Проблема гострих отруєнь у останні десятиріччя має велике значення внаслідок появи величезної кількості хімічних препаратів (близько 10 млн назв).
За даними Всесвітньої Організації охорони здоров’я, серед летальних випадків гострих отруєнь 17,5% реєструється серед осіб дитячого віку. Кількість летальних випадків від гострих отруєнь посідає 4 місце у структурі дитячої смертності, поступаючись лише травмам, опікам та утопленням, і перевищує кількість смертей від дитячих інфекцій.
Отруєння, або екзогенні інтоксикації – це патологічні стани організму, що виникають внаслідок дії на нього токсичних речовин, особливо лікарських препаратів, речовин виробничої та побутової хімії, рослинних і тваринних отрут.
Найчастіше у дітей виявляються отруєння речовинами, що потрапляють до організму через шлунково-кишковий тракт; на першому місці, згідно сучасних статистичних даних, – отруєння лікарськими засобами.
Статистика свідчить, що діти у віці до 1 року становлять близько 5% від загального числа дітей з отруєннями, 1-3 роки – 40%, 4-7 років – 14%, 8-11 років – 15%, 12-14 років – 27%.
За причинами виникнення виділяють випадкові й навмисні отруєння. Причинами випадкових отруєнь у дитячому віці можуть бути передозування медичними препаратами, помилковий прийом одного препарату замість іншого, прийом усередину медикаментів для зовнішнього застосування, цікавість і/або прийом під час гри, при зберіганні ліків або інших хімічних речовин у доступному для дитини місці. Навмисні отруєння пов’язані зі свідомим застосуванням токсичної речовини з метою суїциду або його імітації, з метою вбивства дитини (кримінальні отруєння).
Протягом останніх кількох років зросла інцидентність надходження до дитячих відділень інтенсивної терапії дітей і підлітків з отруєнням етанолом. Це пов’язано, з одного боку, з розширенням вікових меж пацієнтів, що підлягають госпіталізації до дитячого стаціонару (до 18 років), з другого, можливо, з деякими соціальними аспектами й особливостями виховання дітей. Етанол має психотропну й наркотичну дію на ЦНС, а продукти його розпаду – ацетальдегід та оцтова кислота – токсичний вплив на весь організм.
Щоб уникнути небажаних випадків батькам треба пам’ятати, що небезпечними для дитини можуть бути:
• кімната, спальня, де зберігаються медикаменти, парфуми, косметика, цигарки, алкогольні напої;
• кухня, де зберігаються медикаменти, засоби для чищення та миття посуду, раковин, каналізаційних труб, оцет, засоби для знищення комах, а також цигарки, алкогольні речовини;
• ванна кімната – засоби для прання та відбілювання, чищення каналізації, косметика, парфуми;
• комора – засоби для знищення комах, цемент, бензин, лаки, розчинники;
• сумка – медикаменти, косметика, парфуми, цигарки.
Батькам треба пам’ятати, що необхідно обережно ставитися до всіх хімічних речовин, якими вони користуєтеся у побуті, а не тільки до тих, небезпека яких їм відома. Те, що безпечно для дорослих, може виявитися отрутою для дітей. При відповідальному ставленні до виконання простих правил збереження та використання хімічних речовин можна запобігти випадкам гострого отруєння дитини.
Основні рекомендації щодо запобігання гострих отруєнь у дітей:
- зберігати медикаменти в окремому, недосяжному для дитини місці; якщо дитина повзає – на рівні зросту дорослої людини, якщо ходить – зачиняти медикаменти на ключ. Зберігати ліки в упаковці, в якій вони продавалися.
- не приймати ліки в присутності дитини, тому що вона буде повторювати ваші дії за вашої відсутності;
- використовувати ліки суворо за інструкцією! Треба запитати у лікаря чи аптечного працівника, чи дозволяється використовувати саме цей препарат при лікуванні дитини і пам’ятайте, що прийом більшої дози за один раз не гарантує скорішого одужання, тому треба контролювати дозу при разовому прийомі та не збільшувати кратність цієї дози;
- у присутності дитини не повертатися спиною до відкритої тари та ємностей, в яких знаходяться медикаменти чи засоби побутової хімії, особливо рідких форм, тому що за вашою спиною залишається неконтрольована, небезпечна та досяжна для дитини отрута;
- не зберігати хімічні речовини в пляшках з-під харчових продуктів (води, соків). При переливанні або пересипанні хімічних речовин у інші об’єми необхідно підписувати їх вміст. Тару з-під хімічних речовин не можна використовувати для зберігання харчових продуктів;
- зберігати хімічні речовини окремо від харчових продуктів для запобігання випадкового потрапляння у страви при їх готуванні;
- не зберігати засоби боротьби з сільськогосподарськими шкідниками та добрива у житлових приміщеннях;
- не зберігати медикаменти та засоби побутової хімії із закінченим строком використання;
- не проводити дезінсекційних, лакофарбувальних робіт у присутності маленьких дітей, стежити за якісним провітрюванням приміщення при пічному опаленні та закінченні вищезгаданих робіт.
Треба пояснювати необхідність виконання цих правил безпеки всім членам вашої родини та особам, які здійснюють догляд за дитиною, особливо тим, хто постійно приймає ліки та у яких буває дитина. Довіряти догляд за малечею можна лише людині, яка усвідомлює та здатна виконувати основні правила безпеки поводження з хімічними речовинами в побуті.
Із урахуванням віку дитини необхідно роз’яснювати їй основні правила безпеки. Роз’ясніть дитині, що ліки та засоби побутової хімії – це не іграшки, їх можна використовувати лише за призначенням. Не треба обдурювати дитину, кажучи ї, що вона ковтає цукерку, а не таблетку чи драже.
Діти середньошкільного віку та підлітки не менше малюків потребують уваги батьків. У цьому віці частіше виникають гострі отруєння дитини алкогольними напоями. Серед підлітків підвищується ризик залучення дитини до вживання речовин, які загрожують розвитком хімічної залежності (психотропні, наркотичні речовини).
При встановленні контакту чи підозрі на контакт дитини з хімічною речовиною (наприклад, дитина тримає у руках, не вистачає декількох таблеток в упаковці, розжувала щось, мабуть, ковтнула та інше) та перших ознаках отруєння (нудота, слабкість, змарнілість, сонливість, втрата свідомості, галюцинації, неадекватна поведінка) необхідно вжити таких заходів:
- припинити подальший контакт із речовиною:
- видалити, забрати залишки речовини з рук чи рота дитини;
- промити водою шкіру, слизові оболонки рота або очей;
- при потраплянні хімічної речовини через органи дихання забезпечити доступ свіжого повітря;
- негайно викликати швидку медичну допомогу за телефоном 103.
До приїзду бригади швидкої допомоги:
- дати дитині активоване вугілля, біле вугілля (згідно з інструкцією щодо його використання та з врахуванням віку дитини);
- по можливості з’ясувати, яка речовина викликала отруєння. Необхідно зберегти залишки цієї речовини або її упаковку. Це збереже час лікарю при визначенні ним необхідних лікувальних заходів та призначенні антидотів.
Найважливішою ланкою в системі профілактичних заходів щодо зниження числа і тяжкості наслідків гострих отруєнь у дітей є висвітлення цієї проблеми в засобах масової інформації, навчання батьків та дітей безпечного способу життя. Потрібні також і державні програми для створення умов нормального життя і відпочинку дітей.
Матеріал підготував: Андрійчук Денис – асистент кафедри педіатрії та медичної генетики БДМУ, дитячий анестезіолог.
