Суїцид – це одна з форм саморуйнівної поведінки людини,
вид насильницької, тобто надприродної смерті, навмисне позбавлення себе життя. Люди, які вчиняють суїцид, як правило страждають від сильного душевного болю і знаходяться у стані стресу, а також відчувають неможливість справитися зі своїми проблемами. Вони часто страждають психологічними захворюваннями, емоційними порушеннями, а саме – депресією, бачать безнадійне майбутнє. Психологічний зміст суїциду – це найчастіша реакція афекту, зняття емоційної напруги, уникнення ситуації, в якій мимоволі опинилася людина. Людина все частіше не може знайти своє місце в житті, втрачає інстинкт виживання, здійснює суїцид.
Виділяють 10 основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:
– Переживання образи, одинокості, відчужуваності, неможливість бути зрозумілим ;
– Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі ;
– Переживання пов’язані із смертю одного з батьків, розлученням батьків ;
– Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою ;
– Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням ;
– Страх перед покаранням ;
– Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність ;
– Почуття помсти, погроз, шантажу ;
– Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття ;
– Співчуття або наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів.
Проблема самогубства є актуальною, тому педагогам та батькам слід мати уявлення про ранні ознаки суїцидальних намірів і вміти їх розрізнити.
Ознаки
– Попередня спроба самогубства: у багатьох молодих людей, котрі закінчують життя самогубством, була спроба суїциду раніше.
– Усі загрози: деякі суїциданти досить чітко говорять про свої наміри. Існують прямі твердження: ” Я не можу цього витримати”, і т.п.
– Зміна в поведінці: наприклад, активні люди можуть стати замкнутими, нерішучі можуть здійснювати надзвичайно ризиковані вчинки.
– Токсикоманія, наркоманія, алкоголізм. Незвичні покупки: зброї, мотузки та інші речі.
– Відмова від власності.
– Ознаки депресії: порушення сну, тривожність.
– Теми смерті: проявляється в малюнках поезії, у записах в щоденнику і т.п.
– Раптові стани ейфорії: людина має щасливий вигляд після тривалого депресивного стану.
– Інші ознаки: часті інциденти, скарги на фізичний стан організму, агресивність.
Знаки, що попереджають самогубство:
? Виражена депресія або сумно більшу частину часу
? Говорити або писати про смерть або самогубство
? Почуття безнадії
? Почуття безпорадності
? Почуття сильного гніву або люті
? Різкі зміни настрою
? Зловживання наркотиками або алкоголем
? Імпульсивність
? Втрата інтересу до самої діяльності
? Зміна сну
? Зміна в перевагах в їжі
? Втрата інтересу до життя
? Погане виконання своїх обов’язків на роботі або в школі
? Віддача цінних речей
? Надмірне почуття провини або сорому.
Слід зазначити, що деякі люди, які закінчують життя самогубством, не виявляють жодних ознак попередження самогубства. Але близько 75 % тих, хто помирає від самогубства, мають ці попереджувальні ознаки.
Методи запобігання суїциду
Наведемо основні методи:
1. Підбирати ключі до розгадки суїциду. Попередження самогубства полягає не тільки в піклуванні та участі друзів, а і в здатності розпізнати ознаки суїцидальних намірів.
2. Прийміть суїциданта як особистість. Припустіть, що людина дійсно є суїцидальною особистістю. Не вважайте, що вона не здатна і не може наважитися на самогубство.
3. Налагодьте турботливі стосунки. Не існує вичерпної відповіді на таке серйозне запитання: як можна попередити самогубство ? Але ви можете зробити величезний крок вперед, якщо приймете людину, яка перебуває у відчаї. У цій ситуації є час не для моралізування, а для доброзичливої підтримки, яку потрібно висловити не лише словами, але й невербально.
4. Будьте уважним слухачем. Ви можете надати безцінну допомогу, вислухавши розповідь про почуття цієї людини – щоб то не було – печаль, провина, страх. Інколи, якщо ви просто мовчки посидите з нею, це буде доказом вашої зацікавленості й турботи.
5. Не сперечайтесь. Ні в якому разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, і спробуйте не висловлювати обурення тим у, що почули.
6. Запитуйте. Найкраще запитати прямо: “Ти думаєш про самогубство ? ” Це не викличе подібної думки, якщо раніше її не було. Але якщо людина думає про самогубство, то вона своєю мімікою і жестами викриє себе.
7. Не пропонуйте невиправданих утіх. Суїциданти з презирством ставляться до зауважень на зразок: “Нічого, у інших такі ж проблеми, як у тебе ” та до інших подібних кліше, оскільки вони різко контрастують з їхніми стражданнями. Ці фрази лише принижують їх почуття.
8. Пропонуйте конструктивні підходи. Потенційному самогубцю потрібно допомогти ідентифікувати проблему і якомога точніше визначити, що її поглиблює, а також переконати в тому, що він може говорити про почуття без сорому, навіть про такі негативні емоції, як ненависть чи помста.
9. Вселяйте надію. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Дуже важливо, якщо ви підкреслите людські можливості й силу, а також те, що кризові стани, звичайно минають, а самогубство безповоротне.
10. Не залишайте людину у випадку ситуації високого суїцидального ризику. Залишайтесь з нею якомога довше чи попросіть когось побути поруч, доки не пройде криза чи викликайте медичну допомогу.
11. Оцініть міру ризику самогубства. Спробуйте визначити серйозність можливого суїциду. Адже наміри бувають різні – починаючи від скороминучих, нечітких думок про таку можливість і закінчуючи чітко розробленим планом самогубства певним способом. Незаперечним фактом є те, що чим детальніше розроблений план самогубства, тим вищий його потенційний ризик.
12. Зверніться за допомогою до спеціалістів. У суїцидантів звужене поле зору, своєрідна тунельна свідомість. Перше їх прохання – це часто прохання про допомогу. Хорошим помічником може бути священик, сімейний лікар.
13. Важливість збереження турбот. Якщо критична ситуація і пройшла, то спеціалісти чи сім’я не повинні дозволити собі розслаблення. Найгірше може бути попереду. Половина суїцидантів здійснює самогубство протягом трьох місяців початку психологічної кризи.
Емоційні проблеми, які приводять до суїциду, рідко вирішуються повністю, навіть коли здається, що гірше в минулому. Підтримка і турбота потрібні до того часу, доки суїцидальна людина не адаптувалась в соціумі.
Матеріал підготувала: к.мед.н., доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. Савенка С.М. Буковинського державного медичного університету Карвацька Наталія Семенівна
