Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

6 вересня
Давидова Т.Ф.
Скиданюк Г.Ф.
Шутак Т.В.

8 вересня
Кодіца М.Г.
Томашевська А.Ю.

9 вересня
Власова К.В.
Романюк В.С.

10 вересня
Гудзь Н.А.
Житар О.Ф.
Кармаліта С.О.

11 вересня
Гараздюк І.В.
Кіселиця Г.Г.

12 вересня
Шинкура Л.М.

14 вересня
Боштан С.В.
Верховецька Л.Г.
Гресько М.М.
Залявська О.В.
Мелінті Г.І.
Плегуца О.М.
Скрипник Л.П.
Яринич Ю.М.

15 вересня
Боднарюк О.І.
Роговий Ю.Є.
Юленков М.В.

16 вересня
Луптовіч К.К.
Хитик В.І.
Швигар Л.В.

17 вересня
Бенделик А.Я.
Будаєв Ю.В.
Булик Т.С.
Козловська І.М.
Плешко Т.В.

18 вересня
Бірюкова Т.В.
Мислицький В.Ф.
Чорна С.П.

20 вересня
Задорожний О.Д.
Маринчина М.А.
Ткачук М.П.

21 вересня
Васильєв В.В.
Ткачук О.В.

Меланоцитарні невуси та ознаки їх злоякісної трансформації

Середа, 03 лютого 2016 09:27
Меланоцитарні невуси та ознаки їх злоякісної трансформації

За рішенням ВООЗ,

щорічно 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з онкологічними захворюваннями. Рак шкіри – це друга за поширенням (після раку легень) злоякісна патологія в Україні. Найбільш злоякісним новоутворенням шкіри є меланома шкіри, яка досить часто (в 50-70% випадків) утворюється внаслідок злоякісного переродження меланоцитарних невусів, через що всі медичні працівники, а також пересічне населення, повинно бути обізнане з проявами меланоцитарних невусів та ранніми ознаками їх злоякісної трансформації.

Меланоцитарні невуси, або «родимки» (з латинського naevus - "родимка") – це доброякісні новоутворення, які виникають при вадах розвитку меланінутворюючих клітин – епідермальних та дермальних меланоцитів.

Меланоцитарні невуси зустрічаються у 3/4 населення зі світлим кольором шкіри на будь-яких її ділянках. Вони можуть бути вродженими, однак частіше виникають уже після народження, піком їх активної появи є 5-6 річний та юнацький (16-18 років) вік, після чого інтенсивність їх появи зменшується.

Меланоцитарні невуси – це пігментні утворення шкіри різних розмірів (від кількох міліметрів до декількох сантиметрів) із чіткими межами, округлої, овальної чи неправильної форми, із плоскою, припіднятою чи папіломатозною поверхнею, які можуть відрізнятися за кольором – від рожево-світлокоричневого до темно-коричневого і чорного.

Залежно від гістологічних та клінічних особливостей нині виділяють наступні групи меланоцитарних невусів:

I. Меланоцитарні невуси епідермального меланоцитарного походження:

А. Три основних типи: 1) інтраепідермальний (прикордонний) невус; 2) інтрадермальной невус; 3) складний невус.

Б. Три особливих типи: 1) веретеноклітинний або епітеліоїдний невус; 2) невус із балоноподібних клітин; 3) гало-невус.

II. Меланоцитарні невуси дермального меланоцитарного походження:

A. Монгольська пляма; Б. Невус Оти; B. Невус Іто; Г. Блакитні невуси.

III. Меланоцитарні невуси змішаного дермального та епідермального походження (комбіновані невуси).

IV. Меланоцитарні невуси - попередники меланоми:

А. Вроджений невус; Б. Диспластичний невус. В Рецидивуючий меланоцитарний невус та глибоко пенетруючий невус.

Переважна більшість меланоцитарних невусів є доброякісними новоутвореннями, вони ростуть пропорційно тілу людини і не зумовлюють неприємних відчуттів, за винятком косметичних проблем. Водночас у кожної людини можуть з’явитися родимки з підвищеним ризиком переродження у злоякісну пухлину, такі родимки називаються диспластичними невусами, вони відрізняються більшими розмірами (більше 6 мм), асиметрією, нерівномірним забарвленням (два і більше відтінки) та нерівними краями, хоча переродженню можуть піддаватися практично будь-які меланоцитарні невуси.

Причинами злоякісного переродження меланоцитарних невусів можуть бути:

-       надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії;

-       хронічні фотодерматити;

-       часте травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

-       самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

-       гормональні розлади;

-       первинні та вторинні імунодефіцитні стани тощо.

Як розпізнати меланоцитарний невус (родимку), що перероджується?

Ознаками злоякісної трансформації меланоцитарних невусів є:

  • стрімке їх збільшення у розмірах;
  • поява неприємних відчуттів: біль, свербіж, поколювання тощо;
  • швидка зміна кольору родимки, набуття чорного або синього забарвлення;
  • зміна поверхні: підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості, інтенсивного росту волосся;
  • зміна форми плями, коли його контури стають менш чіткими;
  • пляма або родимка починають постійно мокнути, або відзначаються періодичні кровотечі;
  • поява на поверхні родимки лущення шкіри тощо.

Нині існуючі критерії злоякісної трансформації меланоцитарних невусів узагальнено у відомій у зарубіжних країнах шкалі “ABCDE” та вітчизняній шкалі “АКОРД” (розробленій співробітниками Інституту дерматокосметології доктора Ольги Богомолець):

Шкала “ABCDE”

  • A (Asymmetry) – асиметрія невуса, коли одна її частина більше іншої;
  • B (Border) – край нерівний або нечіткий;
  • C (Colour) – колір однієї родимки різний;
  • D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;
  • E (Enlargement) – ріст (збільшення) родимки за короткий проміжок часу.

 Шкала “АКОРД”

  •  А – асиметрія, якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл, половинки повинні бути рівними; поява асиметрії може бути однією із перших ознак переродження.
  • К  – край, у здорової родимки він повинен бути рівним. Поява нерівностей чи рваного краю може свідчити про її переродження.
  • О – окрас повинен бути рівномірним. Інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпечність буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого.
  • Р – розмір, чим більша родимка, тим вищий ризик переродження, проте розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї із них.
  • Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок.

 

При появі подібних симптомів в ділянці родимки слід негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога з метою своєчасної діагностики, диференційної діагностики та вибору раціонального терапевтичної тактики щодо кожного конкретного пацієнта.

 

Матеріал підготувала: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор.

 

Галерея зображень

  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  •  
Просмотреть встроенную фотогалерею в Интернете по адресу:
http://www.bsmu.edu.ua/uk/news/digest/4073-melanotsitarni-nevusi-ta-oznaki-ih-zloyakisnoi-transformatsii#sigProGalleriac0fbcde91d
Прочитано 2599 разів