Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

6 вересня
Давидова Т.Ф.
Скиданюк Г.Ф.
Шутак Т.В.

8 вересня
Кодіца М.Г.
Томашевська А.Ю.

9 вересня
Власова К.В.
Романюк В.С.

10 вересня
Гудзь Н.А.
Житар О.Ф.
Кармаліта С.О.

11 вересня
Гараздюк І.В.
Кіселиця Г.Г.

12 вересня
Шинкура Л.М.

14 вересня
Боштан С.В.
Верховецька Л.Г.
Гресько М.М.
Залявська О.В.
Мелінті Г.І.
Плегуца О.М.
Скрипник Л.П.
Яринич Ю.М.

15 вересня
Боднарюк О.І.
Роговий Ю.Є.
Юленков М.В.

16 вересня
Луптовіч К.К.
Хитик В.І.
Швигар Л.В.

17 вересня
Бенделик А.Я.
Будаєв Ю.В.
Булик Т.С.
Козловська І.М.
Плешко Т.В.

18 вересня
Бірюкова Т.В.
Мислицький В.Ф.
Чорна С.П.

20 вересня
Задорожний О.Д.
Маринчина М.А.
Ткачук М.П.

21 вересня
Васильєв В.В.
Ткачук О.В.

Меланома шкіри

П'ятниця, 22 квітня 2016 08:52
Меланома шкіри

Щорічно наприкінці квітня у рамках панєвропейського проекту «Євромеланома»

в Україні проводяться заходи, присвячені Дню меланоми. Актуальність проведення таких заходів визначає зростання рівня захворюваності на меланому, випадки несвоєчасного звернення пацієнтів за медичною допомогою, а також несприятливий прогноз даного захворювання. За даними програми SEER (The Surveillance, Epidemiology, and End Results), захворюваність на меланому з 1950 по 2000 рр. зросла на 600%. За даними ВООЗ, щорічно в світі помирає від маланоми 48 000 осіб.

Меланома – одна з найбільш злоякісних пухлин людини, яка утворюється внаслідок злоякісної трансформації пігментих клітин (меланоцитів) і характеризується швидким метастазуванням лімфо- та гематогенним шляхом у внутрішні органи.

Меланома найчастіше з'являється у віці 30-50 років, хоча може виникнути в будь-якому віці, нерідко – у молодих людей, дещо частіше її діагностують у жінок.

Найбільш часто меланома розвивається в шкірі (в 90% випадків), значно рідше локалізується в порожнині рота, носа, піхві, прямій кишці, а також у кон'юнктиві, хоріоідальній оболонці ока тощо. В останні роки відзначається збільшення випадків меланоми шкіри, яка складає 2,5-10% у структурі злоякісних новоутворень шкіри.

Етіологія. Етіологія меланоми остаточно не вивчена, серед етіологічних чинників та факторів ризику розвитку меланоми нині виділяють:

  • Порушення функції супресорів пухлинного росту, одним з яких є CDKN2A, локус хромосомы 9р21, і ген CDK4 (cyclin-dependent kinase 4) в хромосомі 12q14.

  • Спадковість – сімейний анамнез меланоми.

  • Особистий анамнез меланоми.

  • Вік – більше 50 років.

  • Генотип – світла шкіра й блакитні очі, світле волосся, рожеві веснянки.

  • Надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії; наявність в анамнезі сонячних опіків.

  • Невуси: складний (45 %), пограничний (34 %), інтрадермальний (16 %), голубий невус (3,2 %), з них - 70 % - невуси вроджені, а 30 % -  набуті.

  • Фактор множинності невусів (більше 50).

  • Наявність пігментної ксеродерми.

      Клінічні прояви. Клінічно меланома шкіри представлена ущільненим пухлиноподібним вузликом округлої чи овальної форми з нерівними (несиметричними) краями інтенсивно чорного, аспідного забарвлення, іноді з блакитним відтінком. Зрідка зустрічаються безпігментні меланоми рожевого кольору, позбавлені пігменту. Розміри пухлини різні: від 0,5 см до 2-3 см у діаметрі. Найчастіше меланома виникає на шкірі голови, шиї, кінцівок, проте частою локалізацією пухлини в чоловіків є спина, грудна клітина і верхні кінцівки, а в жінок – шкіра молочних залоз та нижніх кінцівок. Нерідко на поверхні пухлини виникають ерозовані ділянки чи виразки, які кровоточать, а також кірочки, лущення, у центральній частині може зменшуватися чи зникає пігментація.

Виділяють наступні основні клініко-морфологічні форми меланоми:

  • Меланома, яка поширюється поверхнево, 70% випадків, частіше у жінок, горизонтальний ріст і сприятливий прогноз

  • Вузлова меланома (нодулярна), 15 %: частіше у чоловіків, характеризується ростом у товщу шкіри, самий несприятливий прогноз.

  • Акролентигінозна меланома (лат. Acral Lentigo Maligna) 10 %: відома як піднігтева меланома. Росте на кінчиках пальців, долонях. Частіше в темношкірих осіб.

  • Лентигінозна меланома, (лат. Lentigo Maligna, злоякісна веснянка Хатчинсона, меланоз Дюбрейля) 5 %: розвивається на фоні пігментної плями (родимки), як правило на обличчі, основним чином у жінок. Характеризується горизонтальним, повільним ростом і має найбільш сприятливий прогноз.

  • Ахроматична меланома – поодинокі випадки.

Для меланоми характерним є швидкий інфільтруючий ріст та метастазування у лімфатичні вузли та внутрішні органи.

