або облисіння – це процес рівномірного порідіння волосся по всій поверхні голови. При цьому не відбувається загибелі волосяних фолікулів. Вони просто впадають в «сплячку», припиняють функціонування. Така проблема зустрічається з однаковою частотою як у жінок, так і у чоловіків.
Дифузна алопеція є відповідною реакцією на порушення у функціонуванні організму. Саме тому таку алопецію іноді називають симптоматичною.
Причини випадіння волосся досить різноманітні:
- Гормональні порушення. Як наслідок відбувається скорочення фази анагену і мініатюризація термінального волосся в андрогенчутливих зонах до розмірів пушкового волосся.
- Реакція на прийом медикаментів (цитостатиків, антикоагулянтів, протималярійних засобів,що безпосередньо залежить від індивідуальної чутливості організму).
- Стрес – при тривалому впливі гормонів і біологічно активних речовин, може призводити до алопеції.
- Гіповітаміноз – для нормального росту волосся необхідні вітаміни В2, В3, В6, А,Е, фолієва кислота.
- Інфекційні захворювання – піодермії, туберкульоз, сифіліс.
- Хронічні захворювання (які у вираженій мірі порушують обмін речовин – ЦД, гіпотиреоз).
- Генетична схильність
- Аутоімунні порушення
- Променеве ураження (перевищення дози понад 3 Гр)
Підрахунок кількості волосся, що перебуває в різних фазах росту – трихограма, – визначає дисбаланс між кількістю волосяних фолікулів в стадії росту і стадії спокою.
Захворювання зазвичай вражає як жінок так і чоловіків, триває від 3 до 6 місяців, але іноді триває роками. У більшості випадків після зникнення причини дифузного випадіння волосся, повне відновлення спостерігається через 6 місяців – 2 років.
Помітити надмірне випадання волосся нескладно. Досить уважно подивитися на гребінець або звернути увагу на кількість волосся. Якщо кількість втрачених волосяних стрижнів перевищує норму (150 штук на добу), саме час бити на сполох.
Крім того, слід звернути увагу на чотири ознаки, характерних для дифузної алопеції:
1. Слабкість фолікулів. Якщо взяти пучок волосся і обережно потягнути, не прикладаючи сили, то в руці залишиться близько десяти волосся. Така втрата не викличе у вас ніякого дискомфорту і болю.
2. Відсутність зростання. На місці випавшого волосся нові волосини не відростають, оскільки вони ще не встигли сформуватися. Такі ділянки виглядають значно поріділими.
3. Погіршення зовнішнього вигляду. Волосся стоншується, стає ламким, втрачають природну силу і блиск. Нерідко з’являється лупа.
4. Випадання волосся на тілі. Іноді дифузна алопеція відзначається не тільки на голові, але й охоплює тіло. Волосся може випадати на руках, ногах.
Упродовж однієї доби при дифузній алопеції може випасти близько 1000 волосин. Не помітити таке порідіння неможливо. Тому при масовому випаданні пасм обов’язково потрібно записатися на прийом до лікаря дерматолога.
Діагностична програма:
1. Клінічний аналіз крові (при необхідності дослідження повторювати 1 раз на 10 днів);
2. Аналіз сечі (2 рази);
3. Біохімічні дослідження функції печінки (загальний білірубін, АсТ, АлТ, загальний білок, глюкоза, холестерин, лужна фосфатаза);
4. Серологічне дослідження (РВ, РМП);
5. Аналіз крові на вміст кортизолу (при плануванні застосування системних кортикостероїдів до лікування і через 3 тижні після закінчення терапії);
6. Аналіз крові на вміст статевих гормонів (естрадіол, тестостерон, ФСГ, ЛГ);
7. Аналіз крові на вміст гормонів щитовидної залози (Т3, Т4, ТТГ).
8. Мікроскопія волосся, що епільовані з крайової зони осередка (до лікування);
9. Мікроскопічне дослідження патологічного матеріалу на гриби – зішкряби зі шкіри (до лікування).
Дерматолог визначає схему лікування дифузної алопеції тільки після проведення всіх діагностичних процедур. Правильна терапія виконує відразу кілька завдань. Вона дозволяє зупинити масове випадання, відновлює правильне функціонування фолікулів, бореться з причинами патології. Саме тому практикувати самостійне лікування категорично заборонено.
Терапія включає декілька напрямків:
- медикаментозне лікування;
- фізіопроцедури;
- використання народних способів.
Якщо всі заходи не приносять бажаного результату, то пацієнту можуть порекомендувати хірургічне втручання. Пересадка волосся – або трансплантація – це найрадикальныший метод боротьби з дифузною алопецією. При цьому він не є методом лікування. Це радше спосіб приховати облисіння, яке інтенсивно прогресує, не піддається ні медикаментозному, ні фізіотерапевтичному, ні народному лікування. Трансплантація не захищає від дифузної алопеції. Тому, якщо боротьба з першопричинами не ведеться, то дуже високий ризик розвитку облисіння навіть після пересадки.
Профілактика. Міркувати про заходи надійної профілактики не доводиться, оскільки занадто багато причин можуть розвинути дифузну алопецію. Лікарі настійно рекомендують уникати основних захворювань, які можуть спровокувати порідіння волосся.
Підготували: доцент кафедри дерматовенерології, к.мед.н., доц. Гаєвська М.Ю., лікарі-інтерни: Чверенчук Н., Кмитко А., Барковська М.
