Сучасна медична наука
розглядає бронхіальну астму як хронічне запалення бронхіального дерева. Бронхіальна астма, як хвороба, є неоднорідною. Розрізняють декілька клінічних форм цього захворювання. Атопічна астма частіше виникає в ранньому дитинстві у осіб, що мають генетичну схильність до цієї хвороби, може супроводжуватися різними проявами алергії (харчова алергія, сінна лихоманка, алергічний кон’юнктивіт, алергічний риніт), алергічними хворобами у родичів пацієнта. Інша форма астми частіше виникає після перенесеної вірусної інфекції у дорослих осіб, які не мають інших проявів алергії. Основним проявом астми не залежно від клінічної форми є напади ядухи, скутості грудної клітки, відчуття свисту на видосі, хворому, зазвичай, важко видихнути. В основі такого нападу лежить різке дифузне звуження бронхів, обумовлене, переважно, їх спазмом. Упродовж багатьох років для лікування хворих на астму використовували ліки (бронходилятатори), які знімають спазм і розширюють бронхи. Проте сьогодні сучасна медицини розглядає ці препарати, як такі, що знімають напади хвороби, її основні симптоми – ядуху, задишку, проте не лікують саме захворювання, яке продовжує прогресувати із розвитком незворотних змін в легенях (емфіземи, пневмосклерозу). Тому сьогодні основна увага в лікуванні астми зосереджена на проведенні тривалої протизапальної терапії, яка зменшує основні патологічні зміни, що лежать в основі хвороби, та уповільнює прогресування захворювання. На сьогодні основними протизапальними препаратами для лікування астми у дорослих є інгаляційні глюкокортикостероїди. Для зменшення побічних ефектів лікування їх вводять через різноманітні інгаляційні пристрої (аерозольні або порошкові інгалятори, небулайзери). Таким чином ліки безпосередньо потрапляють в дрібні бронхи і проявляють свій протизапальний ефект саме в зоні запалення. Вдихання ліків протизапальної дії найчастіше поєднують із інгаляціями бронходилятаторів тривалої дії. Останні розширюють бронхи і їх дія триває 10-12 годин (застосовуються двічі на добу). Такий тривалий ефект, фактично, запобігає бронхоспазму і, відповідно, нападу ядухи. Якщо на фоні такої подвійної терапії все ж таки виникає напад астми, то його знімають інгаляцією препарату короткої дії (наприклад, сальбутамолу), який швидко знімає спазм бронхів і ядуху.
Таким чином, сьогодні пацієнти із бронхіальною астмою мають можливість контролювати перебіг хвороби, максимально уповільнити її прогресування. В основі такої контролюючої терапії лежить поєднане застосування препаратів протизапальної дії (глюкокортикостероїдів) та бронходилятаторів тривалої дії, що запобігають бронхоспазму. Для зручності хворих створені двокомпонентні інгалятори, які поєднують в собі препарати цих двох груп. Щоденне тривале застосування такого лікування значно зменшує частоту нападів астми та прогресування хвороби. Для контролю за показниками дихання бажано щорічно проходити спірогафічне обстеження поза загостренням хвороби, яке дає можливість спостерігати за змінами основних показників функції дихання і, за необхідності, проводити корекцію лікування.
Дихайте вільно, живіть спокійно і будьте здорові!
Матеріал підготувала: доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Оксана Воєвідка.
