• Українська
  • English
Особливості коронавірусної пневмонії

Особливості коронавірусної пневмонії

Спалах коронавірусної інфекції COVID-19 (пневмонія нового типу), викликана коронавірусом SARS-CoV-2, розпочався наприкінці грудня 2019 року в м Ухань центрального Китаю. 31 грудня 2019 року влада Китаю поінформувала про спалах невідомої пневмонії Всесвітню Організацію Охорони здоровʼя.

11 лютого 2020 року захворювання отримало назву нової коронавірусної пневмонії (COVID-2019), до цього воно називалося 2019-CoV. Згодом китайські вчені виділили новий коронавірус – SARS-CoV-2 – і встановили генетичну послідовність його генома.

Пневмонії вірусно-бактеріального походження відомі медикам досить давно. Мікроорганізми, які викликають такі хвороби, називаються пневмотропнимі, і COVID-19 входить до їх числа. Багато в чому коронавірусна пневмонія схожа з перебігом свинячого грипу H1N1.

Вірусна пневмонія вражає капіляри і сполучну тканину, розташовану в міжальвеолярній перетинці. Як і інші віруси, COVID-19 переносить генетичний матеріал у вигляді РНК. Найпростіше уявити це, як укладений в капсулу генетичний матеріал. Потрапляючи в клітину людини, вірус впроваджує в неї рецептори і починає виробляти необхідний йому білок. Практично коронавірус відтворює сам себе, тобто генетичний матеріал разом з капсулами. При цьому процес нормальної роботи клітин організму порушується і виникає імунна реакція. Саме на цьому етапі з’являються специфічні симптоми. Боротися з інфекцією імунітету допомагає підвищення температури.

Здоровій імунній системі зазвичай вдається перемогти вірус, а ось у людей з ослабленим імунітетом хвороба протікає у важчій формі. Ситуація ускладнюється наявністю хронічних захворювань, які також впливають на здатність організму захистити себе. Поки імунна система намагається впоратися з інфекцією, вірусу може стати занадто багато.

Відмінності коронавірусної пневмонії від бактеріальної:

SARS-CoV-2 використовує для потрапляння в клітини-мішені рецептори ангіотензин-перетворюючого ферменту II альвеолярних клітина типу II, які синтезують сурфактант. Вірус може створювати в дихальних шляхах умови для проникнення небезпечних мікробів, що провокують запалення. А якщо відбувається пряме ураження, то виявляються основні особливості коронавірусної пневмонії, яка відрізняється від звичайного запалення легенів. В даному випадку судини і альвеоли уражаються, але плазма крові не проникає через стінки судин. Через це пневмонія при коронавірусі розвивається дуже швидко і вражає всі дихальні шляхи практично одночасно.

У пневмонії, викликаної SARS-CoV-2, є ще одна особливість: хвороба може не давати симптомів на початковій стадії. Саме в цьому медики і бачать основну небезпеку, адже людина може довгий час не відчувати нездужання, його самопочуття не змінюється, а зміни в легенях продовжують відбуватися. COVID19 викликає недостатність легеневого сурфактанту, що спричинює гострий респіраторний дистрес-синдром. Через 5-7 днів від початку захворювання виникає атипова пневмонія: полісегментарна, яка швидко перетворюється на зливну часткову.

Відрізняються і терміни лікування: 8-10 днів в стаціонарі при звичайній пневмонії, 15 – при коронавірусній.

Через відсутність симптоматики та її схожість з ГРВІ боротьба з коронавірусом утруднюється, інфікована особа продовжує жити звичайним життям та спілкуватися з людьми. Проте він уже є носієм вірусу, і , відповідно, може інфікувати оточуючих. Крім того, чим пізніше виявлена хвороба, тим складніше її перемогти і тим вища ймовірність розвитку ускладнень.

Навіть після одужання інфекція може залишити свій слід в організмі. Можливими ускладненнями інфекції COVID-19 вчені називають:

  • скорочення об’єму легень;
  • фіброз легеневої тканини, що майже не піддається лікуванню;
  • відмирання ділянок головного мозку;
  • неврологічні порушення (постійна втома, запаморочення, дезорієнтація в просторі);
  • розвиток вторинного імунодефіциту, ослаблення імунної системи;
  • виникнення тромбів в судинах;
  • порушення функцій шлунково-кишкового тракту (в основному у дітей);
  • бронхіт;
  • міокардит.

