Здоров’я – поняття багатопланове. Це не лише відсутність хвороб, але й високий рівень пристосування, благополуччя, комфортне психологічне самопочуття, толерантні соціальні відносини. На сучасному етапі виділяють такі складові здоров’я людини: духовне, соціальне, психологічне, інтелектуальне, емоційне, фізичне й особисте. Всі аспекти здоров’я людини однаково важливі й повинні розглядатися у взаємозв’язку.
Фізичне здоров’я людини – це стан організму, коли показники основних систем перебувають в межах фізіологічної норми і адекватно змінюються під час взаємодії людини з довкіллям.
Інтелектуальне здоров’я охоплює норму структурно-функціонального базису інтелекту, який виявляється в нормальному вирішенні різноманітних завдань вербально-логічної та логічно-алгоритмічної взаємодії з оточуючим середовищем.
Емоційне здоров’я – це уміння управляти своїми переживаннями, а психічне здоров’я визначається за показниками ставлення до себе, друзів і до потреб життя.
Соціальне здоров’я – повага до духовних цінностей своєї сім’ї, свого народу, всього людства.
Здоров’я особистості – це самовдосконалення і саморозвиток, самооцінка і свобода бути особистістю.
Здоров’я дітей – основа розвитку держави. Тому саме медичні аспекти збереження здоров’я мають істотно більше значення в дитинстві, ніж у подальших вікових групах.
Чинниками ризику для здоров’я молоді (людства в цілому) є:
гіподинамія;
незбалансоване харчування;
шкідливі звички;
негативні емоції;
екологічне забруднення;
соціальні чинники (наприклад, відсутність правового захисту, тощо);
низький рівень культури здоров’я;
слабка мотивація молоді на здоровий спосіб життя.
За даними ВООЗ, здоров’я людини на 50-55% визначається умовами і способом життя, на 25% – екологічними умовами, на 15-20% обумовлене генетичними факторами і лише на 10-15% – діяльністю системи охорони здоров’я. Традиції ведення здорового способу життя існують з «сивої» давнини. Перші концепції здорового способу життя: “пізнай самого себе”, “піклуйся про самого себе” відомі ще з часів Стародавнього Світу. Відповідно до останньої концепції в кожної людини повинен бути визначений алгоритм дій, здійснюваний стосовно самої себе. Таким чином, в основу довголіття входить чіткий розпорядок дня, активність, підтримання врівноваженого нервово-психічного стану і раціональне харчування.
Здоровий спосіб життя передбачає наступні соціально-економічні принципи:
Забезпеченість житлом;
Сприятливі житлово-побутові умови;
Достатній рівень заробітної плати;
Доступність медичного обслуговування;
Забезпечення гідного пенсійного забезпечення.
Медико-біологічні фактори здорового способу життя передбачають:
Наявність навичок особистої гігієни;
Знання нормальної життєдіяльності організму;
Своєчасне звернення до лікувального закладу і здатність надати долікарську допомогу і самодопомогу в екстремальних умовах;
Виконання рекомендацій та призначень лікаря;
Достатній рівень рухової активності.
Правильне харчування як основа здорового способу життя передбачає дотримання таких принципів:
Регулярність.
Збалансованість. Збалансований раціон є основною важливою умовою довголіття, збереження здоров’я, працездатності та бадьорості. Харчування лежить в основі всіх процесів життєдіяльності – це один з головних постійно діючих факторів зовнішнього середовища, який робить суттєвий вплив на стан організму і світовідчуття людини. Правильне харчування значно підвищує шанс прожити довше та яскравіше. Тому збалансований раціон є невід’ємною частиною способу життя сучасної людини, яка дбає про свою фізичну форму та самопочуття.
Користь. Їжа не повинна містити шкідливих речовин: ГМО, насичених жирних кислот, великої кількості холестерину.
Фастфуд і здоровий спосіб життя несумісні.
Індивідуальність. Склад і кількість їжі повинні відповідати віковим періодам життя і величиною втрат кілокалорій при виконанні фізичних навантажень.
Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров’я, наприклад:
усвідомлення цінності здоров’я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);
відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);
доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);
умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);
умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);
рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).
Основними цілями роботи по формуванню навичок здорового способу життя повинні бути:
формування позитивної мотивації щодо здорового способу життя та культури здоров’я;
знайомство школярів та молоді з основами здорового стилю життя;
формування свого стилю здорового життя;
здійснення профілактичної роботи з негативними проявами;
формування теоретичних та практичних навичок здорового способу життя учнів;
формування творчої особистості, здібної до саморозвитку та самоосвіти.
Пам’ятайте здоровим бути модно, стильно і красиво.
Інформацію підготувала: асистент кафедри патологічної анатомії Олександра Гарвасюк