Розрізняють наступні мікростадії меланоми (за Clark):

  • Рівень I: всі пухлинні клітини знаходяться в епідермісі, до базальної мембрани

  • Рівень II: клітини пухлини інфільтрують сосочковій шар дерми

  • Рівень III: пухлина досягає границі між сосочковим і сітчастим шаром дерми

  • Рівень IV: пухлинні клитини є в сітчастому шарі дерми

  • Рівень V: пухлина проростає в жирову клітковину

У перебігу меланоми розрізняють 4 стадії:

І стадія – пігментна пухлина діаметром до2 см, що проростає шкіру без регіонарних метастазів;

ІІ стадія – пухлина діаметром більше2 смбез збільшення регіонарних лімфатичних вузлів або така ж пухлина зі збільшенням регіонарних лімфовузлів;

ІІІ стадія – пігментні пухлини різної величини та форми, що проростають шкіру, підшкірний жировий шар та апоневроз, без метастазів; така ж пухлина, але з регіонарними метастазами;

IV стадія – пухлина будь-якого розміру з множинними регіонарними та віддаленими метастазами.

У 50-70% випадків меланома шкіри виникає в ділянці пігментної родимої плями (меланоцитарного невуса). Меланоцитарні невуси зустрічаються у 3/4 населення зі світлим кольором шкіри на будь-яких її ділянках. Вони можуть бути вродженими, однак частіше виникають уже після народження, піком їх активної появи є 5-6-ти річний та юнацький (16-18 років) вік, після чого інтенсивність їх появи зменшується. Меланоцитарні невуси мають різноманітну клінічну картину – це пігментні утворення шкіри різних розмірів (від кількох міліметрів до декількох сантиметрів) із чіткими межами, округлої, овальної чи неправильної форми, із плоскою, припіднятою чи папіломатозною поверхнею, які можуть відрізнятися за кольором – від рожево-світлокоричневого до темно-коричневого і чорного.

Причиною злоякісного переродження меланоцитарних невусів може бути:

-       надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання, у тому числі штучного – в солярії; хронічні фотодерматити;

-       часте травмування шкіри в ділянці родимок (тертя, бриття, подразнення хімічними чинниками тощо);

-       самолікування (із застосуванням подразнюючих засобів);

-       гормональні розлади;

-       первинні та вторинні імунодефіцитні стани тощо.

Ознаками злоякісної трансформації меланоцитарних невусів є:

  • стрімке збільшення їх розмірів;

  • поява неприємних відчуттів: біль, свербіж, поколювання тощо;

  • швидка зміна кольору родимки, набуття чорного або синього забарвлення;

  • зміна поверхні: підвищення над рівнем шкіри, поява бугристості, лущення, інтенсивного росту волосся;

  • зміна форми плями, коли його контури стають менш чіткими;

  • пляма або родимка починають мокнути або періодичні кровоточать тощо.

Діагностика та лікування. Дерматоскопія — найбільш рання діагностика меланоми – за допомогою простої лупи чи дерматоскопа на основі системи ABCDE  чи шкали “АКОРД” (остання розроблена співробітниками Інституту дерматокосметології доктора Ольги Богомолець):

Шкала “ABCDE”:

A (Asymmetry) – асиметрія невуса;

B (Border) – край нерівний або нечіткий;

C (Colour) – колір однієї родимки різний;

D (Diameter) – діаметер перевищує 5 мм;

E (Enlargement) – ріст (збільшення) родимки за короткий проміжок часу.

Шкала “АКОРД”

А – асиметрія, якщо умовною лінією розділити здорову родимку навпіл, половинки повинні бути рівними; поява асиметрії може бути першою ознакою переродження.

К  – край, у здорової родимки він повинен бути рівним. Поява нерівностей чи рваного краю може свідчити про її переродження.

О – окрас повинен бути рівномірним. Інтенсивність кольору в різних родимках може відрізнятися. Про небезпечність буде свідчити поява вкраплень іншого кольору: сірого, білого, чорного, червоного, темно-коричневого.

Р – розмір, чим більша родимка, тим вищий ризик переродження, проте розмір може бути і сумарним, тобто багато маленьких родимок збільшують ризик переродження однієї із них.

Д – динаміка. Про переродження можуть свідчити будь-які зміни в динаміці: збільшення розміру, кровоточивість, поява кірочок.

При появі подібних симптомів в ділянці родимки пацієнту слід негайно звернутися до лікаря-дерматолога та лікаря-онколога.

При меланомах не рекомендується робити пункцію або часткову біопсію, тому що найменша травма може сприяти бурхливій генералізації процесу, тому для уточнення діагнозу проводять цитологічне дослідження відбитка з поверхні пухлини за наявності виразки, в інших випадках первинний діагноз встановлюють за клінічними даними.

Завданням лікаря-дерматолога та інших медичних фахівців є своєчасна  первинна діагностика проявів меланоми шкіри чи ознак злоякісної трансформації меланоцитарних невусів (клінічно, дерматоскопічно), після чого пацієнтів направляють до лікаря-онколога для уточнення діагнозу та вибору раціональної терапевтичної тактики щодо кожного конкретного пацієнта.

Матеріал підготували: Денисенко Ольга – завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет», професор; Перепічка Михайло – доцент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».

Галерея зображень

  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  • БДМУ
  •  
Просмотреть встроенную фотогалерею в Интернете по адресу:
http://www.bsmu.edu.ua/uk/news/digest/4425-melanoma-shkiri#sigProGalleria5dde0d131d
Прочитано 1507 разів