Не варто дивуватися тому, що деякі віруси (наприклад, вірус грипу) можуть переходити до людини від тварин – наприклад, свиней, мавп, і т. д. Але ось хто дійсно гідний подиву, так це вірус ATCV-1 (Acanthocystis turfacea Chlorella virus 1), який, як вважається, прийшов до нас від прісноводних зелених водоростей.
Виявили його в людському мозку ще кілька років тому. Вірусологи з Медичної школи Джона Хопкінса при університеті штату Небраска (США) з’ясували, що ATCV-1 живе в горлі психіатричних хворих. Дослідники шукали патогени, які можуть впливати на розвиток психоневрологічних захворювань, так що цей водоростевий вірус запідозрили в тому, що він дає поштовх деяким психічним аномаліям.
ATCV-1 можна знайти не тільки у хворих, але і у цілком здорових людей. Однак, коли майже в сотні здорових носіїв вірусу перевірили когнітивні здібності, то з’ясувалося, що у 43% з них є невеликі відхилення в зорових здібностях – заражені ATCV-1 на 10% гірше виконували візуальні тести. Крім того, вони не так довго, як незаражені, могли утримувати на чомусь свою увагу.
На думку американських вчених, вірус знижує увагу людини – мозку стає важче вирішувати поставлені завдання. Варто підкреслити, що мова не йде про сильні розлади функцій мозку, які можна було б кваліфікувати як хворобу, але все ж відхилення від норми були досить значними.
Але може бути, що вказані відхилення виникли через якісь інші чинники, які на 43% збіглися з присутністю вірусу? Щоб перевірити це, дослідники заразили ATCV-1 мишей (те, що зараження пройшло успішно, перевіряли за наявністю антитіл проти ATCV-1 – якщо антитіла з’явилися, значить, вірус в організмі залишився). Встановлено, що миші з вірусом довше шукали вихід з лабіринту і витрачали менше часу на обстеження нового об’єкта (що можна інтерпретувати як нездатність утримати увагу). Одночасно в інфікованих тварин знайшли деякі зміни в активності майже 1300 генів у клітинах гіпокампу, що відповідає за пам’ять і орієнтацію в просторі. Деякі з генів контролювали імунні процеси, від інших же залежала реакція нейронів на нейромедіатор дофамін. Сам вірус у мозку не знайшли, проте він міг би впливати на роботу мозку опосередковано, подразнюючи імунітет.
Щодо людей, то поки не можна сказати, наскільки зміни в когнітивних функціях позначаються в цілому на поведінці та психіці людини. Крім того, більш ніж у половини учасників експерименту наявність вірусу в організмі ніяк не позначалося на роботі мозку.
Звичайно, медичні наслідки від ATCV-1 ще будуть вивчати, однак зараз найцікавіше запитання – це як вірус, що спеціалізується на водоростях, раптом зміг проникнути в тваринну клітину? Те, як саме вірус передається, вчені також поки не знають. Раніше вважалося, що ATCV-1 вражає виключно водорості і в інших організмах не присутній. При дослідженні мазків, взятих з ротоглотки випробовуваних, вчені знайшли ДНК вірусу, який їм довелося ідентифікувати по базі даних ДНК. Пізніше вони виявили біологічний вплив, який чинить ATCV-1 на організм людини. Мікрофлора слизових оболонок тіла людини, де живуть тисячі мікроорганізмів, вивчена не до кінця – з цим пов’язані труднощі при відповіді вчених на питання про передачу вірусу між людьми або тваринами. Мишей дослідники заразили за допомогою ін’єкції.
Вчені планують продовжити дослідження вірусу «тупості». Вони припускають, що за допомогою зміни бікробіома – сукупності бактерій і вірусів в організмі, що живуть у тісному симбіозі, – у майбутньому можна буде покращувати когнітивні здібності людини.
Отже, якщо ви не блищите розумом і розсіяні, цілком можливо, що у вашому організмі оселився вірус ATCV-1.
Підготував завідувач кафедри мікробіології та вірусології, проф. С.Дейнека
