За останніми даними ВООЗ, здоров’я дитини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% – від генетичних особливостей і на 60% – від збалансованого харчування.
Сучасний школяр, на думку дієтологів, повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму, що росте, обов’язково потрібно вживати молоко, сир, кисломолочні продукти – джерела кальцію і білка. Дефіцит кальцію і фосфору також допоможуть заповнити рибні страви. Як гарнір краще використовувати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву, боби, часник і капусту). За день школярі повинні випивати не менше одного-півтора літрів рідини, але не газованої води, а фруктових або овочевих соків.
Кожний продукт харчування має особливості, пов’язані з його хімічним складом.
Розрізняють продукти рослинного і тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його.
Дуже важливо нагодувати дитину «правильним» сніданком.
Крім солодкого чаю, варення і кондитерських виробів, до нього повинні обов’язково входити хлібобулочні вироби, каші (вівсянка зарекомендувала себе найкраще), макарони, свіжі овочі; з фруктів перевагу віддають яблукам, багатим клітковиною і пектином. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми протягом шкільного дня: фруктові напої, чай, кава, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів. Не менш важливий за значущістю компонент їжі, потрібний для задоволення енергетичних потреб школярів – це жири. На їхню частку припадає від 20 до 30% від загальних добових витрат енергії. Жири організм дістає з рослинного і вершкового масла, сала. Багато жиру є в м’ясі, сирі, яйцях, сметані.
Школяр обов’язково повинен споживати в необхідних кількостях клітковину, що знаходиться у стеблах, листі й плодах рослин. Вона необхідна для нормального травлення.
Білки – це основний матеріал, який використовується для функціонування тканин і органів дитини. Білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що містять азот, тому білки не можна замінити ніякими іншими речовинами. Незамінні амінокислоти – лізин, триптофан і гістидин – розглядаються як чинники росту, джерелами яких є м’ясо, риба і яйця. Школярі 7-11 років повинні одержувати на добу 70-80 гбілка, або 2,5-3 гна1 кгваги, а учні 12-17 років – 90-100 г, або 2-2,5 гна1 кгваги. Діти і підлітки – юні спортсмени, що мають підвищені фізичні навантаження (у тому числі й учасники туристичних походів), потребують збільшення добової норми споживання білка до 116-120 гу віці 10-13 років і до 132-140 гу віці 14-17 років. Найбільша кількість білків міститься в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м’яса. У продуктах рослинного походження також є білки, особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя).
У дитячому харчуванні враховуються якісні особливості білків.
Так, питома вага білків тваринного походження в раціоні дітей шкільного віку становить 65 – 60%. Потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, так само як і всі інші компоненти молока. У зв’язку з цим молоко має розглядатися як обов’язковий продукт дитячого харчування, що не підлягає заміні. Для дітей шкільного віку добова норма молока – 500 мл. Слід мати на увазі, що100 гмолока відповідає12 гсухого молока або25 гзгущеного.
При складанні норм харчування для дітей слід враховувати те, що їжа повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на1 кгмаси тіла за добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку – 293,1; юнакові 18 років – 209,3 кДж. Проте задовольнити потребу організму в енергії – це ще далеко не все. Наприклад, людині досить з’їсти1,5 кгбілого пшеничного хліба, щоб дістати 14 235 кДж, але така одноманітна їжа не може задовольнити потреби організму: йому потрібна різноманітна тваринна й рослинна їжа, які містить у необхідних кількостях білки, жири і вуглеводи.
Організм, що росте, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий раціон слід розподілити так: сніданок – 20-25%, другий сніданок – 10-15, обід – 45-50, вечеря – 20-25% добової кількості їжі. Визначаючи норми харчування і складаючи раціон харчування, враховують вік дитини, масу її тіла, енергетичну цінність продуктів, їхні смакові якості та ін. Тільки таке точне врахування складу, якості і кількості поживних речовин в продуктах харчування забезпечує покриття всіх енергетичних витрат організму, що росте.
Меню для дітей треба продумувати заздалегідь, враховуючи їхні вікові особливості і потреби в харчуванні.
Для збудження апетиту діти не потребують гострих приправ, таких як гірчиця, перець. Зате для них треба включати в меню квашену капусту, овочеві слати, вінегрети і т.ін. Дуже корисні страви з молока, молочних продуктів і круп. Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смакові якості їжі. Вживання тих самих страв з дня на день призводить до одноманітного раціону харчування, різко зменшує апетит і знижує виділення травних соків.
Харчування дітей влітку і взимку дещо відрізняється. У зимовий період при низьких температурах організм дитини витрачає більше енергії. Тому їжа дитини в цей період повинна мати більшу енергетичну цінність. Влітку при високій температурі навколишнього середовища рекомендується їжа, яка містить легкозасвоювані, необхідні для організму поживні речовини, оскільки діяльність травних залоз в дітей у спеку різко знижується, кількість травних соків недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа містить усі необхідні для нормального росту і розвитку дітей поживні речовини, а в рослинній, крім того, багато вітамінів, мінеральних солей і клітковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влітку жирною і м’ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродіння, гниття, а нерідко й розлади діяльності травного каналу.
Матеріал підготували: завідувач кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, професор, д.мед.н. Ю.М. Нечитайло, асистент кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медицини, к.мед.н. Т.М. Міхєєва
