• Українська
  • English
Взаємини «Керівник – підлеглий»
Взаємини «Керівник - підлеглий»

Взаємини «Керівник – підлеглий»

Стосунки керівника і підлеглого, підлеглого і керівника — це спілкування двох людей і взаємний вплив у спільній роботі для досягнення єдиної мети організації. Керівництво — це не професія, це певна роль людини у стосунках між людьми. У цій ролі кожен вільно обирає для себе способи взаємодії з іншими, реакції, що його влаштовують, і ступінь свого впливу.

 

Підлеглі – всі працівники організації, крім власника або особи, яка є його головним представником.

Характеристики підлеглого:

  • службова залежність від безпосереднього керівника;
  • визначений керівником для підлеглого перелік і масштаб виконуваних робіт і виробничих функцій;
  • переважання міжособистісних взаємин при виконанні службових обов’язків;
  • безпосередній зв’язок із трудовим середовищем та іншими співробітниками;
  • схильність піддаватися впливу різних осіб, які мають більш високий статус за посадою або авторитет.

Керівник – точка зіткнення співробітника з усією ієрархією системи управління, що існує над співробітником в організації.

  • Керівник несе відповідальність за все, що відбувається в межах його повноважень.
  • Керівник має ставити перед співробітником виробничі цілі та завдання, домагатися їх розуміння й сумлінного виконання співробітником.
  • Важливим завданням керівника є забезпечення співробітника всіма належними засобами та ресурсами для виконання ним виробничих завдань.
  • Керівник повинен нагороджувати співробітника за своєчасний результат його праці, постійно використовувати зворотний зв’язок.

ГРУПОВІ РОЛІ ( ЗА Р. ШИНДЛЕРОМ):

альфа — лідер спонукає групу до дії, імпонує групі;

бета — експерт має спеціальні знання, навики або здібності, які завжди потрібні групі і які вона поважає, поведінка самокритична і раціональна;

гамма — пасивні, члени легко пристосовуються, намагаються зберегти свою анонімність, більшість із них ототожнюють себе з альфою;

омега —”крайній” член, який відстає від групи через відмінності або страх;

дельта — противник, опозиціонер, який активно виступає проти лідера.

Стосунки підлеглого і керівника повинні формуватися на підставі командних принципів взаємодопомоги і заміщення функцій.

Ефективність вашого боса — це частина вашої роботи. Ви є партнерами, мета яких — досягнути того, щоб ваш підрозділ працював добре.

партнери лишаються завжди відданими цілям співпраці;

ставлять благополуччя організації вище від особистого;

цінують і використовують різницю умінь і поглядів;

проявляють терпимість до недоліків один одного;

вважають, що погана поведінка пов’язана не з поганими намірами, а з дезінформацією або помилковими судженнями.

Варіанти поведінки підлеглих:

підлабузники-куртизани – приходять тільки для того, щоб розповісти тобі, який Ви гарний;

піроманьяки-пожежники – приходять повідомити: «Там гігантська проблема, але не турбуйтеся, я її вирішую».

мавпа-передавач – приходить до начальника тільки для того, щоб перекласти на нього свої проблеми, не пропонуючи взагалі ніяких варіантів їх розв’язання.

Успішні керівники відзначають, що для максимальної результативності своєї роботи працівникові слід більше сил і часу витрачати на допомогу своєму начальнику.

Спостереження соціальних психологів дозволяють стверджувати, що коли одна людина робить щось для іншої, то вона починає краще ставитися до цієї людини, стає особисто зацікавленою в її успіху. Ключовим фактором у взаєминах начальника і підлеглого є прохання про послугу, адресоване співробітнику, для зміцнення цих стосунків. Шляхом до налагодження взаємин із начальником є лідерство, яке не має нічого спільного з формальною владою, але воно напряму пов’язане із впливом, ініціативою, бажанням вийти за певні рамки й обмеження.

Рекомендації керівникам :

– Підбадьорювати співробітника, відзначаючи кожен його маленький і конкретний успіх, тим самим виховуючи впевненість у собі.

– Надавати працівникові можливість ризикувати, підкреслюючи важливість прагнення знаходити вихід у складних ситуаціях і долати труднощі та перешкоди.

