Деякі дерматологічні захворювання змінюють якість життя пацієнтів, накладаючи обмеження в соціальній сфері, кар’єрі, в сімейних відносинах. Тривалий перебіг патології і необхідність придбання дорогих медикаментів змушує хворих задуматися про те, чи дають інвалідність при певній шкірній недузі. Отже поговоримо про деякі з них.
Псоріаз
Псоріаз – не інфекційне хронічне захворювання, дерматоз, що уражає в основному шкіру, хоча можливе і запалення суглобів (псоріатичний артрит).
У яких випадках оформляється інвалідність.
Залежно від тяжкості, прогресуванні процесу, часу перебування на лікарняному листі, можливості виконувати в повному обсязі трудову діяльність лікар визначає необхідність оформлення інвалідності. Для направлення на медико-соціальну експертизу (МСЕ) потрібно відповідність наступним факторам:
прогресуючий перебіг захворювання, що не піддається терапії;
безперервне перебування на лікарняному листі протягом 4 місяців (або загальна кількість днів непрацездатності в році має становити 5 місяців);
зниження кваліфікації;
обмеження життєдіяльності (здатність до самообслуговування).
Стани, при яких найбільш часто дають інвалідність при псоріазі, — псоріатичний еритродермія або артрит. Обидва варіанти за течією недуги повинні відповідати вищезгаданим критеріям.
Склеролермія
Склеродермія – одне з найбільш розповсюджених дифузних захворювань сполучної тканини (“колагеноз”), обумовлене імунологічною природою з наявністю аутоімунного процесу, що характеризується системним ураженням сполучної тканини по типу фіброзу і судинною патологією за типом облітеруючого ендоартеріїтах, рецидивуючим характером і прогресуванням. Хворіти можуть діти будь-якого віку. Частіше хворіють дівчатка, особливо при системних формах.
Критерії інвалідності: залучення в патологічний процес внутрішніх органів з порушенням їх функцій (хронічна ДН, СН II А ступеня, ХНН від IIА ст і вище), втрата зору, деформація кінцівок з порушенням рухових функцій, що спотворюють зміни особи з порушенням жування, мови.
Туберкульоз шкіри
Туберкульоз шкіри поширений у всіх куточках світу, але є досить рідкісним захворюванням. Останнім часом фахівці відзначають зростання кількості хворих з цією недугою в країнах Європи .
Під поняттям «туберкульоз шкіри» об’єднується група хронічних захворювань з різноманітними клінічними проявами, які викликаються впровадженням мікобактерії туберкульозу в шкірні покриви і супроводжуються утворенням на них специфічних вогнищ. Кожна з цих патологій є місцевим проявом туберкульозу і одночасно наслідком ураження інфекцією всього організму.
Вперше виявлені хворі на туберкульоз та хворі з рецидивами туберкульозу мають право на період комплексного лікування, але не більше 10 місяців, одержувати листок тимчасової непрацездатності. Такий порядок встановлено Законом України від 5 липня 2001 року. Після ефективної хіміотерапії хворий виходить на попереднє місце роботи. Тимчасову втрату працездатності установлюють залежно від характеру туберкульозного процесу, коли є підстави прогнозувати сприятливий перебіг. МСЕК приймає рішення про визначення стійкої непрацездатності. Стійка втрата працездатності встановлюється хворим на фіброзно-кавернозний, циротичний, хронічний дисемінований туберкульоз легень з ускладненим перебігом. У таких хворих, незважаючи на лікування, відновити здоров’я складно, хворий не може виконувати роботу за своїм фахом. Таких хворих визнають інвалідами II групи.
Про інші захворювання розповімо згодом. Будьте здорові та бережіть себе.
Матеріал підготували: доцент, к.мед.н., доцент кафедри дерматовенерології Гаєвська М.Ю., лікар-інтерн Патрабой Марина
