Буковинський край завжди славився талановитими людьми, серед яких є і видатні науковці, і практичні лікарі.
Це люди, які в різний час, за різних умов своєю натхненною працею, активною життєвою позицією, служінням людям на ниві збереження здоров’я, повернення життя, підготовкою висококваліфікованих лікарів, керівництвом науково-дослідними медичними установами та їх підрозділами заслужили повагу, шану і визнання, не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
На кафедрі анатомії людини ім.М.Г.Туркевича доцентом Марчуком Ф.Д. та асистентом Попелюк О.-М.В. було проведено круглий стіл, присвячений темі «Видатні морфологи Буковини» з іноземними студентами 49 та 48 груп. Акцент було зроблено на основних етапах життєвого та наукового шляху професора Миколи Гервасійовича Туркевича, на честь якого названо кафедру. Туркевич Микола Гервасійович народився 8 жовтня 1894 за старим стилем у селі Лотеніка Холмської губернії (територія сучасної Польщі). У сім’ї його батька було десятеро дітей. Навчався він у Холмській гімназії, де захоплювався біологією, фізикою, старанно вивчав мови, тоді ж почав малювати і виготовляти дерев’яні скульптури, його картини збереглися й до сьогодні. У 1916 році, йдучи стопами старшого брата Бориса, він поступає на медичний факультет Донського університету і з першого курсу прийшло захоплення анатомією. Під керівництвом завідувача кафедри анатомії Яцури К.З. Микола Гервасійович почав робити великі успіхи в оволодінні цією наукою. Його працьовитість, завзятість і чималі здібності були помічені, внаслідок чого студента 4-го курсу призначили на посаду викладача кафедри нормальної анатомії, де він і працював до закінчення університету. З 1931 року на посаді асистента кафедри анатомії у Мінську починається стрімкий науковий ріст Миколи Гервасійовича, його науковим керівником стає С.І. Лєбьодкін. Науковець багато викладає, друкує наукові статті.
У 1943 році – арешт, безпідставне звинувачення у шпигунстві, відоме «Ленинградское дело». Його засудили до 10 років ув’язнення з наступним безтерміновим засланням. В загоні загального режиму він продовжує працювати за спеціальністю, оскільки був єдиним лікарем, що багатьом допомогло врятувати життя. В той же час Микола Гервасійович займається вивченням англійської мови, перекладає, складає словник, спілкується з видатними політв’язнями. Після смерті Сталіна сім’я починає клопотати про перегляд справи, після чого у 1954 році Туркевича М.Г. було реабілітовано.
З 1956 року його було обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри анатомії людини Чернівецького медичного інституту (яку очолював до 1970 р). У 1957 році йому присвоєно вчене звання професора. Вивчення ембріогенезу заднього мозку людини призвело до нового відкриття у ІV шлуночку – судинного сплетення.
