Упродовж 23-25 листопада по всій Україні пройдуть заходи приурочені 85 річниці Голодоморів в Україні. 24 листопада о 16 годині пройде Всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору». Де б Ви не були – згадайте та запаліть свічку у вікні – на знак пошани за невинними жертвами геноциду.
В Буковинському державному медичному університеті з нагоди роковин Голодоморів в Україні проведено низку просвітницьких та поминальних заходів.
Вшанування Дня пам’яті жертв Голодомору
Україна і світ щорічно, в четверту суботу листопада, вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Мільйони загиблих, тисячі ненароджених, понівечені людські долі – це злочин у світовій історії.
Вшановуючи пам’ять загиблих, з метою формування патріотичного світогляду до Дня пам’яті жертв Голодомору 20 листопада на кафедрі догляду за хворими та вищої медсестринської освіти було проведено виховний захід «Голодомор – біль серця всієї України» із студентами 2 групи медичного факультету №4 (спеціальність «Медсестринство, куратор – доцент Лілія Борейко).
Під час заходу учасники переглянули презентацію «Голодомор 1932- 1933 років – геноцид українського народу», документальний фільм «Голодомор в Україні» та прослухали вірш «Остання молитва хлопчика».
Хвилиною мовчання під пісню «Свіча» було вшановано пам’ять про мільйони невинно втрачених життів.
Біля пам’ятника жертвам Голодомору і політичних репресій студенти вклонилися доземно та запалили лампадки.
Лілія Борейко наголосила на вагомості цієї пам’ятної дати для сьогодення. Підкреслила, що моральний і громадянський обов’язок нашого покоління – це гідно вшановувати пам’ять жертв та постраждалих від Голодомору.
Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид українського народу
На підвіконні палахтить
Скорботи полум’я священне –
То свічка пам’яті горить
За всіх безвинно убієнних
Голодомор 1932–1933 років в Україні – не лише найбільша гуманітарна катастрофа в історії людства, а й незагоєна рана вітчизняної історії, ще одна «вічна» проблема української суспільної й політичної думки.
Кривава рана в історії народу була щільно оточена безмовством. Про неї не можна було згадувати і в літературі. Страх, який принесла більшовицька влада, скував усім уста, наклав на них печать мовчазних мук. Проте саме українські поети і прозаїки стали першими літописцями Голодомору, намагаючись осмислити катастрофу в слові – ще від часів, коли над правдою про Голодомор тяжів «культ мовчання». З плином часу з’являлися нові твори, нове осмислення фактів і наслідків штучного голоду; ці твори зроджувалися і в Україні, і за її межами. Першим твором про жахіття Голодомору в Україні став роман Уласа Самчука «Марія», а наймасштабнішим твором української літератури про Голодомор вважається роман Василя Барки «Жовтий князь».
Кілька років поспіль в останній тиждень листопада проводиться загальнодержавна акція «Запали свічку пам’яті» на знак вшанування невинних жертв Голодомору. Кафедра суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету також традиційно долучається до цього заходу. Студенти-медики щиро й емоційно згадують складну історію України початку ХХ століття, читають поезію про невинні жертви Голодомору, співпереживають горю кожної родини, яка втратила своїх рідних. Проносячи біль через себе, студенти заплюють свою свічу пам’яті. Організаторами низки заходів з ушанування пам’яті жертв Голодомору цьогоріч стали доценти Лариса Шутак та Галина Навчук.
Зі студентами-медиками проведено вечір-реквієм на тему «Голгофа голодної смерті»; доповідь-лекторій «Українські письменники про Голодомор». Студенти фармацевтичного факультету підготували круглий стіл на тему: «Голодомор 1932–1933 рр. – геноцид українського народу».
Звернення до трагічних сторінок історії України робить нас сильнішими, допомагає кожному збагнути, хто ми є насправді, визначитися з тим, яким шляхом іти далі, як залишитися справжнім патріотом своєї неньки-України, як не зрадити своїм предкам, які поклали своє життя за нас, як не бути осторонь нині, коли доля України знову залежить від кожного з нас.
Не погасити пам’яті вогонь
До Дня пам’яті жертв Голодомору на кафедрі медичної та фармацевтичної хімії, вшановували загиблих під час геноциду 1932–1933 років, студенти ІІ курсу 3-4 групи фармацевтичного факультету з куратором Панімарчук О.І.
