Поняття “здоровий спосіб життя” можливо тлумачити по-різному, зокрема, розглядаючи його як дотримання режиму трудового дня, відпочинку, харчування, відмову від шкідливих звичок тощо.
Щодо особистісної оцінки життя, то для сучасної людини має значення сприйняття його не лише в біологічному розумінні, але й, можливо, більше у соціальному – відчуття впевненості як громадянина, члена суспільства, члена сім`ї. За даними соціологічного опитування, у 2010 році цієї впевненості позбавлено 10% нашого населення, 34% громадян відчувають тривогу, 11% – безвихідь, 16% – розгубленість, 11% – опанував страх, 70% громадян налаштовані песимістично. Це – соціально-психологічні чинники, які знецінюють життя і не лише зводять нанівець зусилля щодо збереження здоров`я, але й наштовхують на заходи ”підвищення психологічного комфорту” шляхом паління тютюну, вживання алкоголю, наркотиків тощо.
Отже, ставлячи завдання формування здорового способу життя, насамперед, звернімо увагу на соціальні чинники його забезпечення.
Ступінь збереження здоров`я та життя значною мірою визначається станом довкілля, харчування, адже часто вибирають і споживають те, що доступне на ринку. А доступними мали б бути, насамперед, продукти, що забезпечують не лише енергетичні потреби організму, а й є адекватними для нього за хімічним складом.
Та чи може сьогодні кожен громадянин повноцінно харчуватися, відпочивати, облаштовувати свій побут, обирати відповідно своїй освіті, професії роботу, позбавлену шкідливих впливів?
Згідно з визначенням ВООЗ, поняття “здоров`я” охоплює не лише відсутність хвороб та фізичних вад, але й соціальне та духовне благополуччя. Не зважаючи на те, що проводиться виховна робота щодо пропаганди здорового способу життя в навчальних закладах, не відчувається наслідків дії постанов влади стосовно тютюнопаління. Створюється враження, що й медичні працівники занедбали профілактичний аспект своєї діяльності. А вони повинні бути в перших рядах пропагандистів здорового способу життя. І не лише на словах, але й подавати власний приклад.
Можна з упевненістю стверджувати, що розумний підхід до збереження свого здоров`я, навіть незалежно від особистих матеріальних можливостей, завжди дає шанс прожити довше, бути кориснішим своїй родині, суспільству. Тому сьогодні було б доцільним створення громадських організацій здорового способу життя, які б займалися пропагандистською, видавничою діяльністю, які б нагадували загальнодержавним і місцевим владним структурам про потребу розв’язання відповідних проблем.
Здоровий спосіб життя – невід`ємна складова нашого земного буття, а його реалізація – справа сім`ї, навчальних закладів, держави, громадських організацій та кожного з нас особисто.
Звичайно, слід зазначити, що в охороні здоров`я та фізичному русі нашої країни значне місце займає впровадження різних форм і методів фізичної культури у повсякденне життя на основі обґрунтованих рекомендацій з питань раціонального режиму праці і відпочинку, оптимальної рухової активності.
Еволюція людини відбувалася таким чином, що рухова активність, інтенсивна м’язова діяльність і постійні фізичні навантаження стали складовою частиною нормальної життєдіяльності. Прогрес порушив еволюційно сформовані механізми функціонування організму – рухова активність, м’язова діяльність і фізичні навантаження поступово були замінені відповідною технікою, а, між іншим, оздоровче значення праці та фізичних вправ для людини повністю збереглися. Виявилося протиріччя між умовами життя і біологічними потребами, які багато в чому визначили розвиток та характер масових неінфекційних захворювань, серед яких серцево-судинні займають провідне місце.
За останні роки проведено багато досліджень, які свідчать про те, що розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця, сприяє малорухливий спосіб життя – гіподинамія (обмеження м’язової роботи), а також гіперхолестеримія, значні емоційні навантаження, паління, вживання алкоголю, надмірна маса тіла. Один із цих факторів ризику має місце у 93% 50-60-річних чоловіків, що збільшує ризик захворювання на ішемічну хворобу серця в 3-7 разів, а сукупність їх – в 11 разів.
