Вітаміни відіграють важливу роль у забезпеченні нормального функціонування шкіри.
Розвиток дефіциту вітамінів в організмі людини може бути обумовлений як зовнішніми (екзогенними), так і внутрішніми (ендогенними) чинниками. Екзогенні чинники – це переважно аліментарні, які призводять до гіпо- та авітамінозів. Аліментарні гіповітамінози розвиваються внаслідок недостатнього надходження вітамінів з їжею, при неправильному приготуванні чи зберіганні харчових продуктів. В окрему групу виділяють так звані “медикаментозні” гіповітамінози, що виникають при застосуванні деяких лікарських препаратів: сульфаніламідів, антибіотиків. Причинами ендогенної вітамінної недостатності є порушення всмоктування вітамінів у шлунково-кишковому тракті та їх часткове руйнування при таких захворюваннях, як синдром мальабсорбції, гіпоацидний і гіперацидний гастрит, хронічний гепатит, цироз печінки, дисбіоз кишківника тощо. Причинами гіповітамінозу можуть також бути вроджені ферментопатії, алкоголізм, а також часті й тривалі процедури гемодіалізу тощо.
Патологічні зміни шкіри і слизових оболонок часто є найбільш ранніми симптомами гіповітамінозних та авітамінозних станів, через що мають важливе діагностичне значення. Дерматози, зумовлені дефіцитом вітамінів А, С, В і РР, зустрічаються найбільш часто і мають яскраві клінічні прояви.
Дефіцит вітаміну А (ретинол). Вітамін А є жиророзчинним і може надходити з їжею або синтезуватися в організмі з каротиноїдів рослин. Готовий вітамін А міститься у великій кількості в печінці, молоці, нирках, моркві, шпинаті, горосі, капусті, помідорах, обліпісі, шипшині. Дефіцит вітаміну А клінічно проявляється сухістю і лущенням шкіри, зниженням її еластичності, появою тріщин, зниженням саловиділення і потовиділення, уповільненням процесів епітелізації. У місцях підвищеного тертя і тиску (ділянки ліктьових і колінних суглобів) виникає фолікулярний гіперкератоз, що проявляється утворенням рогових вузликів сіруватого кольору на тлі гіперпігментованої або ціанотичної шкіри. Червона облямівка губ стає сухою, блідою, з численними тріщинами. Спостерігається сухість, тьмяність і підвищене випадіння волосся. Нігті стають ламкими з поздовжньою посмугованістю.
Фринодерма є рідкісною формою авітамінозу А, зазвичай поєднується з дефіцитом інших вітамінів. Хвороба характеризується вираженою сухістю шкіри, яка покрита гіперкератотичними щільними папулами, що роблять шкіру схожою із шкірою жаби. При гістологічному дослідженні шкіри виявляють фолікулярний гіперкератоз, атрофію волосяних фолікулів, гіпоплазію сальних і потових залоз, запальний інфільтрат в дермі. Диференційну діагностику проводять із різними формами іхтіозу.
Дефіцит вітаміну С (аскорбінова кислота). Джерелом вітаміну С є цитрусові, шипшина, журавлина, чорна смородина, свіжа капуста, перець, зелена цибуля. Вітамін С приймає участь в утворенні сполучної тканини (особливо в синтезі колагену); обміні білків, вуглеводів, ліпідів; синтезі гормонів кори надниркових залоз, нуклеїнових кислот; сприятливо впливає на регенеративні процеси, регулює пігментний обмін в шкірі, стимулює антиоксидазну активність тощо. При легких формах гіповітамінозу С відзначається блідість шкірних покривів, підвищена чутливість до холоду, сонливість, швидка стомлюваність, слабкість у ногах, часте серцебиття. Дефіцит цього вітаміну проявляється клінічною картиною цинги, у розвитку якої важлива роль належить також гіповітамінозу Р. Клінічно в ділянці ліктьових і колінних суглобів з’являються плями ціанотичного забарвлення. На сідницях виникають подібні плями, які злегка лущаться. У процесі прогресування хвороби на різних ділянках шкіри з’являються геморагії (петехії, екхімози), зумовлені підвищеною проникністю судин. У ротовій порожнині розвивається гінгівіт, перші ознаки якого проявляються появою набряку, кровоточивістю ясен, приєднанням вторинної інфекції, при цьому зуби розхитуються і випадають.
