ФАХІВЦІ БДМУ ІНФОРМУЮТЬ. Гепатити В та С є найбільш розповсюдженими у світі хворобами печінки. Кожного року вірусом, який спричиняє гепатит В первинно інфікуються 50 млн. людей. Загальна кількість людей на Земній кулі, які мають ознаки перенесеного чи наявного гепатиту В сягає 2 млрд., з яких близько 500 млн. – особи з хронічною формою хвороби. Вірусом гепатиту С за різними оцінками у світі інфіковано від 250 млн. до 500 млн. людей, серед яких у 80 % є ознаки хронічного ураження печінки.
Згідно статистичних даних частота інфікування дорослого населення України вірусом гепатиту В у середньому складає 2,2 % (близько 1 млн. осіб), вірусом гепатиту С – 3 % (близько 1,3 млн. осіб). Однак дані офіційної статистики можуть бути лише вершиною айсберга, і справжній рівень захворюваності на ці інфекції населення України є значно вищим.
Джерелом інфекції при гепатитах В та С є хвора на ці недуги людина. Зараження здорової людини відбувається при потраплянні у її кров контамінованого вірусами біологічного матеріалу (крові, сперми, секрету піхви тощо) хворої людини. Власне, саме зараження відбувається через неякісно простерилізований інструмент при виконанні різних медичних та немедичних парентеральних маніпуляцій, при переливанні крові та її компонентів, трансплантації органів та під час статевого акту. Віруси гепатитів В і С також передаються від матері до дитини під час вагітності та пологів.
На сьогодні інфікування вірусами гепатитів В і С найчастіше відбувається через неякісно простерилізований чи нестерильний інструмент при виконанні немедичних парентеральних маніпуляцій (педикюр, манікюр, пірсинг, татуювання тощо), статевим шляхом та за ін’єкційного споживання наркотиків.
У медичних закладах завдяки впровадженню у практику одноразових шприців, інших лікувально-діагностичних інструментів, більш ефективних методів стерилізації багаторазового інструменту та більш якісних тест-систем для перевірки донорської крові, випадки зараження вірусами гепатитів В та С трапляються рідко. Однак ризик зараження цими вірусами при виконані окремих лікувально-діагностичних маніпуляцій, зокрема стоматологічних, та при переливанні крові і її компонентів залишається ще досить високим.
З клінічної точки зору гепатити В та С становлять дуже серйозну небезпеку не лише для здоров’я, але й життя людини. Ці дві інфекції є основною причиною розвитку цирозу та первинного раку печінки.
Щороку у світі від захворювань печінки спричинених вірусами гепатитів В та С помирає більше 10 млн. людей. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, уже в найближчі роки смертність від гепатиту С та його наслідків збільшиться у рази і значно перевищить цей показник при ВІЛ-інфекції.
Такі тяжкі наслідки гепатитів В і С зумовлені їх високою схильністю до хронізації. Хронічний гепатит формується у 60-90 % немовлят, 30-60 % дітей, 1-5 % дорослих інфікованих вірусом гепатиту В та у 80-90 % осіб інфікованих вірусом гепатиту С незалежно від віку. Причому для хронічних гепатитів В та С властивий тривалий, впродовж десятків років, безсимптомний перебіг. Весь цей час віруси поступово знищують печінку, а інфікована людина навіть не здогадується про наявне у неї захворювання. Клінічна симптоматика, як правило, з’являється у кінцевій стадії хвороби, коли печінка практично повністю зруйнована.
Незважаючи на тяжкі наслідки хронічних гепатитів В та С вони не відносяться до невиліковних захворювань. Противірусне лікування, яке застосовується на сучасному етапі, у 40-80 % випадків призводить до повного клінічного одужання та видалення вірусів з організму. У тих же випадках, де не вдається позбутися вірусів, своєчасно проведене лікування призупиняє прогресування хвороби, що суттєво знижує ризик розвитку цирозу та первинного раку печінки і, відповідно, подовжує тривалість життя. Для досягнення позитивного ефекту лікування хворих на хронічні гепатити В і С необхідно розпочинати якомога раніше, на ранніх стадіях хвороби. Діагностувати ж ці захворювання на ранніх стадіях можливо лише за результатами лабораторних обстежень, однак більшість інфікованих людей, зважаючи на відсутність клінічної симптоматики, не обстежуються і за медичною допомогою не звертаються. Крім цього лікування хронічних гепатитів В та С є дороговартісним, довготривалим (від 24 до 48 тижнів) та виснажливим у зв’язку з вираженою побічною дією ліків. Ураховуючи вищевикладене, актуальним є твердження, що легше запобігти інфікуванню вірусами гепатитів В і С, ніж лікувати ці хвороби.
Щоб запобігти інфікуванню вірусами гепатитів В та С насамперед необхідно дотримуватися норм суспільної моралі, відмовитися від вживання наркотиків, утримуватися від позашлюбних статевих зв’язків. Придбати і користуватися індивідуальним набором інструментів для косметичних процедур (педикюру, манікюру тощо) незалежно від того виконуються ці процедури вдома чи в косметичному салоні. Так само бритва для гоління у чоловіків має бути предметом виключно індивідуального користування. Маніпуляції пірсингу ліпше виконувати у медичному закладі використовуючи для цього одноразовий інструмент. При нанесені татуювання потрібно заздалегідь потурбуватися щоб інструмент був якісно простерилізований. Під час обстеження чи лікування у медичному закладі, необхідно вимагати максимально можливого використання одноразового інструменту при проведені лікувально-діагностичних маніпуляцій. Дотримання наведених порад, хоча повністю і не вберігає, проте суттєво знижує ризик зараження вірусами гепатитів В та С. Більш ефективним методом профілактики гепатиту В є вакцинація. Поствакцинальний імунітет повністю вберігає від захворювання впродовж 7-10 років. Вакцину проти гепатиту В можна придбати в аптечній мережі і зробити щеплення у поліклініці за місцем проживання. Вакцини проти гепатиту С ще не винайдено.
Матеріал підготував: доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Юрій Олександрович Рандюк