Люди, які систематично своєю поведінкою рекламують рухову активність, займаються фізичними вправами, хворіють на 17,5% менше, ніж ті, хто ними нехтує. Тому необхідно використовувати будь-яку можливість для збільшення рухової активності протягом дня, раціонально використовувати вільний час, заповнюючи його виконанням фізичних вправ, які забезпечують економну роботу багатьох органів і систем організму і, перш за все, серцево-судинної системи, збільшуючи її адаптаційні можливості, нормалізують артеріальний тиск, масу тіла, знімають нервово-емоційне навантаження. Заняття різноманітними фізичними вправами повинні стати і невід`ємною частиною реабілітаційної роботи з людьми, які перенесли тяжкі травми, захворювання, проходять відновлення після операцій.
Слід підкреслити, що при виконанні фізичних вправ необхідно враховувати стан здоров`я, фізичні та психічні можливості, фізичний розвиток та вік людини, рівень тренованості серцево-судинної системи.
Фізичне тренування організму людини повинно регулярно здійснюватись на всіх етапах її розвитку. Наполегливі і систематичні заняття гімнастикою, туризмом, різними видами спортивних вправ, військово-спортивними та спортивними іграми у поєднанні із загартуванням – це тривала молодість і старість без хвороб, насичена живлющим оптимізмом, це тривале життя з творчим трудовим піднесенням та натхненням. Фізичні вправи слід розглядати як значний фактор збереження високої і продуктивної не лише фізичної, але й психічної активності людини на довгі роки. Фізичні вправи сприяють активізації функцій головного мозку.
Вітчизняною та світовою наукою накопичено значний досвід, який підтверджує необхідність систематичних занять фізичними вправами для покращення здоров`я, підвищення специфічної та неспецифічної його стійкості до різних патогенних впливів і підвищення працездатності. Слід нагадати про важливе значення фізичних вправ у попередженні відхилень у фізичному розвитку і анатомо-фізіологічних порушень опорно-рухового апарату. Значна роль їх у профілактиці та лікуванні неспецифічних захворювань дихальної системи, порушень обміну речовин, ряду розладів функції травлення та ін. Фізичні вправи є істотним фактором профілактики неврозів. Особливо важлива профілактична роль фізичних вправ у період росту організму щодо попередження порушень постави і деформації хребта.
Таким чином, можна стверджувати, що здоров`я – це цілісний динамічний стан організму, який визначається резервами енергетичного забезпечення функцій, стійкістю до дії патогенних чинників навколишнього середовища, а також є основою для здійснення біологічних і соціальних функцій. Відсутність тих чи інших чинників, необхідних для нормального здійснення функцій організму, призводить до відповідної перебудови структури життєдіяльності особистості, зниження громадянської і соціальної діяльностей.
Поняття соціального здоров`я включає в себе все, що може бути характерним для індивідуального здоров`я, але має і свої особливості. Це визначення характеризує взаємозв’язок між індивідуальним рівнем здоров`я кожної людини, здоров`ям групи чи популяції і здоров`ям народонаселення.
Всесвітня організація охорони здоров`я запропонувала такі критерії оцінювання суспільного здоров`я: а) частка витрат держави на охорону здоров`я; б) доступність першої медико-санітарної допомоги; в) обсяг безпечного водопостачання населення; г) рівень імунізації населення від інфекційних захворювань; ґ) стан харчування дітей; д) середня тривалість життя; е) рівень грамотності дорослого населення. Тому для підвищення здоров’я нації так важливо проводити активну роботу по всіх напрямках.
Матеріал підготувала: доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М.Савенка Буковинського державного медичного університету, к.мед.н., лікар-психіатр, психотерапевт, медичний психолог вищої кваліфікаційної категорії Карвацька Наталія Семенівна.
