Отруєння чадним газом займає четверте місце у списку найбільш частих отруєнь
(після алкогольних отруєнь, отруєнь лікарськими засобами і наркотиками), яке може призвести до смерті хворого внаслідок зупинки дихання та вираженого порушення гемодинаміки. Чадний газ (СО) безбарвний і не має запаху, тому отруєння чадним газом найчастіше відбувається непомітно. Окис вуглецю має високу спорідненість до гемоглобіну крові і при їх зв’язуванні утворюється карбоксигемоглобін, який не здатний до переносу кисню. Токсична дія газу обумовлена, з одного боку, кисневим голодуванням тканин, особливо мозку, з іншого боку – властивою йому специфічною органотропною дією. В даний час установлено, що можливо не тільки гострі, але і хронічні отруєння
Симптомами отруєння є головний біль, відчуття пульсації у скронях, запаморочення, нудота, блювання, шум у вухах, серцебиття. Дещо пізніше з’являється м’язова слабкість, зниження сухожильних рефлексів, сонливість, затьмарення свідомості, задишка, блідість шкірних покривів, іноді яскраво-червоні плями на. шкірі. При подальшому перебуванні отруєній атмосфері дихання стає поверхневим, виникають корчі і настає смерть від паралічу дихального центру. Після надання допомоги і виведення з коми спостерігається психоз, порушення ковтання, тривалий час – м’язева слабкість. Внаслідок гіпоксії та гіпоксемії насамперед порушується обмін речовин, а в крові різко підвищується вміст цукру, накопичується молочна кислота, настає ацидоз. Значні зміни відбуваються у ЦНС, а саме: гіперемія мозку, крововилив, набряк мозку та його розм’якшення.
Лабораторна діагностика отруєння чадним газом полягає в кількісному і якісному визначенні вмісту карбоксигемоглобіну в крові.
У клінічній картині отруєння чадним газом виділяють 3 ступені важкості: легкий, середній та важкий.
У разі отруєння оксидом вуглецю легкого ступеня з’являються головний біль, запаморочення, млявість, шум у вухах, порушення координації рухів, нудота, іноді блювання, біль у грудях. Під час дослідження у крові знаходять 20–30% карбоксигемоглобіну.
Якщо сталося отруєння середнього ступеня, спостерігають короткочасну непритомність, різко виражену слабкість, загальмованість, задишку, тахікардію, гіперемію обличчя, судоми. У крові визначають 30 – 35% карбоксигомоглобіну.
У важких випадках отруєння відзначають коматозний стан, неврологічну симптоматику дифузного ураження головного мозку (ригідність м’язів потилиці, маятникоподібні рухи очних яблук, судоми, виникнення патологічних рефлексів, можливі парези, паралічі, порушення гемодинаміки). У крові виявляють 50–60% карбоксигемоглобіну.
В окремих випадках при важкій формі отруєння розвиваються гострі токсичні набряки легень, порушення коронарного кровообігу, розлади провідності аж до повної блокади, аспіраційні пневмонії, різні трофічні зміни, вогнищеві ураження міокарду.
Для хронічних отруєнь чадним газом характерні неспецифічні симптоми, які не завжди ясно виражені: головний біль, запаморочення, безсоння, роздратованість, відсутність апетиту, нудота, серцебиття, недокрів’я тощо.
Лікування отруєнь чадним газом
Перш за все необхідно винести потерпілого на свіже повітря. Хворого укладають на спину, знімають тісний одяг. Тіло потерпілого розтирають енергійними рухами. На голову і груди кладуть холодний компрес. Якщо потерпілий у свідомості, рекомендується напоїти його теплим чаєм, якщо людина без свідомості, треба піднести до його носа ватку, змочену нашатирним спиртом. При розладах дихання перед інгаляцією кисню потрібно відновити прохідність дихальних шляхів (туалет порожнини рота, введення повітроводу), провести штучне дихання аж до інтубації трахеї і штучної вентиляції легенів. У перші години для інгаляції використовують чистий кисень, потім переходять на інгаляцію суміші повітря і 40-50% кисню. У спеціалізованих стаціонарах застосовують інгаляцію кисню під тиском 1-2 атм у барокамері (гіпербарична оксигенація).
Вводять дихальні та судинні аналептики: 0,5 – 1,0 мл 1% розчину лобеліну внутрішньовенно повільно, 1 мл 10% розчину кофеїну-бензоату натрію, при збудженні і корчах 10 – 20 мл 10% розчину оксибутирату натрію внутрішньовенно крапельно, 200 – 300 мл 4,2% розчину гідрокарбонату натрію, 400–500 мл 10% розчину глюкози з інсуліном, 30 мл 3% розчину хлориду калію або 10 мл панангіну, 40–50 мл 0,5% розчину новокаїну внутрішньовенно крапельно, 10 мл 2,4% розчину еуфіліну внутрішньовенно крапельно.
З метою поліпшення обмінних процесів у центральній нервовій системі хворим, особливо з важким отруєнням, призначають вітаміни: аскорбінову кислоту (по 5-10 мл 5% розчину внутрішньовенно 2-3 рази на добу), вітаміни В 1 (по 3-5 мл 6% розчину внутрішньовенно), В6 (по 3-5 мл 5% розчину 2-3 рази на добу внутрішньовенно). Для профілактики і лікування пневмонії слід вводити антибіотики.
Щоб уникнути випадкового отруєння чадним газом не забувайте про важливі кроки, які Ви можете зробити:
- Щорічно перевіряйте всі пристрої, що працюють на пальному паливі (газові плити, газові водонагрівачі, каміни і дров’яні печі).
- Регулярно перевіряйте стан пічних труб, димоходів і вентиляційних люків.
- Відразу ж покажіться лікареві, якщо у Вас є симптоми отруєння (чадним газом), особливо, якщо більш ніж одна особа має ті ж симптоми.
- Не залишайте машину з працюючим двигуном в гаражі, навіть якщо двері гаража відкрита.
- Ніколи не користуйтеся обігрівачами, працюючими на гасі або пропані в закритому приміщенні (наприклад в автофургоні, будинку на колесах, причепі, або наметі).
- Ніколи не користуйтеся в приміщенні грилем, працюючим на газі або деревному вугіллі.
- Ніколи не використовуйте газову плиту для опалення будинку.
- Не закривайте заслінку в димарі каміна або печі, поки вогонь повністю не згасне.
Матеріал підготував: доцент кафедри анестезіології та реаніматології БДМУ, к.мед.н. Ковтун А.І.
