Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

6 вересня
Давидова Т.Ф.
Скиданюк Г.Ф.
Шутак Т.В.

8 вересня
Кодіца М.Г.
Томашевська А.Ю.

9 вересня
Власова К.В.
Романюк В.С.

10 вересня
Гудзь Н.А.
Житар О.Ф.
Кармаліта С.О.

11 вересня
Гараздюк І.В.
Кіселиця Г.Г.

12 вересня
Шинкура Л.М.

14 вересня
Боштан С.В.
Верховецька Л.Г.
Гресько М.М.
Залявська О.В.
Мелінті Г.І.
Плегуца О.М.
Скрипник Л.П.
Яринич Ю.М.

15 вересня
Боднарюк О.І.
Роговий Ю.Є.
Юленков М.В.

16 вересня
Луптовіч К.К.
Хитик В.І.
Швигар Л.В.

17 вересня
Бенделик А.Я.
Будаєв Ю.В.
Булик Т.С.
Козловська І.М.
Плешко Т.В.

18 вересня
Бірюкова Т.В.
Мислицький В.Ф.
Чорна С.П.

20 вересня
Задорожний О.Д.
Маринчина М.А.
Ткачук М.П.

21 вересня
Васильєв В.В.
Ткачук О.В.

Псоріаз в практиці лікаря, що надає первинну медичну допомогу

Понеділок, 24 жовтня 2016 15:39

Псоріаз – це хронічне захворювання, яке супроводжується періодичними загостреннями та періодами ремісії.

 

Лікарі загальної практики – сімейні лікарі та терапевти дільничні відіграють ключову роль в організації раннього (своєчасного) виявлення псоріазу, сприянні правильного виконання пацієнтами рекомендацій щодо лікування, розуміння необхідності індукційного та підтримувального довгострокового лікування на фоні модифікації стилю життя, лікування супутніх захворювань.

На жаль, докази щодо специфічної профілактики псоріаз відсутні, але існує ряд факторів, які можуть сприяти виникненню загострень. До них відносять:

інфекційні та паразитарні захворювання, в тому числі гнійно-запального характеру та мікробне носійство (тонзиліт, фарингіт, остеомієліт, ВІЛ/СНІД, вірусні гепатити);

психосоматичні/соматопсихічні фактори, стрес;

метаболічні порушення (метаболічний синдром, гіпокальціємія, порушення гормонального гомеостазу в перименопаузальний період);

лікарські засоби (антагоністи β-адренорецепторів, солі літію, хлорохін, інтерферони, антагоністи АПФ, нестероїдні протизапальні засоби);

шкідливі для здоров’я речовини (алкоголь, нікотин, детергенти побутової хімії) та нераціональне харчування.

Основними діями лікаря стають проведення роз’яснювальної роботи, активне виявлення та корекція провокуючих чинників, діагностичні заходи, спрямовані на раннє виявлення ознак псоріазу та псоріатичного артриту, направлення пацієнта до закладу охорони здоров’я, визначеного для надання медичної допомоги пацієнтам з псоріазом, з метою встановлення діагнозу і призначення спеціального лікування.

Згідно з уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Псоріаз, включаючи псоріатичні артропатії» обовязковими діями лікаря загальної практики – сімейного лікаря, дільничного терапевта є:

1. Збір скарг та анамнестичних даних, спрямований на виявлення клінічних симптомів, характерних для псоріазу.

2. Фізикальний огляд, спрямований на виявлення змін на шкірі та в суглобах.

3. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові з обов’язковим визначенням формули та ШОЕ, загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження.

4. Рентгенографія суглобів при наявності локальної симптоматики.

5. Виключення інфекційного характеру процесу.

6. Скерувати до лікаря-дерматовенеролога та/або при підозрі на псоріатичний артрит до лікаря-ревматолога закладу спеціалізованої допомоги за місцем реєстрації/проживання або іншого – за бажанням пацієнта.

При легкому псоріазі ефективним є місцеве лікування, що проводиться у закладі охорони здоров’я первинної медичної допомоги. Для важких форм потрібне швидке та інтенсивне лікування, в умовах спеціалізованої медичної допомоги, із застосуванням фототерапії, лікування системними засобами, застосування біологічної терапії або відповідного лікування в умовах стаціонару.

Пацієнт після спеціального лікування та/або досягнення ремісії перебуває на обліку у лікаря загальної практики – сімейного лікаря/дільничного терапевта, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом рекомендацій спеціалістів. Після спеціального лікування під час диспансерного спостереження надається симптоматичне лікування, направлене на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань та підтримку якості життя, за необхідності пацієнт скеровується до закладів, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.

Регулярна оцінка активності захворювання дозволяє своєчасно коригувати схему лікування та ефективно контролювати активність захворювання, тому пацієнт потребує постійного нагляду лікаря загальної практики – сімейного лікаря/дільничного терапевта.

Електронну версію Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Псоріаз, включаючи псоріатичні артропатії» можна завантажити на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я.

Матеріал підготувала: Олександра Шуленіна, асистент кафедри дерматовенерології

Прочитано 143 разів Останнє редагування Вівторок, 25 жовтня 2016 16:48