• Українська
  • English
Вікові особливості топографії нирок
Вікові особливості топографії нирок

Вікові особливості топографії нирок

Сечова система у людини є головною видільною системою. Звичайно, частина шлаків виділяється з організму через шкіру, органи дихання і травлення.

 

Видільні процеси підтримують відносну постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз), регулюють кислотно-лужну рівновагу, сольовий і білковий гомеостаз, забезпечують термо- і волюморегуляцію. Крім того, в нирках виробляються деякі біологічно активні речовини, зокрема гормони.

Лікар, насамперед педіатр, повинен пам’ятати про вроджені вади органів сечової системи, зокрема нирок, які впродовж багатьох років життя можуть не супроводжуватися патологічними симптомами, але з часом функція нирок погіршується і пацієнти звертаються в клініку з гіпертонією, гематурією тощо.

Серед захворювань, що найбільш часто зустрічаються у дитячій урології є гідронефроз, який займає одне з провідних місць серед обструктивних уропатій, які, в свою чергу, відіграють значну роль в розвитку та прогресуванні хронічної ниркової недостатності у дітей.

Вади сечової системи, в середньому, складають 6 випадків на 1000 новонароджених, а вроджений гідронефроз – 2,8 спостережень на 1000.

У 73% дітей обструктивні захворювання сечової системи розвиваються на фоні вроджених аномалій нирки: дисплазії (33,5%), гіпоплазії органа (12,2%), аплазії контрлатеральної нирки (1,4%) тощо.

Основною складністю хірургічного лікування гідронефрозу є створення функціонально повноцінного співустя, який забезпечує адекватний пасаж сечі. Впровадження методів антенатальної діагностики вроджених вад сечової системи в клінічну практику потребує нових підходів до тактики їх лікування у дітей раннього віку. Саме тому важливого практичного значення набувають відомості про вікові топографо-анатомічні особливості нирок упродовж онтогенезу людини.

У внутрішньоутробному періоді життя людини спостерігається послідовна зміна тих самих форм організації видільної системи, які виявлені у нижчих тварин, повторення стадій філогенезу (рекапітуляція): переднирка, первинна і вторинна (постійна) нирки.

У новонароджених і дітей раннього віку нирки округлої форми. Внаслідок часточкової будови, поверхня нирки горбиста. Довжина нирки у новонародженого, в середньому, дорівнює 4,0-4,5 см, а маса – 12,0-15,0 г. Ниркові миски у немовлят широкі, ампульної форми.

У клінічній практиці трапляються різні форми та варіанти розвитку ниркової миски:

Деревоподібна форма, при якій ниркову миску утворюють три великі ниркові чашечки: верхня, середня і нижня.

Ампульна форма – ниркова миска представлена двома великими нирковими чашечками, які формують ниркову миску у вигляді ампули.

Змішана форма.

Варіанти розвитку ниркової миски:

Зародковий – у ниркову миску міщкоподібної форми безпосередньо впадають малі ниркові чашечки, при цьому великі ниркові чашечки відсутні.

Фетальний – численні малі та великі ниркові чашечки безпосередньо впадають у розширений сечовід.

Зрілий – відповідає деревоподібній формі ниркової миски: малі ниркові чашечки зливаються і утворюють 2-3 великі ниркові чашечки, які теж, зливаючись, формують ниркову миску, яка переходить у сечовід.

У немовлят товщина кіркової речовини нирки – 1,8-2,0 мм, а мозкової речовини – 7,5-8,0 мм, їх співвідношення 1:4, в той час як у дорослої людини – 1:2.

Упродовж 1-го року життя нирки інтенсивно ростуть, на початку 2-го життя маса нирки досягає 35,0-40,0 г. Часточковість нирки зникає до 2-4 років життя. Волокниста капсула стає добре помітна в 5 років життя. У новонароджених жирова капсула відсутня, вона починає формуватися тільки на 2-3 році життя.

Сповільнення росту нирок спостерігається з 2-го по 7-й рік життя. Впродовж 3-х років життя маса нирки збільшується втричі і становить 50,0-60,0 г. У 13-14 років спостерігається період інтенсивного формування нирок: довжина нирки, в середньому, становить 9,0-10,0 см, а маса органа – 110,0-120,0 г. У 20-річному віці маса нирки вже досягає середньої маси нирки дорослої людини. Ріст нирки відбувається до 30-35 років. До 40-45 років товщина жирової капсули нирки досягає максимального розвитку, а в літньому і старечому віці жирова капсула стоншується.

Матеріал підготувала: професор кафедри анатомії людини ім. М.Г. Туркевича Хмара Т.В.

Корисно знати