Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

1 грудня
Білик І.І.
Бербець А.М.

2 грудня
Звінчук Г.Й.
Куковська І.Л.
Никоряк Ю.В.
Сливка В.І.
Сорохан М.М.

3 грудня
Власик Л.І.
Щербініна С.А.

4 грудня
Баламутова М.І.
Боднарюк Г.П.
Жусова І.В.
Караля Г.С.
Ковтюк Н.І.
Когут С.А.
Плаксивий О.Г.
Плеш І.А.
Тирон Г.В.
Яцко Г.О.

5 грудня
Галушко К.С.
Грачова Т.І.
Шлюсар О.І.
Штефанюк В.І.

6 грудня
Безрук Т.О.
Габор С.Т.
Павлюк М.С.
Яворенко К.Ю.

7 грудня
Дутчак В.Д.
Кривчанська М.І.
Стаднійчук Р.Ф.
Тарнавська С.І.
Фундюр В.Д.
Хомко О.Й.
Шевчук П.П.

8 грудня
Бицко Н.І.
Тюлєнєва О.А.

9 грудня
Гальчук К.Л.
Колюбакіна Л.В.
Рандюк Ю.О.

10 грудня
Вербівська Р.М.
Ортеменка Є.П.
Сандуляк М.Г.

11 грудня
Колоскова Р.П.
Лакомова О.І.
Михайлюк Н.В.

12 грудня
Бойко Ю.І.
Давиденко І.С.
Сопова І.Ю.

13 грудня
Сивокоровська В.О.

14 грудня
Варварич Ю.І.
Чернявська Г.В.

15 грудня
Аністратенко А.В.
Вінклер І.А.

16 грудня
Кравченко О.В.
Краснюк М.І.
Надводна В.К.
Сегедіна М.І.

17 грудня
Лазарюк М.В.
Малишевський І.О.
Окрім І.І.
Скрицька Н.В.

18 грудня
Іванова О.М.
Вівсянник О.Й.
Гайдич Л.І.
Гангал Е.В.
Попович А.І.

Як знання про різні культури зрушують основи психології

Вівторок, 03 липня 2018 09:20
Як знання про різні культури зрушують основи психології

Нам здається, що закони психології універсальні.

Проте, дослідження показують, що різні культури породжують різні стилі мислення, різне ставлення до себе і своєї ролі в суспільстві і навіть різні синдроми.

Психологія як академічна дисципліна переважно формувалася в Північній Америці і Європі. Багато хто впевнений, що цьому знанню вдалося пройти дивовижний шлях в осягненні людських мотивів і особливостей поведінки, які довгий час вважалися універсальними.

Проте останнім часом деякі дослідники стали брати під сумнів цей підхід. Так, у багатьох відношеннях ми дуже схожі: харчування, безпека, секс - незмінні для нас потреби. Однак культура країни теж впливає на наші процеси пізнання, сприйняття і індивідуальність. Зокрема цю проблематику британсткий вчений Ніколас Герартрозкриває в своїй новій статті.

Наскільки правдиві результати психологічних тестів?

Нерідко психологи проводять експерименти в невеликій групі людей: якщо населення вважається однорідним, то часто мова йде про випадкову вибіркудосліджуваний. Однак чи правильний такий підхід?

За статистикою, найбільш частою експериментальною групою стають студенти - хоча б тому, що вони, перебуваючи в стінах університету, більш доступні для дослідження. У підсумку, близько 90% учасників є представниками WEIRD - західних (western), з високим рівнем освіти (educated), промислово розвинених (industrialised), багатих (rich) демократичних (democratic) країн. Тож чи дійсно можна говорити про «випадкову вибірку» і «однорідность населення»? Малоймовірно.

 Мавпа, банан і панда, або про стилі мислення

Панда, мавпа, банан: що з перерахованого складає пару?

Респонденти із західних країн зазвичай викреслюють банан, тому що панда і мавпа є тваринами: так діє аналітичний тип мислення. А опитувані зі східних країн об'єднують мавпу і банан: так працює холістичний тип мислення, який сприймає об'єкт і контекст як єдине ціле.

