Наразі проблема харчової алергії у дітей є досить актуальною, оскільки за останні 10-15 років кількість дітей з харчовою алергією збільшилась на 15-18%.
Сьогодні до 8-10% дітей до 3-х років мають різні форми алергії на харчові продукти. Найчастіше (30–40 %) вона проявляється атопічним дерматитом, у 8 % — астмою, у 6% — анафілаксією. Водночас на харчову алергію страждають лише 4% дорослих.
Найчастіше термін «харчова алергія» вживається при виникненні алергічних реакцій на харчові продукти, в основі яких залучені імунологічні механізми організму дитини.
Групу ризику становлять діти, народжені від одного чи обох батьків, які мають атопічні захворювання. Згідно із статистичними даними в перший рік життя алергія до білків коров’ячого молока виникає у 90% дітей з обтяженим алергологічним анамнезом. Як правило, це захворювання виникає у дітей, які знаходяться на змішаному чи штучному вигодовуванні.
Для розвитку харчової алергії в дітей існують певні передумови.
Так, в малюків на першому році життя відбувається контакт з великою кількістю антигенів, що на фоні зниження бар’єрних властивостей шкіри, слизових оболонок дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту зумовлюють схильність до старту алергічних захворювань. Чинниками, що сприяють реалізації цих процесів також є зниження активності ферментів ШКТ та фізіологічна незрілість імунного захисту малюка.
Типово симптоми харчової алергії проявляються через кілька хвилин чи годин після вживання провокуючої їжі і коливаються від невеликих до загрозливих для життя. Найчастішими органами-мішенями є шкіра (гостра кропив’янка, ангіоневротичний набряк), шлунково-кишковий тракт (свербіння чи набряк язика та глотки, нудота, блювання, діарея) та дихальні шляхи (свистяче дихання, кашель, нежить).
Харчова алергія може бути причиною досить небезпечних системних реакцій, зокрема – вираженої гіпотензії, гострої серцево-судинної недостатності, фатальної чи загрозливої для життя анафілаксії.
Симптомами алергії на коров’яче молоко є такі прояви: зригування, нестійкі випорожнення з невеликою кількістю слизу, стеаторея; здуття живота, кишкові коліки; пітниця, стійкі попрілості, які не залежать від догляду; себорейні лусочки на волосистій частині голови (гнейс); “географічний” язик; “молочний струп” на щоках; висипка на шкірі (везикули, папули, макули, строфулюс); рецидивуючі риніти, кон’юнктивіти, фарингіти, бронхіти, можливий обструктивний бронхіт; гострі алергічні реакції.
Слід пам’ятати, що найчастіше в побуті зустрічається непереносимість їжі – це не імунологічна реакція на їжу, проте це є наслідок специфічних відхилень у пацієнта (наприклад, дефіциту ферментів організму та зокрема лактози) чи вживанням токсичних речовин, тощо. Непереносимість їжі –найпоширеніший тип побічних реакцій на їжу.
Водночас у дітей можуть виникати псевдоалергічні реакції, внаслідок певних властивостей їжі (наприклад, вживання надмірної кількості продуктів, що містять гістамін), які досить важко розпізнати та виключити порівняно із справжньою харчовою алергією.
Важливо знати, що певні добавки можуть зумовлювати розвиток алергічних реакцій, зокрема:
Е320, 321 – зумовлюють висипання,
Е104, 214-216, 219, 282 – контактний дерматит,
Е102, 110, 122, 123, 129, 131, 132, 154, 155, 200, 210-214, 217, 218, 221-227, 235, 416 – кропив’янку,
Е110, 122, 123, 221 – набряк Квінке,
Е102, 131, 132 – свербіж.
Для профілактики харчової алергії раціон дитини повинен бути складений таким чином, щоб уникати надмірного вживання продуктів, що містять велику кількість гістаміну або які сприяють його виділенню та розвитку: арахіс, шоколад, шпинат, суниці, полуниці, томати, маринований оселедець, свіжомороженої риби, копченого м’яса, шинки, ковбаси, консервів, кислої капусти, ферментовані сири, майонез, оцет, вино.
Як правило матерям, які годують дитину призначають гіпоалергенну дієту, яка застосовується протягом усього періоду годування та передбачає елімінацію продуктів із підвищеними сенсебілізуючими властивостями (яєць, риби, арахісу, копченостей, кави), а також продуктів та страв, які містять ектсративні речовини та ефірні масла (м’ясні, курячі, грибні, рибні бульони, гострі приправи, часник, редька, редис, сира цибуля та інш.).
Молочні продукти дозволені лише у вигляді кисло- молочних напоїв, сметани, негострого сиру. Іноді молочні продукти виключаються з раціону матері. Кількість круп та макаронних виробів, пшеничного хліба, цукру зменшується на 20-25%, солі – на 30%.
Відмова від грудного вигодовування розцінюється як помилка, оскільки грудне молоко має переваги перед штучними сумішами, як по харчовій цінності, так і по імунологічним властивостям.
Якщо у дитини, яка знаходиться на штучному (чи змішаному) вигодовуванні, виявлено непереносимість білків коров’ячого молока, то необхідно призначити харчування чи докорм спеціальними сумішами. Тобто необхідно замінити продукти на основі цільного молока на спеціалізовані гіпоалергенні суміші на основі з частковим або повним гідролізом білків коров’ячого молока.
Складаючи раціон харчування для малюків, особливо на першому році життя, варто пам’ятати про розподіл харчових продуктів за ступенем алергезуючої активності та найбільше віддавати перевагу продуктам із низьким ступенем алергезуючої активності.
Продукти з високим ступенем алергезуючої активності: коров’яче молоко, риба, яйця, цитрусові, горіхи, мед, гриби, курятина, полуниця, малина, суниці, ананаси, диня, хурма, гранати, чорна смородина, шоколад, кава, какао, гірчиця, томати, морква, буряк, пшениця, виноград.
Продукти з середнім ступенем алергезуючої активності: свинина, червона смородина, картопля, горох, індичка, кролик, персики, абрикоси, перець зелений, кукурудза, гречка, журавлина, рис, капуста.
Продукти з низькою алергезуючою активністю: кабачки, кисло-солодкі яблука, банани, біла смородина, аґрус, слива, гарбуз, баранина, мигдаль, біла черешня, огірки.
Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
