• Українська
  • English
Рослинні препарати у комплексному лікуванні алергодерматозів
Рослинні препарати у комплексному лікуванні алергодерматозів

Рослинні препарати у комплексному лікуванні алергодерматозів

Під терміном алергодерматоз ми розуміємо ряд захворювань, які виникають у хворих з підвищеною чутливістю до тієї чи іншої речовини – алергену. 

Вроджена підвищена чутливість (ідіосинкразія) зстрічається рідко, значно частіше гіперчутлиість винкаиє при повторній дії на шкіру алергена. Кількість речовин, які можуть викликати алергічні реакції, дуже велика ів зв’язку з розвитком промисловсті, продовжує зростати.

До алергодерматозів відносять такі захворювання як: мікробна екзема, атропічний дерматит, тосикодермії та ін.

Екзема складає 30 – 40 % всіх шкірних захворювань і розвивається внаслідок комплексної дії нейроалергічних, ендокринних, обмінних і екрогенних факторів. Проблема атопічного дерматиту в останнній час набуває все більшої актуальності. В практиці лікаря – дитячого дерматолога кожний третій пацієнт – хворий на атропічний дерматит. В загальній структурі захворюваності питома вага атопічного дерматиту складає 10 – 20%.

Щодо токсикодермії, то найбільш часто зустрічають медикаментозні токсикодермії (50 – 90 %), друге місце займають харчові (аліментарні токсикодермії – 12% ), порівняно рідко професійні токсикодермії (2 %).

Багаточисленні дослідження показали, що при алергодерматозах розвиваються функціональні порушення в гіпоталамо-наднирникової системим, поступово виснажується діяльність кори наднирників, виникає дисфункція щитовидної залози (частіше функція її підвищена, рідше – знижена) і статевих залоз; порушуються обмінні процеси і діяльність різних внутрішніх органів.

Проблема лікування алергічних захворювань шкіри на даному етапі є надзвичайно актуальною і складною. Досліди лікування алергодерматозів підтверджують, що краще призначати якщо є можливість, натуральні лікарські препарати, ніж синтетичні. Це стосується заспокійливих, жовчогінних, сечогінних, протизапальних, деяких протиалергічних засобів. Навіть в гострий період важкорозповсюдженого дерматиту використання тільки рослинних лікарських засобів може забезпечити ліквідацію гострого процесу. Застосування фітотерапії в комплексному лікуванні хворих цього профілю не виключає призначення синтетичних лікарських засобів. Фітотерапія зменшує побічні явища синтетичних препаратів і забезпечує більш стійкий лікувальний ефект.

В якості лікарських рослинних препаратів, які володіють протиалергічними, протисверблячими, нормалізуючими функцію кори наднирників властивостями, можно рекомендувати слідуючі лікарські рослини:траву череди трироздільної, фіалки триколірної, ромашки лікарської, квіти бузини чорної, листя смородини чороної, полину гіркого у вигляді настою всередину.

В якості протисверблячої та протиалергічної дії рекомендовано настій або відвар трави чебреця (5 ч ложок на 200 мл окропу) пити по 1 ст ложці тричі на день, трави вероніки лікарської.

Для нормалізації імунної системи організму, діяльності залоз внутрішньої секреції, в якості адаптогенів використовують настянку елеутерококка, лимонника китайського женьшеня, ехінацеї пурпурової.

При набряках для зменшення мокрих місць пошкодженої шкіри рекомендовано сечогінні рослинні засоби: плоди ялівця, нирковий чай, насіння петрушки, хвощ польовий, квіти василька синього у вигляді настоїв для прийому всередину.

В якості седативних рослинних препаратів доцільно призначити слідуючі: корінь та кореневище валеріани, траву материнки, собачої кропиви, астрагалу хлопунця, кадила мелісолистого, деревію, звіробою, листя м’яти, меліси, кропиви, буквиці лікарської.

Якщо екзема або нейродерміт супроводжується осередками фокальної інфекції або шкірний процес ускладнюється піодермією, в таких випадках використовують рослинні препарати з протизапальними, антисептичними властивостями: трава звіробою, квіти нагідок лікарських, листя шавлії, оман високий, квіти ромашки, медуаки лікарська, кадило мелісолисте, чебрець, материнка лікарська, кульбаба, подорожник, кора дуба, череда трироздільна.

Матеріал підготувала доцент кафедри дерматовенерології БДМУ Марина Гаєвська

 

Корисно знати