– Не намагатися вберегти працівника від помилок, виховувати в ньому твердість, рішучість і наполегливість.

– Налаштовувати працівника на досягнення результату та успіху в справі, адже коли людина у щось вірить, то здатна досягти всього сама і повести за собою інших людей.

– Давати можливість співробітникові самому знайти вихід зі складної ситуації, а не приймати рішення за нього.

– Заохочувати працівника до публічних виступів перед колегами, перед великою аудиторією.

– Допомогти співробітникові визначитися зі сферою його інтересів, в якій він буде почуватися найбільш комфортно і впевнено.

Рекомендації підлеглим:

– думайте про завдання, проблеми, тривоги і плани вашого керівника — уявіть себе на його місці;

– зосередьтесь на емпатії незалежно від вашої позиції, ви зможете досягти такого ступеня лідерства і впливу, який вам необхідний;

– повідомляйте керівнику про всі ваші успіхи і успіхи ваших підлеглих;

– підтримуйте керівника на різних нарадах;

– хваліть свого керівника в присутності інших людей.

Основні норми спілкування керівництва з підлеглими:

Підлеглі не повинні намагатися керувати начальством і нав’язувати йому свою думку. Всі пропозиції та побажання повинні бути висловлені винятково в тактовній формі.

Завдання підлеглих — це допомога керівництву у створенні приязної атмосфери в колективі.

Якщо керівник опинився у складній ситуації, підлеглі зобов’язані намагатися всіляко допомогти йому.

Тримайте керівника в курсі, що відбувається в колективі.

Не підлабузнюйтесь, але завжди будьте віддані керівнику. Ви повинні мати свої принципи, тоді начальство зможе на вас покластися.

Підлеглі не повинні говорити з начальством категоричним тоном. У тому випадку, якщо ви будете завжди підтакувати керівнику, то здобудете славу людини, що лестить, а якщо будете постійно говорити «ні», то ставлення до вас буде негативним.

Не забувайте про сувору ієрархію. Якщо потрібно вирішити якесь питання, то в першу чергу звертайтеся до безпосереднього начальника. Звернення до начальника свого начальника є неетичним.

ПОРАДИ ДЛЯ ГАРНОГО ВІДНОШЕННЯ:

«Правило лежачого каменю». Проявляйте ініціативу, де це доречно, але обов’язково погоджуйте свої дії з начальником.

Намагайтеся поставити себе на місце начальника, зрозуміти його пріоритети та обмеження, як зовнішні, так і внутрішні, його графік виконання завдань, його душевний стан.

«Правило монастиря і статуту». Розмовляйте з начальником його мовою, а не вашою. Визначте поведінковий тип начальника і запам’ятайте його переваги та поведінкові особливості. Визначте свій поведінковий тип і відмітьте подібне та відмінне із типом вашого керівника.

«Правило дракона і зайця». Спілкування з начальником включає передачу інформації і зворотний зв’язок. Активно використовуйте обидві навички з урахуванням поведінкових особливостей начальника. Запам’ятайте основні правила спілкування з керівником з урахуванням ваших поведінкових типів. Ініціюйте зворотний зв’язок із начальником в комфортній для нього формі.

«Правило дохлої кішки і лопати». Інформуючи начальника про проблему, обов’язково запропонуйте свій варіант її розв’язання.

«Правило дресированого кита». Не реагуйте на небажану поведінку начальника, але закріплюйте позитивною реакцією його бажану поведінку.

«Золоте правило». Критика та обзивання начальства позаочі шкодять насамперед самому підлеглому.

Поведінка будь-якої людини в стані стресу різко відрізняється від її нормальних реакцій. Якщо ви опинилися у стресовій ситуації, редагуйте свою поведінку відповідно до обставин.

Працевлаштування — це не шлюбний союз, така співпраця ґрунтується не на любові, а на фінансовому інтересі. Отже, кожна сторона повинна сумлінно виконувати взяті на себе зобов’язання, дотримуючись умови договору про працевлаштування.

Матеріал підготували асистент кафедри Гринько Н.В. та завідувач кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім.С.М.Савенка проф. Пашковський В.М.

Корисно знати