Класичний експеримент, покликаний показати відмінність культур, пропонує випробуваним з Японії і США переглянути кілька анімаційних роликів. Кожне відео триває не більше 20 секунд: протягом цього часу учасники милуються на підводний світ - корали, рибок, рослини.

Коли учасників дослідження запитали, що їм запам'яталося найбільше, обидві групи в основному називали великі об'єкти - великих риб або скелі. Однак учасники з Японії також пригадали деталі - наприклад, колір води. Це відбувається тому, що холістичне мислення фокусується не тільки на передньому плані, а й на тлі, приділяючи увагу подробицям. Такі експерименти підтверджують, що сприйняття, пам'ять, розумові процеси дійсно залежать від наших культурних особливостей.

Хто я?

Уявіть, що Вас попросили описати себе. З чого б Ви почали? З особистих якостей - «я розумний і милий» - або зі своїх переваг: «я обожнюю піцу»? А може, Вам важливо підкреслити соціальну роль, сказавши, що Ви – батько чи син? Соціальні психологи давно зійшлися на твердженні, що перший варіант виграє у інших: нам простіше розповісти про себе через постійні особистісні характеристики. Але останні дослідження похитнули цю впевненість.

Людям західного світу справді важливо звернути увагу на свої якості, оскільки вони підкреслюють їх індивідуальність та унікальність. Однак в інших частинах світу, особливо в Африці, Латинській Америці та Азії, прийнято говорити про себе як про частину якогось співтовариства.

Цікаво, що цю різницю в самовизначенні можна простежити і на рівні мозку. Під час експерименту двом групам (американцям і китайцям) було запропоновано пройти функціональну МРТ. Під час сканування мозку досліджуваним показували різноманітні визначення (дратівливий, цікавий і т. д.), питаючи, наскільки вони їх характеризують.

Потім були показані ті ж визначення, але учасників вже просили відповісти, наскільки вони описують їх матір.

Під час МРТ у американців було помічено, що реакції в медіальній префронтальній корі, області мозку, що відповідає за уявлення про себе, різні, коли мова йде про самого учасника і про його матір.

У китайців ж, навпаки, різниці в реакціях майже не було: уявлення про себе практично збігалося з уявленням про близького родича.

Психічне здоров’я та патологія

Що є «нормою»? Питання риторичне, однак довгий час психологія намагалася відповісти на нього, грунтуючись на тій самій WEIRD-вибірці. Але те, що в одній культурі визнається соціофобією, в іншій може розцінюватися як типовий прояв скромності.

Існує ряд специфічних для кожної культури синдромів, які на сьогоднішній день вже визнані ВООЗ. Так, люди, які страждають від синдрому Коро, при якому виникає панічний страх того, що статеві органи втягнуться і зникнуть, в основному проживають в Азії. У 1967 році в Сінгапурі було зафіксовано 454 випадків подібної фобії, а 20 роками пізніше з цим зіткнулися вже в Китаї, причому захворювання буквально прийняло форму епідемії: від синдрому постраждало вже 3 000 чоловік. При цьому ніяких фізичних симптомів, які супроводжують уявне зникнення органів, лікарями виявлено не було.

Жителі Середземномор'я (як і жителі деяких регіонів Буковини) схильні до синдрому зурочення, вірячи в те, що заздрість або інші негативні емоції можуть зашкодити їхній роботі чи самопочуттю. Японія ж вважається батьківщиною хікікоморі, відлюдників, які прагнуть до максимальної ізоляції від суспільства; за даними BBC, їх уже близько мільйона в одній лише Японії.

Немає сумнівів в тому, що культура нашої країни здійснює на нас колосальний вплив, і ця стаття лише побіжно освітила деякі з прикладів такого впливу. Уже сьогодні кроскультурна психологія викладається в університетах по всьому світу. Питання лише в тому, яким статусом наділить її загальна психологія: чи будемо ми розглядати її в якості «приємного доповнення», або ж розглянемо варіант того, що вона цілком може бути ядром всього психологічного знання.

Матеріал підготувала: асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Герасим’юк І.Г.

Прочитано 330 разів