• Українська
  • English
Пролапс (опущення) органів малого тазу
Пролапс (опущення) органів малого тазу

Пролапс (опущення) органів малого тазу

Що це таке? У нормі усі органи малого тазу жінки (матка, піхва, сечовий міхур, пряма кишка) фіксовані до кісткових структур за допомогою міцного зв’язково-фасціального і м’язового апарату, який називається тазовим дном.

 

В силу певних причин відбуваються зміни в м’язах, що призводить до опущення або випадіння внутрішніх статевих органів (пролапсу). Традиційно причинами ослаблення м’язів промежини вважають наступні чинники: ускладнені пологи через природні пологові шляхи (великим плодом, із застосуванням акушерських щипців, наявністю розривів, особливо якщо вони погано гоїлися), важка фізична праця, хронічний кашель, хронічні закрепи, ожиріння, вікові зміни, малоактивний спосіб життя тощо. За останнє десятиліття провідними вченими та клініцистами світу переконливо доведено, що аномалії структури сполучної тканини є генетично обумовленими, отже, спадковість також має неабияке значення у виникненні пролапсів.

Якщо раніше опущення та випадіння внутрішніх статевих органів вважалися привілеєм вікових пацієнток, то сьогодні дана проблема значно «помолодшала» і зайняла тверду позицію в структурі гінекологічної патології (10-22%). Пояснюється даний факт загальною нетренованістю м’язів, зокрема, тазового дна, зниженням індексу здоров’я жіночого населення і, як не прикро, їх недбалим ставленням до власного організму.

Як воно проявляється?

На початкових стадіях жінка може навіть і не знати про наявність у неї пролапсу. Як правило, однією з перших ознак, особливо у молодих жінок, є погіршення якості статевого життя (біль, дискомфорт, важкість низом живота при статевому акті). Дебютом пролапсу важчої стадії є нетримання сечі, газів, неприємні відчуття чужерідного тіла в ділянці промежини, вторинне варикозне розширення вен, атрофія, запалення і виразки слизової оболонки піхви та матки. При прогресуванні пролапсу з’являються справді серйозні проблеми із здійсненням акту сечовипускання і дефекації, статевий акт стає украй ускладненим або неможливим, якість життя погіршується настільки, що жінка відчуває себе неповноцінною, виключаючись з активного сімейного, професійного і громадського життя. Тому замовчана проблема опущення і випадіння внутрішніх статевих органів у жінок перестає бути проблемою індивідуума та набуває соціального значення.

Що робити?

Звичайно з пролапсом органів малого тазу можна прожити довге життя, сприймаючи патологію як, свого роду, неминучість після ускладнених пологів, важкої фізичної праці, невід’ємні вікові прояви, при цьому споглядаючи як руйнуються сімейні стосунки, власна особистість через відчуття неповноцінності, терплячи не аби-які фізичні страждання. Проте, у ХХІ столітті нам, акушерам-гінекологам, хотілося б бачити іншу модель ставлення жінки до власного здоров’я та благополуччя, пані будь-якого віку повинна бути здоровою, енергійною, привабливою і, як наслідок, впевненою у собі. Отже пам’ятайте, що цю проблему вирішувати можна і треба. Насамперед, зверніться на консультацію до гінеколога, який зможе оцінити стан м’язово-зв’язкового апарату тазового дна, ступінь і характер порушення тазових функцій, їх причини і потім визначити можливості відновлення нормальної анатомії і фізіології усього тазового комплексу. На сьогодні арсенал гінекологічних операцій при пролапсі (від пластики промежини до лапароскопічної корекції даних станів) гарантує покращення якості життя жінки, дає можливість відчувати себе здоровою матір’ю, чарівною дружиною, повноцінним членом суспільства. Не залишайтеся зі своєю бідою наодинці, звертайтеся до лікарів і пам’ятайте, разом ми подолаємо будь-які проблеми.

Матеріал підготувала: доцент кафедри акушерства, гінекології та перинатології Бирчак І.В.

Корисно знати