Оскільки коронавірус – нова інфекція, то поки неможливо назвати всі ускладнення, які може викликати зараження. Періодично медики заявляють про чергові відкриття в цьому плані. Наприклад, в Бразилії було виявлено синдром системної запальної відповіді у дітей, інфікованих COVID-19. Такий стан розвивається як запальна реакція на проникнення інфекції в організм і виражається появою висипань на шкірі, підвищенням температури тіла, блюванням, болями в животі, причому симптоми можуть проявлятися одночасно.

Оскільки коронавірусна пневмонія без температури зустрічається досить часто, виникають складнощі з діагностикою захворювання.

Щоб вчасно розпізнати початок розвитку хвороби, варто звертати увагу на будь-які зміни в самопочутті. Симптомами корона вірусної пневмонії без температури можуть бути:

  • сухий кашель;
  • утруднене дихання;
  • болючість в горлі;
  • підвищена стомлюваність;
  • відчуття тяжкості в грудній клітці;
  • закладеність носа, втрата нюху;
  • мʼязові болі;
  • блідість шкіри;
  • задишка навіть при незначних навантаженнях.

Спочатку, коли ознак хвороби ще немає, пневмонія не прослуховується стетоскопом і навіть може не проявлятися під час рентгенографії. Виявити зараження можливо двома способами: за допомогою тестів або компʼютерної томографії.

Достатньо ефективною методикою тестування вважається ПЛР. Таке дослідження дозволяє виявити генетичний матеріал вірусу, навіть якщо він міститься в організмі в невеликій кількості. Але такі дослідження виконуються виключно в лабораторних умовах. Для цього із зразка харкотиння або слини беруть клітину, виділяють генетичну інформацію у вигляді РНК, багаторазово розмножують її, кілька разів нагрівають і охолоджують матеріал.

В результаті з’являється можливість запустити реакцію ДНК-полімерази і виявити присутність COVID-19. Проте достовірність результатів тестування не 100%, вони можуть бути хибно негативними. Аналіз крові дозволяє запідозрити наявність інфекції за недостатньою кількістю лімфоцитів. Але визначити наявність коронавірусу таким способом неможливо.

Більш чутливий діагностичний метод – компʼютерна томографія (КТ). Справа в тому, що до моменту звернення людини за медичною допомогою при наявності ознак коронавірусної пневмонії в його носоглотці вже немає слідів вірусу. Приблизно за 3 доби він «опускається» вниз, в легені, а там його можна «виявити» виключно за допомогою компʼютерної томографії. Достовірність таких досліджень 97-98%, у тестів цей показник становить біля 70%. До того ж результат КТ відомий в день звернення, а результатів тесту доводиться чекати кілька днів.

На початковій стадії компʼютерна томографія показує зміни, які називають ефектом «матового скла». З розвитком захворювання зміни стають більш помітними. Наступний етап – зменшення розміру і щільності легеневих інфільтратів. Поки «матове скло» займає невеликі ділянки, симптоми пневмонії при коронавірусі можуть і не проявлятися. Але прогресування хвороби дає про себе знати, коли буде уражена велика частина легеневої тканини.

При проведенні лабораторних обстежень крові найчастіше виявляються такі зміни: лейкоцитопенія, нейтрофільоз, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія, зростання активності АЛТ, АСТ, підвищення концентрації білірубіну, D-димеру, сечовини, креатиніну сироватки крові, прокальцитоніну, С-реактивного білка, феритину, інтерлейкіну-6, ІЛ-8, ІЛ-10.

Цілком можливо, що своєчасні заходи допоможуть уникнути поширення інфекції в легенях і важких ускладнень. Те ж стосується людей, які контактували з носіями вірусу.

Матеріал підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини,

клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ: доцент Дудка І.В. та асистент Дудка Т.В.

Корисно знати