Остеопороз – це системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням кісткової маси і порушенням її мікроархітектоніки, що призводить до зниження міцності кістки і підвищення ризику переломів.
Остеопороз не обходить стороною дітей та підлітків.
Кістки в дитячому та юнацькому віці ростуть і формуються до повного статевого дозрівання. В ширину вони ростуть саме за рахунок утворення кісткової тканини, тоді як в довжину зростання відбувається за рахунок хрящів.
Епідеміологія переломів свідчить про те, що максимум переломів припадає на 5-7 13-14 років й може бути обумовлений значним збільшенням довжини тіла на тлі недостатнього накопичення вікової кісткової маси. Крім того, останнім часом почастішали випадки діагностики остеопорозу у дітей, як симптому різних захворювань, що дозволяє вважати дітей із хронічною патологією групою високого ризику розвитку остеопорозу.
Причини вродженого остеопорозу (внутрішньоутробна патологія):
недоношеність;
гіпоксія плода;
гіпотрофія;
патології плаценти;
багатоплідна вагітність;
маленький проміжок часу між пологами;
недотриманням режиму дня матір’ю в період вагітності;
хронічні захворювання жінки;
прийом наркотиків і алкоголю, куріння під час виношування малюка.
Причини остеопорозу у дітей першого року життя:
штучне вигодовування (найчастіше – неадаптованими сумішами);
дефіцит вітаміну D;
захворювання кишечника, пов’язані з порушенням процесів всмоктування;
недолік ультрафіолету;
недотримання правил гігієни.
Причини підліткового остеопорозу:
куріння;
вживання алкоголю;
недолік молочних продуктів в меню;
бідний раціон харчування;
непорушність внаслідок різних причин;
отруєння радіоактивними чи токсичними речовинами;
відсутність фізичних навантажень;
хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок;
системні та запальні патології (туберкульоз, наприклад).
Серед причин розвитку дитячого остеопорозу в різному віці відзначають прийом цілого ряду лікарських препаратів, до яких відносяться:
глюкокортикостероїдні гормони;
протисудомні засоби
хіміотерапевтичні засоби;
антибіотики (тетрациклін, циклоспорин );
антациди.
Як правило, в дитячому віці симптоми остеопорозу відсутні. Лише при значному ураженні кісткової тканини може відмічатися біль у ділянці хребта, нижніх кінцівок, а також швидка стомлюваність стоячи або сидячи. Больові відчуття спочатку з’являються лише в певному положенні тіла, поступово стають постійними і ниючими.
Часто, про цю патології замислюються лише при повторних переломах без значних травм. Типові місця руйнування кісткової тканини знаходяться в тілах хребців, шийки стегна, плечової та ліктьової кісток. При різких рухах з’являється гострий біль і ознаки зміни форми кінцівки. Переломи хребців зазвичай компресійні, тобто без зміщення. Визначити їх можна за рентгенологічному дослідженні.
Остеопороз у дітей може проявлятися:
більш низьким ростом у порівнянні з однолітками;
зміною постави – випрямлення поперекового прогину і посилення округлості в ділянці грудей, випинання живота;
через відхилення хребта вбік на одній з бічних поверхонь тіла можуть утворюватись асиметричні шкірні складки.
При вродженому остеопорозі відзначаються найбільш чіткі рентгенологічні ознаки: зниження щільності і витончення зовнішнього шару кістки, ділянки перебудови тканини і незвичайна клиноподібна форма хребців – так звані риб’ячі хребці. Це захворювання буває важко відрізнити від рахіту у дітей раннього віку.
У сучасній медичній практиці для визначення патології застосовують вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини (денситометрію).
Профілактику остеопорозу необхідно розпочинати як можна раніше. Дуже важливим є вживання продуктів харчування з достатнім вмістом кальцію, фосфору та вітаміну Д.
Збалансоване харчування, контроль за руховою активністю дітей, адекватне лікування хронічної патології – основа профілактики остеопорозу в дитячому віці.
Матеріал підготувала: Таміла Сорокман, професор кафедри педіатрії та медичної генетики
