Рекреаційні ресурси природи в житті кожної людини
є необхідним джерелом натхнення і релаксу. На жаль, почасти відпустки, пікніки, туристичні походи, іноді навіть прогулянки парковими зонами міста, відпочинок на березі Прута як «види єднання з природою» можуть супроводжуватися неприємностями у вигляді укусів різноманітних комах (кліщів, комарів, ґедзів, ос, бджіл, шершнів).
Найбільш небезпечними «сюрпризами» для буковинців залишаються укуси кліщів, які стають причиною розвитку тяжких системних інфекційних захворювань, схильних до хронізації – лайм-бореліозу (хронічної мігруючої еритеми, хвороби Лайма) і кліщового енцефаліту (весняно-літнього, далекосхідного менінгоенцефаліту).
Для цих трансмісивних інфекційних захворювань характерним є наявність природних осередків (чагарникові зони, змішані, хвойно-листяні ліси) і весняно-літня сезонність, пов’язана з максимальною активністю кліщів та піком захворюваності у травні-вересні. Людина інфікується під час присмоктування кліща з наступним впорскуванням зі слиною до кровотоку людини збудників інфекцій. На жаль, непоодинокими є випадки «подвійного» і навіть зараження, коли один кліщ може призвести до розповсюдження борелій та вірусу кліщового енцефаліту. Крім того, відомі й інші патогени, що персистують у кліщах, — дев’ять видів кліщових рикетсій, бабезії, ерліхії й анаплазми.
При цьому можливі такі шляхи зараження людини: трансмісивний, аліментарний (при вживанні сирого, переважно козиного, молока й інших молочних продуктів без термічної обробки), контактний (через мікротравми шкірних покривів при зніманні й розчавлюванні кліща) і трансплацентарний (від інфікованої вагітної до плода).
Після завершення інкубаційного періоду (від 2-3 до 32 діб) у випадку укусу інфікованим кліщем розвиваються певні ознаки, знання яких допоможе пересічним буковинцям своєчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою та попередити небажані клінічні наслідки цих трасмісивних інфекцій.
Лайм-бореліоз характеризується послідовним розвитком клінічних ознак: гострий раптовий початок, підвищення температури тіла до 38-39 0С, озноб, біль голови, ломота в тілі, суглобах, першіння в горлі, можливі збільшення лімфовузлів, збільшення печінки, селезінки. Важливою ознакою початку хвороби є поява через 3-30 днів після укусу кліща зони почервоніння з блідим центром і яскраво-червоними краями («бичаче око»). Далі борелії з током лімфи і крові «прямують» до тканин серця, печінки, нервових волокон, суглобів, очей, викликаючи хронічні прогресуючі інфекційно-запальні ускладнення (полірадикулоневрити, міокардити, атріовентрикулярні блокади, моноартрити у дітей, радикуліти, атрофічний акродерматит, порушення психіки та інші).
Розглядаючи кліщовий енцефаліт, насторожити повинні наступні клінічні симптоми: раптове підвищення температури тіла, біль голови, ригідність потиличних м’язів, судомні напади, виражена млявість, парези і паралічі кінцівок.
Діагностують за клініко-епідеміологічними даними та результатами серологічних досліджень, рекомендованих фахівцем з інфекційних хвороб. За умови своєчасного візиту до інфекційного відділення та розпочатого лікування ускладнення можна попередити.
Доцільно суворо дотримуватися рекомендацій:
- Вирушаючи на природу, одягнути приталений одяг з цупкої тканини світлих відтінків; світлі щільні штани і взуття, яке щільно охоплюватиме гомілку унеможливить присмоктування кліща з трави;
- Перебувати на місцевості зі скошеною травою і триматися подалі чагарників і кущів, оскільки кліщі не падають з дерев, а частіше переміщуються з високої трави на територіях їх природного перебування (природного осередку);
- Після прогулянки на природі доцільно ретельно оглянути себе, приймаючи теплий душ, особливо дітей і домашніх улюбленців (якщо тваринки вирушали з Вами); у випадку наявності кліща – негайно витягти його, фіксуючи пінцет якомога ближче до шкіри, аби витягти паразита під прямим кутом до поверхні шкіри. У випадку розриву тіла кліща – звернутися до чергового хірурга з метою повного видалення паразита з тканини шкіри;
- Тіло кліща помістити в скляну баночку, і віднести до лабораторії санітарно-епідеміологічної служби для подальшого дослідження на предмет інфікованості паразита збудниками небезпечних зоонозних інфекційних захворювань.
Пильне спостереження за змінами самопочуття і станом шкіри упродовж 30 днів після укусу кліщем допоможе своєчасно запідозрити і виявити початкову ранню стадію бореліозу Лайма.
Відповідно до офіційних рекомендацій, таким хворим в стадії мігруючої еритеми за умови відсутності проявів ураження нервової системи або серця з явищами атріовентрикулярної блокади призначають пероральні антибіотики протягом 14 днів: доксициклін по 100 мг два рази на добу, або амоксицилін по 500 мг три рази на добу, або цефуроксим по 500 мг два рази на добу.
У науковій літературі немає єдиного підходу щодо комбінування антибіотиків при лікуванні бореліозу Лайма: до прикладу, за офіційними рекомендаціями IDSA (Infectious Diseases Society of America), таке комбінування не є доцільним; хоча відповідно до рекомендацій ILADS (International Lyme and Associated Diseases Society) комбінування антибіотиків необхідне у випадку рефрактерних до лікування клінічних форм.
Будьте пильними та уважними до Власного здоров’я!
Матеріал підготували: професор кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, доктор медичних наук Москалюк В.Д. і доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології, кандидат медичних наук Сидорчук А.С.
