• Українська
  • English
Феномен Альберта Ейнштейна
Феномен Альберта Ейнштейна

Феномен Альберта Ейнштейна

Словом «геній» надто часто зловживають, однак Альберт Ейнштейн – один з небагатьох, хто, безперечно, вартий такого епітета.

Загальновизнано, що саме його ім’я асоціюється з цим словом.

Упродовж кількох років він самотужки торував собі шлях, працюючи у швейцарському патентному бюро, а фізиком-теоретиком тільки підробляв. Лише після двадцяти п’яти літ він феєрично з’явився на науковій сцені. У надзвичайному потоці інтелектуального осяяння у перші два десятиліття двадцятого століття він видав серію статей, у яких детально розглядав розуміння всесвіту — від субатомного рівня до космосу в цілому. Він заклав основи сучасної квантової механіки (хоча й ставив її під сумнів упродовж життя), а також представив свою спеціальну, а згодом і загальну теорію відносності, яка по-новому визначала саму суть часу та простору. Фактично він став одним із засновників сучасної фізики.

«Безперечно, він був видатним науковцем, та, окрім цього, він був ще й оплотом людської совісті тоді, коли, схоже, чимало цінностей цивілізації опинилися в непевному становищі». Пабло Казальс

Проте Ейнштейн не збирався скидати швидкості. Як він сам казав своєму синові в 1930-му: «Життя — це як катання на велосипеді. Аби втримати рівновагу, потрібно постійно рухатися». Тож він присвятив останні роки життя пошуку об’єднаної теорії поля. Мабуть, лише Ньютон справив такий же вплив на широту наукової думки. Сьогодні ми зусібіч навколо себе бачимо докази його ідей — у всьому: від телевізорів та камер до СРБ-систем, оптичного волокна та, що таємничіше, розуміння природи чорних дір.

Інтелектуальність Ейнштейна, радше теоретика, аніж експериментатора, ґрунтувалася на непохитній вірі в особисте право на свободу думки та духу. Він був справжнім революціонером, готовим кинути виклик та перевернути ідеї, які століттями вважалися істиною. Вірив, що на все можна поглянути по-новому.

Однак Ейнштейн був не лише видатним науковим мислителем. Він був гуманістом, який ненавидів війну і намагався стримати поширення й дотепер неймовірно руйнівної зброї, появу якої частково уможливила його праця. Примара атомної бомби та його непередбаченої ролі в її створенні переслідувала Ейнштейна. Як у 1964-му писав Пабло Пікассо: «Кожна позитивна цінність має свою ціну в негативному вираженні… Геній Ейнштейна спричинився до Хіросіми». Це була пляма всього його життя, присвя ченого боротьбі з авторитаризмом, пропаганді особистої свободи та самовідданому зверненню до тих, хто може загрожувати цим ідеям.

Більше того, він був справжньою зіркою першої величини в часи, коли всесвітньої слави було значно важче досягти, ніж тепер, особливо якщо мова про розпатланого академіка, а не про музиканта чи актора. Мільйони тих, хто майже нічого не розумів у заплутаних наукових теоріях Ейнштейна, безпомилково впізнавали його. Навіть тепер зображення скуйовдженого «божевільного професора», який позує перед камерою, показуючи язика, відоме по всій земній кулі. Він мав прискіпливий розум та й по слово до кишені не ліз. А ще був надзвичайно складною особистістю. Висловлюючи безмежне співчуття до людства загалом, міг ставитися до найближчих йому людей із жахливою зневагою, яка часом межувала із жорстокістю. Ейнштейн був видатною особистістю, однак, як і чимало інших видатних особистостей, мав помітні вади.

Матеріал підготували: асистенти кафедри фармації Олександр Ровінський та Аліна Паламар.

Корисно знати