• Українська
  • English
Дружба – психологічні аспекти
Дружба - психологічні аспекти

Дружба – психологічні аспекти

Кожній людині у житті доводиться спілкуватися із людьми.

Спілкування займає одне з найважливіших місць серед потреб людини. 

Дружбу можливо описати, як позитивні особисті стосунки людей, засновані на взаємної прив’язаності, духовній близькості, спільних інтересах, відданості людей, повній довірі. Дружнім відносинам притаманні:

  • особистісний характер (на противагу, наприклад, діловим відносинам);
  • добровільність й індивідуальна вибірковість (на відміну кровної спорідненості);
  • внутрішня близькість, інтимність (на відміну від простого приятельства);
  • стійкість, тривалість.

Проте цілі, які переслідує дружба можуть бути дуже різними: діловими чи емоційними, раціональними чи духовними – усе це складним чином переплітається і знаходить багатоцільову орієнтацію. На відміну від любові, дружба це частіше всього відносини між людьми однієї й тієї ж статі.

Види дружніх стосунків

Духовна дружба – взаємне збагачення і доповнення одне одного.

Творча дружба – обидва друга зберігають свою яскраво виражену індивідуальність. Дружба допомагає творчо доповнювати особистість кожного з друзів.

Буденна дружба може існувати й розвиватися лише за умови безпосередньої територіальної близькості. Друзі обов’язково мають жити поруч, надавати одна одній послуги, звертатися по допомогу, ходити разом кудись чи навіть просто розмовляти. Це також можливо при звичайному сусідстві чи спільній праці.

Сімейна дружба характеризується тим, що один у сутності, стає іншому сім’єю. Якщо ж йдеться про подружжя, то це може бути дружба сім’ями.

Цікаві факти про дружбу

  1. Фахівці стверджують, що бачитися з друзями корисно для здоров’я. Вся справа в тому, що при частому спілкуванні підвищується рівень прогестерону, а це сприяє психологічній розрядці, а так само знижує рівень тривоги.
  2. У ході наукових досліджень стало ясно, що брак спілкування з близькими друзями погано позначається на здоров’ї людини. Ті, у кого мало друзів, схильні не тільки до безсоння, але і до хронічної втоми. Такі люди на 90% частіше страждають депресією, ніж ті, у кого немає недоліку в спілкуванні з друзями.
  3. Ті дітки, батьки яких легко спілкуються з великою кількістю друзів і знайомих, живуть значно довше, ніж ті, у кого батьки нехтують спілкуванням з тих чи інших причин.
  4. Цікавий факт: друзі мають між собою певні генетичні схожості, а все тому, що друзів ми вибираємо собі на підсвідомому рівні.
  5. Приблизно 90% всіх користувачів соціальних мереж стверджують, що дружбу можливо створити тільки за допомогою живого спілкування і тільки при реальних зустрічах.
  6. Вчені виявили, що літні люди, які зі старими друзями спілкуються на багато більше, ніж з рідними, живуть довше. А між тим, близьке спілкування з ріднею на тривалість людського життя абсолютно не впливає.
  7. Соціологи з’ясували, що місто Сідней вважається містом, в якому проживають самі доброзичливі люди.
  8. Дослідники з Дартмутського коледжу довели, що зазвичай екстраверти більше дружать з іншими екстравертами, а інтроверти — з іншими інтровертами.
  9. Французькі вчені виявили, що навіть акули «вміють» дружити: в зграях деякі особини весь час тримаються разом, а інших уникають.
  10. І у тварин, і у людей дружба пов’язана з політичною активністю і залежить від конкретної позиції (у всіх сенсах) іншої особини, а також можливістю збирати навколо себе однодумців в конфліктних ситуаціях.
  11. На честь дружби був названий астероїд 367 Amicitia. У перекладі з латинської, це слово якраз і означає дружбу.

Історія

Зміст дружби змінювався в історичному плані. У первісному суспільстві дружбою називали взаємовідносини, пов’язані із символічним порідненням (кровна дружба, побратимство). У Стародавній Греції, наприклад, інтелектуальні й інші прив’язаності не виокремлювалися від еротичних. Платонів ідеал безкорисливої дружби – любові, у якій чуттєвий потяг підпорядковується прагненню до морального вдосконалення. Аналіз літературних пам’яток показує, що дружба завжди пошановувалася як найбільша соціальна і моральна цінність. Дві глави своєї «Нікомахової етики» присвятив дружбі Арістотель, розглядаючи її як чесноту й найнеобхідніше для життя. За Арістотелем, «ніхто не вибере життя без друзів (philoi), навіть в обмін на всі інші блага… Дружба — це не тільки щось необхідне, а й щось морально прекрасне…».

В середні віки складається своєрідний канон дружби, провідною характеристикою якого (як і особистих стосунків на практиці) буває становість. Васальна вірність і заступництво сеньйора як головні особливості укладу життя феодалів визначили зміст «воїнської (рицарської) дружби». За високими взірцями рицарської дружби на сторінках «рицарських романів» середньовіччя вгадуються ідеалізовані відносини васальної залежності.

Гуманісти епохи Відродження сприяли формуванню нового розуміння дружби. Згідно з таким розумінням дружба передусім є інтелектуальним спілкуванням, для якого відправним пунктом буде спільність духовних інтересів.

Зародження дружби

Якогось моменту ми раптом починаємо відчувати симпатію, інтерес до іншої людини, близькість. Хоча дружба – це інтимне особисте взаємовідношення, формування та розвиток її залежить від низки об’єктивних умов: просторової близькості, частоти контактів, приналежність до загальному колективу, спільної діяльності, спільності мети та інтересів.

Дружба – взаємини між двома цілком вільними індивідами, зустріч рівних. Двоє можуть бути друзями, навіть якщо в них різне економічне і соціальне становище, але за тієї умови, що вони є вільними та незалежними людьми, які мають особисту свободу та гідність. Важливе значення також має повага. Дружба – це соціальний простір, у якому люди ставляться один до одного приязніше, доброзичливіше, сердечніше, ніж до тих, які перебувають поза цим простором.

Канадські психологи Б.Бейджелоу й Д. Ла Гайпа, виявили, що дружба з погляду нормативних очікувань проходить три стадії розвитку: Перша ситуативні відносини у зв’язку із загальною діяльністю, територіальною близькістю, взаємною оцінкою; друга стадія – договірний характер відносин – неухильне дотримання правил дружби й високих вимог до характеру друга; та третя стадія «внутрішня психологічна» стадія – першорядного значення набувають особистісні риси: вірність, щирість, чесність.

Корисно знати