• Українська
  • English
Нобеліанти родом з України
Нобеліанти родом з України

Нобеліанти родом з України

Офіційно Україна не має жодного лауреата Нобелівської премії. Натомість серед нобеліантів є чимало вихідців з України. Це вчені та письменники, які народилися, навчалися, розпочинали свою діяльність або тривалий час жили, плідно творили в Україні, але одержали Нобелівську премію, будучи громадянами інших країн.

 

На території сучасної України народилися шестеро майбутніх Нобелівських лауреатів. Ісидор Рабі, Семен Кузнець та Менахем Бегін народилися на українській етнічній території.

Ілля Мечніков (1845-1916). Видатний мікробіолог, ембріолог, зоолог, імунолог. Винахідник вакцини від сибірської язви.

Першим володарем цієї престижної міжнародної відзнаки серед українців став бактеріолог та імунолог Ілля Мечніков у1908 року як підданого Російської імперії в галузі фізіології та медицини (разом із відомим німецьким фармакологом та імунологом Паулем Ерліхом) «за праці з імунітету». Найважливішим досягненням Іллі Мечнікова стало відкриття явища фагоцитозу та створення на його основі фагоцитарної теорії імунітету (1882).

Народився Ілля Мечніков 15 травня 1845 року в с. Іванівка-Панасівка на Харківщині. Свої дослідження з фізіології та медицини він проводив в Одесі, де у 1886 році заснував першу в Україні (і другу у світі) лабораторію з мікробіології, у якій працював над створенням вакцин проти сибірської виразки овець та холери курей. Однак у 1887 році Ілля Мечніков переїхав до Парижа, де було більше можливостей займатися науковою діяльністю. Працював в інституті Луї Пастера, який очолив 1905 року. У 1902 році став почесним членом Петербурзької академії, а 1913 року очолив Інститут експериментальної медицини в Петербурзі. Помер 1916 року в Парижі на 71-му році життя, заповівши спалити своє тіло в крематорії. Урна з прахом ученого вихідця з України, зберігається в бібліотеці Пастерівського інституту в столиці Франції.

Ісидор Рабі (1898—1988) — американський вчений-фізик, що народився на Лемківщині, у місті Риманеві (тепер — Польща). Одержав Нобелівську премію 1944 року «за резонансний метод вимірювання магнітних властивостей атомних ядер».

Зельман Абрахам Ваксман (1888-1973). Відомий американський учений. Винахідник першого антибіотика. Нобелівським лауреатом у галузі фізіології та медицини став у 1952 році «за відкриття стрептоміцину – першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу». Зельман Абрахам Ваксман народився 2 липня 1888 року в с. Нова Прилука на Вінниччині. В 1949 році вченому вдалося налагодити масове виробництво препарату, завдяки якому було врятовано життя багатьох людей. Під його керівництвом було також відкрито неоміцин, актиноміцин, канденицин, які широко використовуються в клінічній медицині та ветеринарії. Нагороджений як громадянин США, куди емігрував з України в 1911 році.

Шмуель Йосеф Агнон (1888-1970). Класик єврейської літератури

Нобелівською премією в галузі літератури був нагороджений 1966 року «за глибоко оригінальну й майстерну прозу за мотивами життя єврейського народу, талановите відображення загальнолюдських проблем сучасності, за його комічну майстерність, багатство та глибину творів». Нагороду отримав як громадянин Ізраїлю. Став першим з івритомовних та їдишемовних письменників володарем цієї високої відзнаки. Цікавим є той факт, що однією з провідних тем у творчості стала Західна Україна. Саме про долю галицьких євреїв, які жили в Україні, та про поневіряння євреїв-емігрантів написано кращі твори письменника. Серед них повість «Проста історія», романи „На морській глибині”, „Гість на одну ніч”, „Зовсім недавно” тощо.

Парадоксально, однак ще зовсім недавно в Україні нічого не було відомо про письменника Шмуеля Йосефа Агнона, який народився 17 липня 1888 року в м. Бучач на Тернопільщині.

Саймон Сміт Кузнець (1901-1985). Американський учений-економіст у 1971 році був нагороджений спеціальною премією імені Альфреда Нобеля в галузі економіки «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого  розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку».  Йому приписують народження терміна „валовий національний продукт”. Нагороджений Саймон  Кузнець як громадянин США. Народився майбутній економіст 9 квітня 1901 року в м. Харків. У 1922 році разом зі своїм молодшим братом емігрував у США, де займався науково-педагогічною діяльністю. Здобув почесні вчені ступені багатьох університетів, зокрема Гарвардського, Принстонського, Колумбійського, Пенсильванського тощо.

Ігор Тамм (1895-1971) — дитинство і юність пройшли у Єлисаветграді (зараз — Кропивницький), де вчений закінчив гімназію; викладав у Одеському політехнічному університеті та у Таврійському університеті, у якому також навчався. Отримав Нобелівську премію в галузі фізики 1958 року разом із Іллею Франком та Павлом Черенковим «за відкриття і тлумачення ефекту Вавілова — Черенкова».

Лев Ландау (1908—1968) — викладав та проводив наукові дослідження у Українському фізико-технічному інституті та у Харківському університеті, де зробив низку відкриттів у галузі фізики. Отримав Нобелівську премію 1962 року «за піонерські теорії конденсованих середовищ, особливо теорії рідкого гелію».

Роальд Гоффманн (1937). Американський учений-хімік. У 1981 році Роальду Гоффманну разом із японським хіміком Зеніті Фуку, присуджено Нобелівську премію «за розробку теорії протікання хімічних реакцій, створену ними незалежно один від одного». Нагороджений як американець. Він є співавтором закону Вудварта-Гоффманна про закономірності перебігу хімічних реакцій між органічними сполуками. Народився майбутній учений 18 липня 1937 року в м. Золочів на Львівщині. На українській   землі минули його дитячі літа. Згодом згадував про Україну як про «обітовану землю свого серця».   У 1949 році емігрував в США. Свою вищу освіту почав із медицини в Колумбійському університеті, який закінчив у 1958 році. Пізніше продовжив наукову роботу в Гарварді, спеціалізуючись з хімії, в Упалі (Швеція), досліджуючи явища квантової хімії.

Георгій Шарпак (1924). Французький учений, один із найталановитіших експериментаторів фізики. Георгія Шарпака, громадянина Франції, відзначено премією 1992 року з фізики «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багато провідної пропорційної камери». Йдеться про винахід і розвиток нових детекторів елементарних частинок, зокрема про відкриття так званих камер Шарпака. Праці вченого посприяли відчутному прогресу в фізиці елементарних частинок. Народився 1 серпня 1924 року в м. Дубровиця на Рівненщині в українській родині. У1932 році Георгій Шапрак разом із сім’єю опинився у Франції. Громадянство прийняв лише 1946-го.
У своїх публікаціях не раз із теплотою згадував про Україну.

Світлана Алексієвич (1948) — білоруська російськомовна письменниця, народилась у Станіславі в сім’ї білоруса та українки. Лауреатка Нобелівської премії з літератури 2015 року за «за поліфонічні тексти, що є монументом страждання і хоробрості в наш час».

Матеріал підготувала доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Віра Шупер

Корисно знати