• Українська
  • English
Профілактика ревматичної хвороби серця
Профілактика ревматичної хвороби серця

Профілактика ревматичної хвороби серця

Ревматична лихоманка (ревматизм) – це хвороба, яка за народним висловом «лиже суглоби та кусає серце». В цих влучних словах відображено саме суть ревматичного процесу, оскільки хвороба має аутоімунний механізм розвитку і пошкоджує переважно оболонки серця та суглоби.

Причиною даної хвороби в більшості випадків є перенесена гостра стрептококова інфекція у схильних до захворювання осіб, головним чином у молодому віці. Звертають увагу і на алергійну природу, інфекційно-токсичне ураження, віруси, спадковість. Часто спостерігаються випадки сімейних захворювань цієї хвороби.

Ревматична лихоманка найчастіше проявляється ураженням суглобів (розвивається артрит) та серця (кардит). Типовим початком захворювання є поява ознак артриту через 1-3 тижні після перенесеної гострої або загострення хронічної стрептококової інфекції (ангіна, фарингіт, ГРІ), або симптомів кардиту, але через 3-6 тижнів.

Симптомами ревматичного кардиту найчастіше є малоінтенсивний біль або неприємні відчуття в ділянці серця, підвищена пітливість, лихоманка, швидка втома, задуха, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки ніг.

Ревматичний артрит проявляється запальними змінами у великих суглобах: набряком, почервонінням, підвищення температури, болем та обмеженням рухливості. Для нього характерна летючість (мігруючий характер), симетричність та доброякісний перебіг (не відбувається деформацій суглобів).

Найчастіше ревматична хвороба розвивається у дітей віком 7-15 років, співвідношення жінок до чоловіків складає 3:1. За останні 10-15 років клінічна картина ревматизму помітно змінилася: частіше спостерігаються первинно-хронічні форми захворювання, коли лікарі констатують наявність уже сформованих вад серця.

В Україні нараховують приблизно 230 тис. хворих на ревматичну хворобу. Щорічно реєструється приблизно 6 тисяч хворих, з яких третина люди молодого та працездатного віку. На сьогоднішній день, на жаль, немає тенденції до зниження захворюваності на ревматизм.

При невчасному зверненні пацієнта до лікаря, або невчасно розпочатому лікуванні захворювання ревматична лихоманка переходить у хронічну форму, коли формується вада серця, яка з часом може призвести до розвитку серцевої недостатності (набряки ніг, задуха, серцебиття, аритмія, збільшення печінки тощо). Здебільшого провокуючими моментами є переохолодження, хронічні інфекції, особливо ураження мигдаликів.

Від вчасного та адекватного лікування залежить швидкість прогресування хвороби. І тут велику роль відіграють вчасні звернення до отоларингологів (ЛОР-лікарів), педіатрів, сімейних лікарів. Якщо діагноз ревматичної хвороби вже підтверджений, то такі пацієнти повинні знаходитися на диспансерному обліку за місцем проживання. А коли виникає питання оперативного втручання з приводу вади серця – на допомогу приходять кардіохірурги.

Оптимальними профілактичними шляхами подолання ревматизму є лікування хронічних тонзилітів, фарингітів, ангін, оскільки роль бета-гемолітичного стрептококу сьогодні не втратила своєї актуальності. За необхідності слід проводити тонзилектомію (видалення хронічно вражених інфекцією мигдаликів), але це питання вирішує оториноларинголог після обстеження ЛОР-статусу. Другий момент – це підвищення імунітету у таких пацієнтів. Якщо діагноз встановлено, то тут важливою є систематична профілактика за відповідною програмою, затвердженою МОЗ України.

Гостра ревматична гарячка триває близько 6-12 тижнів. Чим швидше розпочинається лікування, тим більша ймовірність того, що лікарям вдасться швидше досягти значного покращення та запобігти формування у пацієнта вади серця. Народний вислів «ревматизм – це хвороба, яка лиже суглоби і кусає серце» відображає глибоку суть хвороби: через маловираженість симптомів кардиту хворий не відразу звертається до лікарів, відкладаючи візит до «кращого часу», а втрачений час пізніше проявляється у формуванні вад серця, які вже, на жаль, не мають зворотнього розвитку.

Первинна профілактика ревматичної хвороби – це боротьба з джерелом інфекції – санація вогнищ, які можуть в майбутньому призвести до виникнення гострої ревматичної лихоманки. Одягатися треба відповідно сезону, старатися уникати переохолоджень, постійно вести здоровий спосіб життя, загартовувати організм (ранковими зарядками, прогулянками на свіжому повітрі), дбати щоб їжа завжди була вітамінізованою фруктами, овочами, була свіжою та якісною.

Вторинна профілактика (біцилінопрофілактика) є довготривалою та повинна контролюватися фахівцями. Ревматичну хворобу легше попередити, ніж лікувати.

Матеріал підготували: професор Олександр Федів та доцент Лариса Волошина кафедри внутрішньої медицини БДМУ.

 

Корисно знати