Щорічно 24 листопада в Україні та світі згадують жертви голодомору 1932-33 років. Серед мільйонів загиблих були і росіяни, і білоруси, і євреї, і поляки… Але понад 80% з мільйонів, які померли за ці роки, були українці. Саме тому величезна кількість країн світу визнали цю трагедію геноцидом українського народу. І у річницю цієї події, ми вирішили нагадати вам найстрашніші факти про голодомор.
Голодомор тривав з квітня 1932 по листопад 1933 рр. і саме за ці 17 місяців в Україні загинули мільйони людей. Пік голодомору прийшовся на весну 1933 року. Більшість загиблих від голоду були діти віком від 6 місяців до 17 років.
Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
У Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській рівень смертності був вищій у 5-6 разів. У Донбасі – у 3-4 рази. Фактично, голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.
Дослідники називають різні цифри загиблих під час голодомору: 5- 9 та 10-12 мільйонів. Але, в будь-якому випадку, мова йде про МІЛЬОЙНИ безневинних жертв. А з урахуванням непрямих жертв (внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств, вбивств на грунті розладу психіки та соціального колапсу), за приблизними підрахунками, з життя пішли 14 мільйонів людей.
Найбільш досконала статистика не спроможна передати глибини та масштабності соціально-економічних, політичних та морально-психологічних наслідків голодомору, жахливого свавілля владних структур і масових випадків ганебного для людини явища – канібалізму. Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населення понад 40 мільйонів осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.
Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Голодомор – це свідомо заподіяна акція. Як свідчать документальні джерела, хліб в Україні був, але хліб з України забрали.
Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність. Головною метою організації штучного голоду був підрив соціальної бази опору українців проти комуністичної влади та забезпечення тотального контролю з боку держави за всіма верствами населення.
У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, залишаючи людей приреченими на голодну смерть.
За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув’язнення і розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій.
Проте, критерієм масштабності трагедії є, очевидно, не лише цифри, а й здатність кожної людини сприймати чуже горе, як своє. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.
Глибокий слід, залишений Голодомором 1932-33 рр. в історії України, накладається на слід від інших трагедій, що випали на долю українського народу у ХХ столітті. Громадянська війна і голод 1921-23 років, репресії 1937-38 років, війна 1941-45 рр., німецька окупація і Голокост, голод 1946-47 рр… Однак якщо потрібно і взагалі можливо зважити наслідки багаторазових потрясінь, гуманітарні наслідки Голодомору не зрівняються ні з чим.
За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 1932-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався тоталітарний режим в Україні.
Бібліотекою БДМУ проведено ряд заходів до 85 річниці Голодомору
Для студентів 1 курсу фармацевтичного факультету спеціальності «Фармація» 8 листопада 2018 р., за участі Тимофієфої М.П., була проведена година історичної пам’яті «Історію переписати неможливо».
Бібліотекар 1 категорії Світлана Тулевська розповіла про цілеспрямовану злочинну політику більшовицького керівництва: вилучення продуктів і майна у людей, обмеження переміщення українців, відмови від закордонної гуманітарної допомоги. Відбувалося придушення прагнення українців до незалежності, знищення соціально-економічної бази української національної ідеї та задля знищення української нації як такої.
Вдруге, 19 листопада, захід відбувся спільно зі студентами Медичного факультету №4 та кураторами (Гордієнко В.В., Анцуповою В.В., Бендасом В.В.). Співробітники бібліотеки розповіли про причини та наслідки Голодомору.
Асистент кафедри фізіології ім. Я.Д. Кіршенблата Анцупова В.В. з досвіду власної родини розповіла про бабусю, яка пережила три голодомори і найстрашнішим вважала навіть не війну, а голод. Та підкреслила, що Голодомор є найбільшою трагедією за всю історію українського народу. Про неї повинен знати весь світ, нинішні та прийдешні покоління.
20 листопада спільно зі студентами 2 курсу Фармацевтичного факультету під керівництвом головного куратора факультету Панасенко Н.В. відбулася година історичної пам’яті «Голодомор не зламав».
Співробітники бібліотеки підготували добірку історій про людей, які попри жахіття пережитого геноциду, у наступні десятиліття боролися за державність, творили шедеври мистецтва, робили наукові відкриття: О.Гончар, Д.Білоус, В.Барка, М.Руденко (письменники), Є.Мірошниченко (оперна співачка), К.Білокур (художниця), Є.Сакевич-Далас (модель, громадська діячка), Л.Лук’яненко, О.Тихий (громадсько-політичні діячі).
