У наш час на алергічні захворювання страждає 25-30% дитячої популяції, спостерігається значне їх «помолодшання» (зміщення початку на більш ранній вік) і тенденція до почастішання тяжких клінічних форм, що висуває проблему лікування і профілактики алергії у дітей на одне з провідних місць у сучасній клінічній педіатрії.
Алергія – це підвищена чутливість організму до тих чи інших речовин (алергенів) зовнішнього і внутрішнього середовища. Для виникнення алергії необхідна наявність трьох умов: спадкова схильність; несприятливі умови зовнішнього середовища (екологія, умови проживання та харчування); наявність постійного контакту з алергенами.
Основними вірогідними причинами зростання числа алергічних захворювань є забруднення навколишнього середовища, особливості харчування, стиль життя, матеріально-побутові умови, а також інфекції, перенесені в дитячому віці, та безконтрольне вживання різноманітних лікарських засобів.
Алергічний марш
Різні алергічні захворювання мають певні вікові особливості. Переважання певних алергічних проявів в різні вікові періоди та зміна одних алергічних захворювань на інші клінічні прояви отримав назву «алергічного (або атопічного) маршу». Так, у дітей першими проявами алергії частіше за все є харчова алергія і атопічний дерматит. Перші його симптоми, як правило, виникають у грудному віці і часто збігаються за часом з припиненням грудного вигодовування, із уведенням прикорму або порушенням дієти матір’ю-годувальницею. У цей період найбільше значення мають харчові алергени.
В подальшому розвивається алергія до побутових і пилкових алергенів і формуються (частіше у перші 5-6 років життя) респіраторні алергічні захворювання: бронхіальна астма і алергічний риніт. Частота атопічного дерматиту і шлунково-кишкових проявів алергії з віком зменшується.
У дітей шкільного віку і підлітків переважають алергічні хвороби органів дихання (алергічній риніт та бронхіальна астма), так звані «респіраторні алергози».
Одним із факторів високого ризику розвитку бронхіальної астми у дітей є атопічний дерматит, який можна вважати першим (за терміном виникнення) алергічним захворюванням, а також початковим етапом атопічного маршу:
атопічний дерматит (часто в поєднанні з харчовою алергією) → алергічний риніт → бронхіальна астма, або:
атопічний дерматит/харчова алергія → бронхіальна астма → алергічний риніт/бронхіальна астма.
В окремих випадках алергічні реакції можуть загрожувати життю, коли у деяких людей під дією алергена розвивається анафілактичний шок (здебільшого від медикаментів або від укусу комах).
Ми вже наголошували в інших публікаціях – варто пам’ятати, що в багатьох випадках висип на шкірі – це перша ознака важкої недуги. Якщо висип супроводжується гарячкою, то часто – це дитяче інфекційне захворювання (кір, скарлатина, краснуха, вітряна віспа тощо). У типових випадках кожне з цих захворювань має визначену локалізацію, певну етапність висипу та контакт із хворою дитиною в анамнезі.
Пам’ятайте, що розвиток багатьох небезпечних інфекційних захворювань супроводжується алергією, яка називається інфекційною, але методи лікування за таких хвороб зовсім відміні від принципів лікування істинної неінфекційної алергії.
Особливою групою захворювань, у разі яких «алергічний» висип та гарячка можуть бути єдиними початковими симптомами, є системні захворювання сполучної тканини. Це велика група захворювань, для яких характерними є хронічний перебіг та ушкодження багатьох органів і систем (суглоби, шкіра, серце, легені, нирки), що призводять до інвалідності. При цьому висип не супроводжується свербіжем, але переважно завжди будуть підвищена температура тіла та зміни в аналізах крові.
Пам’ятайте, що поява висипу на шкірі, особливо в поєднанні із гарячкою, потребує негайного огляду лікаря, проведення цілої низки обстежень і консультацій з метою правильної постановки діагнозу і адекватного лікування. Вчасно розпочате лікування може запобігти розвитку незворотних змін в організмі та розвитку можливих ускладнень.
Пам’ятайте самі й попереджайте лікарів про свої незвичайні реакції на ті чи інші речовини. Це надзвичайно важливо для запобігання алергічних реакцій взагалі й анафілактичного шоку зокрема.
Матеріал підготувала: Євгенія Ортеменка, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
