Сон, разом з їжею, водою і теплом, є однією з найважливіших потреб людини. Під час сну, мозок і тіло інтенсивно відпочивають, набираючись сил для ефективного функціонування в період пильнування. Але, на жаль, вранці, ми далеко не завжди відчуваємо себе бадьорими, повними сил і енергії. Багато людей, з ранку почувають себе розбитими, в’ялими і дещо загальмованими. У чому ж причина того, що такий бажаний нічний сон не приносить нам відпочинку і задоволення?
Причини можуть бути дуже різні, починаючи з індивідуальних емоційних розладів і закінчуючи різкими коливаннями атмосферного тиску, які певною мірою, впливають на будь-кого з нас. Вважається, що середня тривалість сну, необхідна дорослій здоровій людині, дорівнює восьми годинам на добу. Вісім годин! По суті, третину життя людина проводить у стані сну. Багатьох людей, що ведуть активний спосіб життя і цінують кожну хвилину, така ситуація не влаштовує.
Отже, перше, що треба твердо запам’ятати: тривалість сну, необхідна особисто Вам, – величина індивідуальна. Ви можете спати по чотири години на добу, і почувати себе чудово. Причому, всупереч розхожій думці, така тривалість сну не чинить ніякого негативного впливу на організм.
Згідно результатів досліджень, проведених вченими-сомнологами, секрет хорошого сну полягає не стільки в тривалості сну, скільки в моменті прокидання. Це зумовлено тим, що людський мозок під час сну послідовно перебуває в різних станах.
Сон – періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується виключенням свідомості і зниженням здатності нервово ї системи відповідати на зовнішні подразники. Цикл “сон – неспання” є одним із проявів внутрішніх добових ритмів організму і являє собою чергування різних функціональних станів головного мозку.
Сон – це діяльний стан кори великого мозку, який забезпечується активацією певних систем. Завдяки взаємодії цих систем відбувається перерозподіл нейронної активності мозкових структур: ті, що були активні вдень, – зменшують, а ті, що були пасивні упродовж дня, – збільшують свою активність. Так, у фазі швидкого сну спостерігається зростання нейронної активності таламуса, гіпоталамуса, ретикулярної формації, морського коника лімбічної системи. У фазі повільного сну підвищується активність нейронів інших ділянок ретикулярної формації, мигдалеподібного тіла лімбічної системи. Отже, під час сну відбувається, передусім, реорганізація функцій мозку, а не загальне зниження нейронної активності, як стверджував І. П. Павлов.
Найхарактернішими ознаками стану сну є типова електрична активність мозку і м’язів, рухи очей. Під час сну не вся кора загальмована – деякі ділянки продовжують залишатися збудженими і створюють певні відчуття у вигляді сновидінь.
Сновидіння – психічна діяльність мозку під час сну, яка пов’язана з комбінуванням явищ зовнішнього світу і фізіологічними процесами організму. Фізіологічною основою сновидінь є часткова незагальмованість кори великого мозку, деякі ділянки продовжують залишатися збудженими і створюють певні відчуття. Тривають сновидіння короткий час і виникають при швидкохвильовому сні, більша частина сну проходить без них. Існує значна різниця у змісті сновидінь першої і другої половин ночі (у першій половині – тісніше пов’язані з дійсністю, у другій – менше нагадують повсякденне життя). Частота сновидінь зростає при захворюваннях і нервових перенапруженнях. На зміст снів впливають попередні події.
Основні правила гігієни сну
Спати треба в затемненому затишному приміщенні з середньою температурою повітря 18-20°С.
Під час сну в приміщенні повинно бути свіже повітря.
Спати треба при різному положенні тіла.
На людині, що спить, повинний бути просторий одяг.
Подушка не повинна бути занадто високою чи занадто низькою.
Треба лягати в точно визначений час.
Не варто дивитися перед сном телевізор і займатися важкою фізичною працею.
Перед сном бажано зробити легку прогулянку на свіжому повітрі.
Матеріал підготували зав. кафедри фізіології імені Я.Д. Кіршенблата, проф. Ткачук С.С., доц.. кафедри Тимофійчук І.Р.