Студенти: Онуфрійчук Я., Проданчук М., Дячук О., Вакарчук А. підготували та декламували поезію А.Малишка, Б.Олійника, Д.Білоуса, Н.Тривайло.
Вдруге, 22 листопада, захід відбувся зі студентами 2 курсу 18 групи Медичного факультету № 2 під керівництвом куратора групи Андрущак Л.А. Під час кожного заходу демонструвався документальний фільм «Великий злам» Відео-презентацію до години історичної пам’яті підготувала бібліотекар 1 категорії Ірина Шундерюк.
Година пам’яті «Жнива скорботи»
22 листопада на кафедрі догляду за хворими та ВМО відбувся виховний захід пам’яті жертв голодомору «Жнива скорботи». У заході взяли участь студенти 1 групи 4 курсу спеціальності «Лабораторна діагностика» медичного факультету №4 разом з куратором Ганною Кшановською.
Студенти переглянули відеофільми, презентацію «Свічка пам?яті», познайомилися з висновками Міжнародної комісії по розслідуванню голодомору в Україні, Оксана Воробчак та Вікторія Дрозд декламували вірші: «Зроніть сльозу», « І пам’ять про минуле берегти».
Дуже важко усвідомити, що на найродючиших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в нормальний за урожайністю рік, був штучно створений масовий голод від якого загинули мільйони людей, майже третина яких – діти.
Відвідали пам’ятні знаки жертвам Голодомору, поклонилися та запалили свічки, вшанувавши світлу пам’ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, хвилиною мовчання.
Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору
16 листопада проведена виховна година до «Дня пам’яті жертв Голодомору» зі студентами 1 групи 4-го курсу медичного факультету № 4 за спеціальністю “Педіатрія» разом із куратором групи асистентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Іриною Зорій.
«Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями», – писав американський професор Р. Конквест.
Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, одним сумом, однією надією
В Чернівцях пройшли заходи приурочені 85 річниці Голодоморів в Україні
Студенти та викладачі Буковинського державного медичного університету взяли участь у поминальних та просвітницьких заходах з нагоди цього дня.
24 листопада громадськість зібралася біля пам’ятного знаку жертвам голодомору на розі вулиць Руської та Шевченка, аби згадати усіх тих, хто був приречений на муки голодної смерті.
Всечесні отці відслужили панахиду за безвинними жертвами голодоморів, після чого буковинці помолилися за їх душі.
Відтак на знак вшанування пам’яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років в Україні та його наслідків, було відкрито та освячено меморіальний комплекс, розроблений чернівецьким скульптором Іваном Салевичем.
По закінченню мітингу-реквієму громадськість краю поклала запалені свічки та колоски пшениці до пам’ятного знаку, вшанувавши усіх тих, кого забрала голодна смерть.
25 листопада студенти 1 групи 4 курсу спеціальності «Лабораторна діагностика» медичного факультету №4 разом з куратором Ганною Кшановською відвідали концерт-реквієм «Праведная душе», присвячений 85-м роковинам Голодомору, оглянули тематичну виставку постерів, та отримали інформаційні брошури щодо Голодомору в Україні, в Чернівецькій обласній філармонії ім. Д. Гнатюка (виконавці: Хорова капела імені Павла Чубинського, Академічний симфонічний оркестр Чернівецької філармонії).
Ця трагічна сторінка історії нашого народу – національне горе, яке забрало життя мільйонів невинних людей, назавжди залишиться в пам’яті кожного з нас.
Кожен День пам’яті жертв Голодомору – це нагадування нам про відповідальність за недопущення ненависті, насильства і геноциду в майбутньому та відстоювання людської гідності, прав і свобод.
Куратор IV медичного факультету доц. Швигар Л.В. зі своєю групою (4 група 4 мед. факультету) провів круглий стіл приурочений Дню пам’яті жертв голодомору
Не погасити пам’яті вогонь
До Дня пам’яті про голодомор в Україні викладачами кафедри суспільних наук та українознавства було проведено низку заходів: старшим викладачем Лідією Потаповою 20.11 та 22.11 студентам коледжу БДМУ І та ІІ курсу (спеціальність «Медсестринство», «Фармація») були прочитані міні-лекції на тему: «Голодомор в Україні 1932 – 1933 років (причини та наслідки)». Професором Мойсеєм А.А., старшим викладачем Потаповою Л.Б. і викладачем Андрієць В.І. 23.11 разом зі студентам І та ІІ курсу (спеціальність «Медсестринство») було проведено круглий стіл на тему: «Щоб голоду не знали люди вічно».
