Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

7 листопада
Білоус В.І.
Овчаренко О.Г.
Слободян К.В.
Томка І.Є.

8 листопада
Єрмійчук Л.П.
Більцан О.В.
Мочернюк М.І.

9 листопада

Пасько Т.В.

10 листопада
Білецький С.В.
Рабська Т.М.

11 листопада
Козик О.В.
Одоржоховська О.І.

12 листопада
Лехкун Г.В.
Телеки М.М.

13 листопада
Григор'єва Н.П.
Косуба Р.Б.

14 листопада
Беженар М.М.
Гнатюк М.Г.
Гринько Н.В.
Леонтій Т.О.
Павлуник І.І.
Ференчук Є.О.

15 листопада
Безарова Г.І.
Гаєвська М.Ю.
Демкович В.В.
Маринчина І.М.
Шаповалов В.П.

16 листопада
Антофійчук М.П.
Хухліна О.С.
Чапара М.І.

17 листопада
Лаврова О.М.
Сидорчук Р.І.

18 листопада
Васюк В.Л.
Жуковська А.О.
Самойленко С.В.

19 листопада
Пашковський В.М.
Савка С.Д.
Урсарюк М.В.
Чернюх О.Г.

20 листопада
Білов М.Є.
Багажевська В.О.
Владиченко К.А.
Кондратенко С.І.
Никоряк Т.В.
Панченко Ю.В.

21 листопада
Данилишин Т.М.
Швець В.І.
Шинкура В.М.
Яковичук Н.Д.

Серцево-легенево-мозкова реанімація в умовах політравми

Понеділок, 11 вересня 2017 11:01
Серцево-легенево-мозкова реанімація в умовах політравми

У структурі смертності населення травми займають третє місце,

а серед осіб молодого віку (до 45 років) - перше. Серед механічної травми особливо висока смертність (як на догоспітальному, так і госпітальному етапах) спостерігається при політравмі (від 10 до 40% і більше). У структурі травматизму множинні і поєднані пошкодження досягають 12-15%, а при аваріях, катастрофах та під час бойових дій політравма становить 50-70-90%.

Політравма – пошкодження двох внутрішніх органів і більше в одній порожнині (поранення тонкої і товстої кишок, розрив печінки та селезінки, пошкодження обох нирок), травми в межах двох і більше анатомо-функціональних утворень опорно-рухової системи (перелом стегна і плеча, перелом обох кісток п'ят), пошкодження магістральних судин і нервів в різних анатомічних сегментах кінцівки або кінцівок.

На догоспітальному етапі надають невідкладну допомогу: припиняють кровотечу, при порушенні дихання забезпечують прохідність дихальних шляхів і штучну вентиляцію легень, при зупинці серця роблять непрямий масаж і використовують медикаментозні засоби.

Надання невідкладної допомоги у випадку клінічної смерті вимагає прийняття рішення впродовж 7-10 сек. А тривалість клінічної смерті, до розвитку незворотніх змін в організмі складає всього 3-5 хв.

Як поставити діагноз клінічна смерть?

Істинні ознаки стану клінічної смерті:

зупинка серця (відсутність пульсу на сонних артеріях);

зупинка дихання (відсутність дихальних рухів грудної клітки);

широкі зіниці, які не реагують на світло.

Які заходи проводити у випадку зупинки кровообігу?

Рекомендації європейської Ради по реанімації 2005 – 2010 - 2015р.р. (ERC Guidelines for Resuscitation):

Долікарняний етап: BLS – Basic Life Support.

Етап кваліфікованої медичної допомоги: ALS – Advanced Life Support.

С (Circulation). Штучна підтримка кровообігу. В перші 30 с зупинки серця – прекордіальний удар; потім – непрямий масаж серця. Кількість компресій на 1 хв – 100 - 120; глибина прогинання –5-6 см. Співвідношення компресій грудної клітки та штучного дихання – 30:2.

А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів: очищення рота від патологічного вмісту, видалення зубних протезів, потрійний прийом Сафара; на етапі ALS – використання повітреводу та ларінгомаски, комбітьюбу, інтубація трахеї.

В (Breathing). Штучна вентиляція легень. На етапі BLS – “рот до роту” видихуваним повітрям, на етапі ALS – мішком Амбу, респіратором. Дихальний об’єм – 500-600 мл (6-7 мл/кг) мл (для дорослого).

Шляхи оптимізації Серцево-легеневої реанімації:

Організаційні заходи.

Освітні програми: підвищення якості проведення серцево-легеневої реанімації очевидцями події за допомогою диспетчерської служби, яка цілодобово надає інструкції з виконання прийомів СЛР;

Матеріально-технічне забезпечення.

Прискорення проведення дефібриляції за рахунок оснащення дефібриляторами громадських місць (аеропортів, супермаркетів, вокзалів, готелів тощо), а також автомобілів правоохоронців та пожежних машин.

Сучасні засоби для проведення СЛР.

АЗД – автоматичний зовнішній дефібрилятор. AED – automated external defibrillator) - це прилад, що сам визначає показання до проведення дефібриляції після накладання електродів потерпілому в критичному стані.

Використання автоматичних зовнішніх дефібриляторів (АЗД, англ.-AED) не лише медичними працівниками (лікарі, фельдшери, медичні сестри), але і парамедиками (рятувальники, міліція, охорона, стюардеси тощо) дозволить підвищити шанс на виживання!

Матеріал підготував:  асистент кафедри анестезіології та реаніматології Андрій Андрущак.

Прочитано 120 разів