Продовжуємо публікації з нагоди Міжнародного дня студентів. Ми переконані, що теперішнім студентам завжди було цікаво, а яким же було студентське життя їх викладачів та які найяскравіші спогади про навчання у їх наставників.
Отож, ми запропонували викладачам університету пригадати яким же було їхнє студентське життя.
Досить цікавим є спогад один на двох доцента кафедри анатомії людини імені М.Г. Туркевича Наварчук Наталії Миколаївни та її дочки – асистента кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Гузік Олександри Віталіївни:
«Запам’яталось спільне навчання з віддаленістю у 20 років. Фактично ми були студентами двічі – одночасне вивчення різних дисциплін, нас об’єднали спільні предмети, історії хвороби, моральна підтримка при здачі іспитів та модулів, виступи на сцені палацу «Академічний» (танці, співи, перевтілення у різні образи), планування тематичних вечорів, інтернатура.
А в цілому – кожен рік студентства був новим цікавим випробуванням, своєрідною маленькою мандрівкою до незнайомого майбутнього, іноді сутужним, а іноді веселим та неймовірним. І завдяки вам, наші дорогі студенти, ми й донині насолоджуємось цією неповторною атмосферою».
“Студентські роки у стінах рідної Alma mater завжди згадуються з приємністю. Це дійсно найкращий період життя, приємного спілкування й цікавих спогадів. Добре запам’ятались лекції на клінічних кафедрах із демонстрацією хворих.
Також яскравим спогадом із часів студентства є так званий «студентський загін», коли ми на ціле літо їздили в Крим (м. Сімферополь) працювати на консервному заводі по переробці персиків. Крім чудового відпочинку на південному узбережжі Чорного моря, екскурсій та морських прогулянок в Ялту, Євпаторію, Севастополь, у «Ластівчине гніздо» нам уже просто снились ті персики,” – ділиться спогадами доцент кафедри фармакології Кишкан Інна Григорівна.
Про навчання, суспільно-корисну працю та одруження розповідає нам завідувач кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії професор Захарчук Олександр Іванович:
«Студентські роки запам’яталися найбільше участю в студентських будівельних загонах, коли студенти під час літніх канікул працювали на будівництві в багатьох республіках тодішньої держави. Спільна праця і відпочинок назавжди подружили нас, показали найкращі, а іноді і не зовсім, риси кожного, навчили цінувати дружбу та взаємодопомогу впродовж всього наступного навчання у вузі та в майбутній професійній діяльності.
Окрім того, це був перший досвід самостійного заробляння власних коштів, які багатьом з нас суттєво посприяли відчути себе самодостатніми, дорослими людьми. Також після будівельних загонів багато з нас одружилися або вийшли заміж за однокурсників».