• Українська
  • English
День Соборності України: історичний аспект
День Соборності України: історичний аспект

День Соборності України: історичний аспект

В морозний день 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві відбулася подія, яка залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу: було проголошено про об’єднання двох суверенних держав – Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Факт Злуки був закріплений Четвертим Універсалом.

 

Четвертий Універсал і Акт Соборності є визначними віхами державотворення українського народу. Історичні події січня 1919 року свідчать, що відновлення української державності, започаткованої від часів Київської Русі й Козацько-Гетьманської держави, стало реальністю в добу УНР.

Об’єднання двох суверенних українських держав було прикладом цивілізованого, демократичного, неагресивного збирання територій в єдиній незалежній державі. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення нації.

На пам’ять про цю знаменну подію 21 січня 1990 року близько трьох мільйонів людей виструнчились живим ланцюгом, єднаючи Львів і Київ, Схід і Захід України. Цей живий людський ланцюг став одним з кроків до здобуття незалежності нашою державою. Починаючи з 2000 року день 22 січня відзначається в Україні як національне свято.

Матеріал підготував: професор Антоній Мойсей, завідувач кафедри суспільних наук та українознавства

Корисно знати