Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

6 вересня
Давидова Т.Ф.
Скиданюк Г.Ф.
Шутак Т.В.

8 вересня
Кодіца М.Г.
Томашевська А.Ю.

9 вересня
Власова К.В.
Романюк В.С.

10 вересня
Гудзь Н.А.
Житар О.Ф.
Кармаліта С.О.

11 вересня
Гараздюк І.В.
Кіселиця Г.Г.

12 вересня
Шинкура Л.М.

14 вересня
Боштан С.В.
Верховецька Л.Г.
Гресько М.М.
Залявська О.В.
Мелінті Г.І.
Плегуца О.М.
Скрипник Л.П.
Яринич Ю.М.

15 вересня
Боднарюк О.І.
Роговий Ю.Є.
Юленков М.В.

16 вересня
Луптовіч К.К.
Хитик В.І.
Швигар Л.В.

17 вересня
Бенделик А.Я.
Будаєв Ю.В.
Булик Т.С.
Козловська І.М.
Плешко Т.В.

18 вересня
Бірюкова Т.В.
Мислицький В.Ф.
Чорна С.П.

20 вересня
Задорожний О.Д.
Маринчина М.А.
Ткачук М.П.

21 вересня
Васильєв В.В.
Ткачук О.В.

Статистичні методи в клінічних дослідженнях

Понеділок, 21 жовтня 2013 00:00

БІОСТАТИСТИКА. Статистичні методи в клінічних дослідженнях стали використовуватися відносно недавно – з 30-х років ХХ сторіччя. З того часу кількісно-статистичний підхід до опису й аналізу клінічних явищ міцно затвердився у свідомості багатьох поколінь медиків. Саме біостатистика зіграла ключову роль у переході медичних досліджень від опису окремих спостережень і серій випадків до проведення експериментальних робіт з використанням контрольних груп і масштабних рандомізованих контрольованих випробувань, що стало науковим стандартом якості наукових досліджень.

Формулювання основного питання досліду, вибір відповідного питання методу і способу організації досліду, особливості відбору хворих і характер отриманих даних – все це визначає вибір адекватного методу статистичного аналізу і впливає на достовірність отриманих даних.

Зазвичай у наукових роботах необхідно довести відмінність між двома групами об’єктів дослідження. Порівнюються дослідні та контрольні вибірки, результати лікування різними медичними препаратами, показники у хворих та здорових, у чоловіків та жінок тощо.

При цьому дослідник спочатку висуває нульову гіпотезу про те, що групи не відрізняються. Якщо імовірність того, що ці групи однакові, менше 5%, дослідник сміливо може відкинути гіпотезу про подібність груп і стверджувати, що групи вірогідно відрізняються. Цей п’ятивідсотковий поріг називається рівнем значущості. Як відомо, в медико-біологічних дослідженнях рівень значущості зазвичай приймають рівним 0,05; 0,01; 0,001 або 5%; 1%; 0,1% відповідно. Отже, р – це рівень значущості або ймовірність того, що досліджувані групи не відрізняються, або ймовірність подібності основної групи та групи контролю. При цьому величина, що дорівнює (1-р) – це ступінь вірогідності різниць показників або ступінь вірогідності змін між досліджуваними групами. Тобто, при р=0,05 ступінь вірогідності різниць показників дорівнює 0,95.

Питання про достовірність різниці вирішують за допомогою статистичних критеріїв, які бувають параметричні та непараметричні. Параметричні критерії побудовані на основі знань про параметри даної сукупності. Якщо закон розподілу сукупностей невідомий, використовують непараметричні критерії. При нормальному розподілі ознаки параметричні критерії є більш потужними, ніж непараметричні, тобто дають меншу ймовірність здійснити помилку другого роду – прийняти нульову гіпотезу про те, що вибірки взяті з однієї генеральної сукупності, коли насправді вибірки взяті з різних сукупностей.

Тому в усіх випадках, коли вибірки, що порівнюються, взяті із нормально розподілених сукупностей, необхідно застосовувати параметричні критерії. Але при розподілах, відмінних від нормального, параметричні критерії застосовувати неможна. В цьому випадку використовують непараметричні критерії або модифікують вибірку до нормального закону.

Тому одним з початкових кроків при проведенні статистичного аналізу медичних досліджень є перевірка на нормальність закону розподілу сукупностей. На практиці важко побачити нормальний розподіл в клінічних дослідженнях, оскільки при цьому не вивчається нормальна популяція в цілому, а лише специфічні вибірки з неї. В той час, коли нормальний розподіл, оснований на математичній теорії, відображає лише випадкові варіації, свій внесок в розподіл результатів клінічних вимірів вносить множина інших джерел варіації, особливо біологічні відмінності між індивідуумами. Отже, подібність реальних розподілів до кривої нормального розподілу в клінічній медицині, як правило, носить випадковий характер.

При перевірці закону розподілу вибірки на нормальність варто користуватися наступним правилом (Таблиця 1). Для вибору критерію рекомендуємо користуватися наступною таблицею (Таблиця 2).

Для отримання більш детальної інформації про використання статистичних методів у клінічних та експериментальних дослідженнях можна звернутися до класичної роботи з розрахунків у медичних дослідженнях та до оригінальної роботи американського науковця Стентона Гланца – “Медико-біологічна статистика” – в якій просто, зрозумілою для нефахівців мовою пояснюються основи математичної статистики та принципи їх використання в медицині.

Матеріал підготувала: Марія Іванчук, асистент кафедри біологічної фізики та медичної інформатики

Галерея зображень

Просмотреть встроенную фотогалерею в Интернете по адресу:
http://www.bsmu.edu.ua/uk/news/digest/1518-statistichni-metodi-v-klinichnih-doslidzhennyah#sigProGalleria39079b47ac
Прочитано 3127 разів