннями, погано піддаються лікуванню.
Алергічні захворювання шкіри
В останні роки у структурі захворювань шкіри найбільшу частку займають алергічні захворювання шкіри (алергічні дерматити, екзема, атопічний дерматит). Ці захворювання виникають внаслідок алергізації населення хімічними чинниками довкілля (промислові фактори, миючі й косметичні засоби, синтетичні тканини одягу тощо) на тлі імунних порушень організму хворих.
Водночас слід зазначити, що хімічні чинники довкілля, у тому числі й медикаменти, у свою чергу можуть призводити до імунних розладів, що має негативний вплив на ланки патогенезу як алергодерматозів, так і інших дерматозів. Тому у випадку тяжкого перебігу захворювань шкіри, при резистентності до засобів базової терапії, за тенденції до хронізації дерматозів та часто рецидивуючого їх перебігу, пацієнт обов?язково повинен бути проконсультований лікарем-імунологом з метою виявлення можливих імунних порушень та призначення раціональної імунокорегувальної терапії.
Матеріал підготували: професор Ольга Денисенко, завідувач кафедри дерматовенерології та доцент кафедри Михайло Перепічка
