ВІЛ-інфекція/СНІД є однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сьогодення.
Кількість осіб, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та хворих на СНІД в останні роки продовжує невпинно зростати. За даними ВООЗ, щоденно у світі вірусом імунодефіциту людини інфікуються близько 15 тисяч осіб, зростає також кількість хворих на термінальну стадію ВІЛ-інфекції – власне СНІД.
Один із методів боротьби з поширенням ВІЛ-інфекції є раннє виявлення й лікування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД, особливо на ранніх стадіях захворювання, чому, зокрема, сприяє знання та діагностика у пацієнтів дерматологічних проявів даної інфекції.
Згідно сучасної класифікації ВООЗ, у перебігу ВІЛ-інфекції/СНІДу розрізняють чотири стадії, упродовж яких на шкірі можуть виникати різні неінфекційні та інфекційні дерматози, які на тлі ВІЛ-індукованого імунодефіциту мають характерні клінічні прояви і можуть слугувати дерматологічними маркерами цієї інфекції.
До ранніх дерматологічних проявів ВІЛ-інфекції, які можуть виникати уже на ІІ-й стадії захворювання, відносять грибкове ураження нігтів (оніхомікоз). Найбільш частим етіологічним збудником розвитку оніхомікозів є дерматоміцети (Trichophyton rubrum) та дріжджоподібні (Candida albicans) грибки, зрідка – цвілеві грибки (Scopulariopsis brevicaulis). При ураженні грибком нігтьові пластинки тьмяніють, потовщуюються, стають крихкими. На тлі імунодефіциту у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією відбувається швидке ураження усіх нігтьових пластинок пальців як на ступнях, так і кистів.
Дерматологічними проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу можуть бути й грибкові захворювання шкіри – трихофітія, епідермофітія, рубромікоз, при яких може уражатися шкіра тулуба, кінцівок, ступнів. На гладкій шкірі з?являються округлі чи великофестончасті рожево-червоні плями різних розмірів, які мають припіднятий край (зона росту) і дрібнопластинчасте лущення у центральній частині вогнищ. При грибковій інфекції ступнів на шкірі підошв і бокових поверхонь ступнів виникає почервоніння й лущення, а в міжпальцевих складках – болючі тріщини. На тлі імунодефіциту ці дерматомікози характеризуються поширеним багатовогнищевим та ускладненим клінічним перебігом, а також формуванням резистентності до засобів фунгіцидної терапії системної та топічної дії.
Проявами третьої клінічної стадії ВІЛ-інфекції є кандидоз слизових оболонок порожнини рота, який реєструють у кожної другої ВІЛ-інфікованої особи. Кандидоз слизових оболонок порожнини рота проявляється у вигляді білуватих нашарувань на слизових оболонках язика та щік, які міцно прикріплені до поверхні язика і тяжко знімаються. Кандидоз слизових оболонок порожнини рота у ВІЛ-інфікованих осіб характеризується резистентністю до засобів фунгіцидної терапії, може ускладнюватися ерозивно-виразковим езофагітом.
Раннім симптомом ВІЛ-інфекції може бути різнобарвний (висівкоподібний) лишай – грибкове захворювання поверхневих шарів шкіри, яке проявляється незапальними плямами від світлорожевого і жовто-коричневого до темнокоричневого забарвлення із незначним (висівкоподібним) лущенням на поверхні. Висипка у пацієнтів без змін імунного статусу зазвичай виникає на шкірі шиї і верхньої половини тулуба, однак у хворих з імунодефіцитом на тлі ВІЛ-інфекції набуває поширеного характеру ураження з нетиповою локалізацією (сідниці, стегна, нижні кінцівки). У хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД різнобарвний (висівкоподібний) лишай набуває хронічного перебігу з частими рецидивами, які тяжко піддаються лікуванню.
Отже, грибкові захворювання шкіри та нігтів можуть бути ранніми проявами ВІЛ-інфекції/СНІДу. На тлі імунодефіциту у ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД грибкові захворювання шкіри та нігтів характеризуються поширеним характером ураження, атиповим клінічним перебігом, резистентністю до засобів фунгіцидної терапії системної та топічної дії, що слід враховувати при клініко-лабораторному обстеженні таких пацієнтів.
Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – професор, завідувач кафедри дерматовенерології