Дефіцит вітаміну РР (нікотинова кислота). Джерелом вітаміну РР є такі продукти, як печінка, дріжджі, риба, курка, бобові, гречка, яєчний жовток. Недолік цього вітаміну призводить до розвитку пелагри – захворювання з тяжким рецидивуючим перебігом. Поліморфна картина пелагри пояснюється одночасною недостатністю декількох вітамінів, зокрема рибофлавіну, тіаміну, вітаміну А, а також порушенням білкового обміну. Ураження шкіри, шлунково-кишкового тракту і нервової системи (“синдром трьох Д” – дерматит, діарея, деменція) складають клінічну картину хвороби. Зміни на шкірі є найбільш ранніми проявами пелагри і обумовлені підвищеною чутливістю шкіри до ультрафіолетових променів. На відкритих ділянках шкірного покриву виникає симетрична набрякла еритема темно-червоного кольору, що супроводжується сверблячкою, печінням і поколюванням. З’являються міхурі, заповнені серозним або геморагічним вмістом, а також ерозії, вкриті кров’янистими кірками. З часом шкіра стає сухою, лущиться, набуває лілово-коричневого, іноді майже чорного забарвлення. Окрім змін шкіри, розвивається ураження слизової оболонки порожнини рота та червоної облямівки губ. Слизова оболонка рота набрякла, гіперемована, відзначається гіперсалівація і солоний присмак у роті, розвивається афтозний та виразковий стоматит, гінгівіт, фарингіт, глосит. Язик червоний, шорсткий, спочатку з гіпертрофованими, а потім – з атрофованими сосочками, поперечними тріщинами і відбитками зубів.
Дефіцит вітамінів групи В. Ізольований дефіцит одного з вітамінів цієї групи зустрічається дуже рідко. Як правило, він буває комбінованим, як результат недостатнього надходження в організм білків та інших незамінних поживних речовин (цинку, ессенціальних жирних кислот). При нестачі вітаміну В2 з’являються тріщини і заїди на губах, дерматити (лущення на шкірі обличчя, крилах носа і носогубних складках, вушних раковинах). Гіповітаміноз В6 супроводжується дратівливістю, дерматитами, анемією. Дефіцит фолієвої кислоти (вітаміну В9) супроводжується тьмяністю і ламкістю волосся, втомою, пригніченістю, нудотою. При нестачі вітаміну В12 спостерігається втома, втрата апетиту, нудота, задишка, блідість шкірних покривів, може з’являтися лупа на шкірі волосяної ділянки голови.
Отже, якщо у Вас з’явилися зміни шкіри, що можуть вказувати на гіпо- чи авітаміноз того чи іншого вітаміну, не слід займатися самолікуванням, оскільки дефіцит різних вітамінів може мати схожі симптоми, а спричинений самолікуванням гіпервітаміноз може мати небажані наслідки, наприклад гіпервітаміноз А може призвести до надмірного випадіння волосся та дифузної алопеції. Тому при появі змін шкіри слід звернутися на консультацію до лікаря-дерматолога, який проведе клінічне обстеження шкіри та, за необхідності, призначить додаткові, у тому числі лабораторні, методи обстеження, а також консультацію суміжних фахівців з метою виявлення всіх можливих причин та раціональної терапії гіпо- чи авітамінозних станів у кожного конкретного пацієнта.
Матеріал підготували: Денисенко Ольга – професор, завідувач кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» та Степан Наталія – асистент кафедри дерматовенерології Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет».
