Невід’ємною частиною здоров’я людини є психічне здоров’я,
так як це н тільки відсутність психічних розладів, але й стан коли людина може реалізувати свої здібності,протистояти життєвим негараздам, ефективно працювати та вносити свій вклад в суспільство.
Особливо важливою ланкою у молоді є реакція на стрес, який залишає в пам’яті у них неабиякий відбиток та на розвиток початкових порушень психічного здоров’я в загальному. На сприйняття реальності конкретної особи впливають її уявлення на життєвий досвід, однак стрес – може змінити встановлену точку зору. Він може бути спровокований різними факторами, до того ж один і той же чинник у однієї людини може викликати позитивний ефект,а у іншої – негативний. Вчені виділяють три види такого стану: 1) «позитивний» стрес виникає у ситуаціях,коли особа опиняється в нових незвичних умовах. Таки ефект стресу адаптивний і необхідний для росту та розвитку; 2) «терпимий» стрес – це серйозна,але тимчасова реакція на стрес,яка згладжується якщо оточення є підтримуючим; 3) «токсичний» стрес – це тривала активна реакція на стрес,що часто поєднана із відсутністю підтримки близьких та позитивних стосунків.
Зукі Конрад підкреслила, що на сьогодні актуальною проблемою залишається вплив стресу на осіб молодого віку, який сильно позначається на навчанні дитини, запам’ятовуванні і навіть може змінювати архітектоніку мозку. У дитини,яка не стикається із «токсичним» стресом, навички, необхідні для регулювання імпульсів та емоцій, збільшуються з віком так само, як моторні і мовні навички. Натомість у дитини, яка стикається із «токсичним» стресом, зв’язки між нейронами блокуються, що впливає на її когнітивний, фізіологічний та соціальний розвиток. За таких обставин, втручання має бути орієнтовано на те, щоб молодь опанувала ті навички, які вона з якихось причин не засвоїла. До них зазвичай належить здатність гнучко реагувати на поточні ситуації діапазоном емоцій у соціально прийнятий спосіб, аби, з одного боку мали місце спонтанні реакції, а з іншого – навчитися стримувати за необхідності. Крім того, вони повинні вміти будувати безпечні зв’язки і стосунки,мислити, використовувати когнітивні навички вищого порядку.
Варто пам’ятати, що складна поведінка молоді може виникнути внаслідок відставання у навичках. До навичок емоційної регуляції належить можливість раціонально мислити, навіть якщо особа фрустрована, здатність керувати роздратуванням, тривогою,розчаруванням навіть у відповідний до віку спосіб.
Отже, важливо сформулювати у молоді когнітивну гнучкість, щоб вони могли побачити відтінки «сірого», а не думати завжди у «чорно-білий» спосіб; думати гіпотетично;уявити собі різні можливості, давати раду відхиленням від правил, процедур, а також почткових планів; вміти зарадити непередбачуваним, неоднозначним, невизначеним і новим ситуаціям; брати до уваги ситуаційні чинники, що можуть вплинути на зміну планів;інтерпретувати інформацію точно, уникати надмірного узагальнення або занадто особистого сприйняття.
Для молоді важлива не стільки згода чи схвалення, скільки присутність та увага.
Матеріал підготувала: асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Алла Зорій.
