Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

08 серпня
Влад Г.М.
Перепелюк М.Д.
Філіпець О.О.
Федорук О.С.
Цимбал В.І.

09 серпня
Блажіна І.Ю.
Васкул Н.Я.
Лукаш М.Г.
Ніцович І.Р.

10 серпня
Гаїна Ж.М.
Гладка С.С.
Підвербецька О.В.
Стрижаковська Л.О.
Юзько О.М.

11 серпня
Ходоровська А.А.
Шупер В.О.

12 серпня
Барус М.М.
Гаврилюк Т.А.
Герасим'юк І.Г.

13 серпня
Бойчук М.В.
Стефанчук В.І.

14 серпня
Боднарюк О.І.
Копчук Т.Г.
Круцяк О.В.
Тимофійчук З.І.

15 серпня
Дідик М.М.
Колотило Т.Р.
Кормуш О.В.
Островськй П.М.
Побурян В.В.

16 серпня
Велика А.Я.
Данилюк М.Д.
Костинюк Г.В.
Лойтра А.О.
Тащук С.Д.

17 серпня
Мазуркевич С.А.
Степаненко В.О.
Якобчук С.О.

18 серпня
Албота О.М.
Бікір Л.М.
Маринчин В.І.
Марфін А.І.
Соколенко А.А.
Тимофієва М.П.
Цікал В.М.

19 серпня
Борисюк А.С.
Домбровський Д.Б.

20 серпня
Гарматюк Н.Т.
Грозав А.М.

21 серпня
Боднар Н.Я.
Гаген О.Ю.

22 серпня
Голодрига Є.А.
Чимпой К.А.
Швець Н.В.

23 серпня
Гуцул М.В.
Кокалко М.М.
Максимчук В.І.
Мотрук М.П.
Різун В.К.

Найдієвіший метод профілактики туберкульозу – вакцинація

Понеділок, 19 червня 2017 01:21

Наразі проблема туберкульозу в дітей є актуальною, оскільки епідемічна ситуація з туберкульозу в Україні все ще залишається складною, незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності та смертності від цієї хвороби.

 

Так, захворюваність дітей на органний туберкульоз в Україні складала в останні роки 7,8 – 8,0 на 100 тис. нас. Завдяки системі ранньої діагностики і профілактики туберкульозу у дітей відсоток вперше діагностованих хворих дітей серед загальної кількості вперше діагностованих хворих у країні складає 1,6-1,8%, що значно нижче, ніж у більшості країн (за даними ВООЗ цей відсоток коливається від 3 % до 25 % і вище). Захворюваність на туберкульоз у дітей підліткового віку в 3 рази вища ніж у дітей до 14 років і за останні роки дорівнювала 28-30 випадків на 100 тис. нас. В умовах епідемії має місце висока інфікованість дітей. З них щорічно виділяють групу ризику щодо захворювання на туберкульоз (160 – 180 тис.) та здійснюють комплекс профілактичних заходів з метою попередження туберкульозу.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Він уражає весь організм: легені, нирки, лімфатичні вузли, кістки, очі, шкіру, головний мозок. На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища.

Зараження відбувається повітряно-пиловим шляхом (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, яке містять частинки мокротиння хворих). Також можливий аліментарний шлях зараження - через їжу, посуд, побутові речі. Водночас можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо).

Симптоми за яких можна запідозрити туберкульоз: сухий або продуктивний кашель із виділенням мокротиння, що триває понад 2 тижні, втрата маси тіла, тривале підвищення температури тіла до субфебрильних цифр (до 37,5°С), загальна слабкість, спітніння вночі, втрата апетиту, кровохаркання, біль в грудній клітці.

Особливо важливою є своєчасна діагностика туберкульозу у дітей. Скринінгове обстеження дітей проводять з використанням туберкулінових проб, що дозволяє здійснювати ранню діагностику туберкульозу. Щорічна туберкулінодіагностика (проба Манту з 2 ТО або проба з алергеном туберкульозним рекомбінантним) проводиться практично здоровим дітям віком до 14 років. Променева діагностика проводиться дітям у віці від 15 років. Повторне обстеження дітей підліткового віку проходить у 17 років (школярі - перед закінченням школи).

Профілактика туберкульозу складається з комплексу різних заходів. Розрізняють специфічну профілактику (щеплення та ревакцинація), хіміопрофілактику, санітарну та соціальну профілактику туберкульозу.

Соціальна профілактика направлена на:

оздоровлення умов зовнішнього середовища;

підвищення матеріального добробуту населення;

укріплення здоров'я дітей та населення;

поліпшення харчування та життєво-побутових умов;

розвиток фізичної культури й спорту;

проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.

Головним завданням соціальної профілактики є поліпшення соціально-побутових умов життя всього населення, матеріального благополуччя народу.

Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей, захистити й зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті й на роботі. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім'ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє мікобактерії туберкульозу).

Найдієвішим методом специфічної профілактики туберкульозу є вакцинація й ревакцинація вакциною БЦЖ, або специфічна імунопрофілактика, або вакцинопрофілактика.

В Україні для активної специфічної профілактики туберкульозу застосовують вакцину туберкульозну (БЦЖ), яка містить живі мікобактерії туберкульозу. Первинну вакцинацію здійснюють здоровим доношеним новонародженим на 3-5-й день життя. Ревакцинацію дітей (вакцинованих при народженні) виконують у 7-річному віці.

Хіміопрофілактика є застосуванням протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу у осіб, які піддаються найбільшій небезпеці зараження та захворювання на туберкульоз. Первинна профілактика проводиться для запобігання захворювання на туберкульоз неінфікованих осіб, які не реагують на туберкулін, але знаходились в контакті з хворими на туберкульоз і виділяють мікобактерії туберкульозу.

Вторинна профілактика проводиться інфікованим особам, які позитивно реагують на туберкулін і не мають клініко-рентгенологічних проявів туберкульозу.

Матеріал підготувала: Світлана Тарнавська, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб

Прочитано 146 разів