Біля 3 млрд. років тому назад на нашій планеті з’явилися перші найпростіші одноклітинні організми.
Вони панували на Землі до того часу, поки приблизно 600 млн. років тому не з’явилися перші багатоклітинні організми.
Відома ще зі шкільного підручника з біології гіпотеза Опаріна-Галдана про самозародження життя на Землі була перевірена і підкріплена вагомими експериментальними доказами – життя зародилось у «первісному океанічному бульйоні». На підтвердження цієї думки ще у 1926-му році А. Макалум порівнював хімічний склад рідин тіла людини (кров і лімфа) з морською водою та помітив їх схожість. Проте, хімічний склад клітинної плазми та плазми крові суттєво відрізняється від хімічного складу сучасної морської води. Відповідно, ідея зародження життя в морі піддавалася чисельним сумнівам. Зокрема, ще відомий нам Ч. Дарвін припускав, що сучасне життя напевне виникло десь у «тепленькому маленькому ставочку», а звідти розселилося по планеті. І ця його думка не давала спокою дослідникам останні 150 років. Зокрема, у Віснику Національної Академії Наук США («PNAS») була надрукована стаття, яка надавала певного підґрунтя цій ідеї великого Чарльза Дарвіна. У ній вчені фактично довели зародження життя у геотермальних джерелах.
Інші вчені у польових дослідженнях, які були проведені проведене на півдні території сучасного Китаю, показали, перші «оази життя» могли з’явилися саме в прісноводних водоймах чи в безпосередній близькості від них. Такий висновок було зроблено на підставі ретельного дослідження кам’яних порід із залишків прісноводних водойм, який проводили вчені з Університету Каліфорнії міста Ріверсайд. Вони виявили на поверхні цих зкам’янілих мільярди років решток одні з перших багатоклітинних організмів.
Власне на думку самих дослідників це дослідження лише ускладнює теорію про походження видів на Землі. Проте, вчені стверджують, що саме прісноводні організми розвивалися швидше за морські організми і тому саме вони змогли дати поштовх більшій частині еволюційних процесів на Землі.
Задля перевірки своєї гіпотези вчені спробували відтворити умови, в яких виникло перше життя. На їх думку «першоклітини» могли були сформуватися у середовищі із високим вмістом іонів натрію, калію, цинку, марганцю та фосфорної кислоти. А оскільки ці умови жодним чином не відповідають морському середовищу, проте притаманні для наземних геотермальних джерел, отже і життя могло в них зародитися. Крім того, первісна земна атмосфера з переважанням вуглекислого газу і аміаку та відсутністю кисню і вільного азоту, хімічний склад водойм з геотермальних джерел міг відповідати хімічному складу сучасних клітин.
Одночасно інші дослідники виявили в Австралії одні з найдавніших слідів життя, що також сформувалися навколо гарячих гейзерів приблизно 3,5 мільярда років тому. Про це йдеться в статті журналу Nature Communications, де автор заявила Т. Джокічем з університету Нового Південного Уельсу (Австралія) пише: «…схожа структура відкладів формації Комод і порід у сучасних гейзерів говорить про те, що давні гарячі джерела не сильно відрізнялися за своїм виглядом і властивостями від сучасних «спадкоємців»…». На сьогоднішній день є декілька викопних підтверджень того, що мікроорганізми вже існували на Землі близько 3,4 мільярдів років тому, проте багато вчених припускають, що життя могло зародитися набагато раніше цієї позначки.
Відомі нам найдревніші гірські породи (4 мільярдів років) вкрай багаті магнієм і калієм, з лужним середовищем і слідами геотермальної активності (гейзерів) були широко розповсюджені на Землі у той час. Гейзери викидали гарячу воду насичену мінералами та абіотично синтезованими органічними сполуками. Цей «поживний бульйон» охолоджувався і стікав у водойми, де й виникли перші клітини. На думку вчених, саме такі мілководні і проникні для сонячного світла теплі водойми і стали місце зародження життя …
Інформацію підготував: к.біол.н., доцент кафедри мікробіології та вірусології Міхєєв А.О.
