Приєднуйся

БДМУ в FacebookБДМУ на TwitterБДМУ на YouTube Пдписатись на Новини

Дні народження

7 лютого
Багрієнко А.Ю.
Хусаїнов Ф.М.

8 лютого

Городинський С.І.
Лазарук О.В.
Лекар А.П.
Романчук В.В.
Шоріков Є.І.

9 лютого

Гринчук Ф.В.
Коровенкова О.М.
Кушнір С.В.
Пестовська Л.А.
Рандюк Р.Ю.
Сушій Г.В.

10 лютого

Боднарюк В.Є.
Ляшук Р.П.

11 лютого

Венгловська Я.В.
Мельник К.В.
Микалюк Л.В.
Юрій О.В.

12 лютого

Бурчу К.В.
Кожолянка Д.М.
Підвербецький О.Я.
Тунек О.А.
Цибуляк М.В.

13 лютого

Карлійчук М.А.
Пантя Д.М.
Савчук О.Ф.

14 лютого

Горошко О.М.
Клим І.В.
Москалюк В.Д.
Павлюкович О.В.
Філіпець Н.Д.
Хоменко В.Г.

15 лютого

Білоус Т.М.
Галагдина А.А.
Заморока О.В.
Циганчук Н.В.
Черноок Н.В.

16 лютого

Богдан Н.С.
Кметь О.Г.
Ляшенко О.М.
Широкий В.С.

17 лютого

Гулак А.М.
Ливарюк В.П.
Шевчук Б.В.

18 лютого

Скакун А.В.
Тарновецький М.В.
Ткачук Н.П.

19 лютого

Антонів А.А.
Ежнед М.А.
Кузнєцов О.О.
Майданюк В.Г.
Ткач Є.П.
Шейко Г.І.
Шмалюк М.І.

20 лютого

Лукашевич І.В.
Цигикало О.В.

21 лютого

Петринич О.А.
Ткач Н.Г.

22 лютого

Гуменна А.В.
Цисар Ю.В.

Хірургічна тиреоїдна патологія на Буковині

Понеділок, 11 лютого 2019 14:30

Ендокринна патологія займає одне з провідних місць у структурі захворюваності населення України, а захворювання щитоподібної залози стали однією з найпоширеніших ендокринопатій. Цікавість дослідників до тиреоїдної патології пояснюється не лише її поширеністю, а й величезним значенням гормонів щитоподібної залози у протіканні більшості фізіологічних процесів в організмі.

 

Ендемічною щодо зобу вважається місцевість, в якій поширеність гіперплазії щитоподібної залози першого ступеня досягає 5% і більше серед дитячого населення або 30% і більше серед дорослих. Буковина, а зокрема Чернівецька область, є ендемічною зоною з низьким вмістом йоду в навколишньому середовищі. Не існує жодного регіону України, населення котрого не відчувало б дефіцит йоду. За даними МОЗ України, кількість захворювань щитоподібної залози зростає щорічно та дедалі частіше діагностуються злоякісні пухлини. Особливу небезпеку викликає йодна недостатність у вагітних, внаслідок чого підвищується ризик народження дітей із низькою масою тіла, нейросенсорною глухотою, спастичним паралічем, кретинізмом, а також мертвонароджень та викиднів. Недостатність йоду відчутно впливає на розумовий розвиток і дітей старшого віку.

До інших факторів, що можуть призвести до розвитку зоба відносять: наявність в продуктах харчування та джерелах водопостачання природних сполук (тіоцинати та ін., F – та Cl – утримуючі сполуки і речовини; ксенобіотики антропогенного походження (в селі – пестициди, добрива, в місті – промислові токсини); дисбаланс між іншими макро – та мікроелементами (в тому числі дефіцит селену); дефіцит білкового харчування; бактеріальне забруднення води; малі дози іонізуючого опромінення; медикаментозні препарати, які мають струмогенний ефект; куріння; генетичні фактори; вагітність та ін..

У структурі захворювань щитоподібної, що входять до офіційної статистики, виділяють дифузний еутиреоїдний зоб, вузловий зоб, тиреотоксикоз, гіпотиреоз, тиреоїдити, рак ЩЗ. Найбільш поширеною патологією є дифузний зоб. 

В Україні щорічно виконуються близько 12000 оперативних втручань на щитоподібній залозі. З них приблизно 45% виконуються з приводу злоякісних новоутворень, 43% – вузлового зобу, 11% – дифузного токсичного зобу, та 1% – хронічного автоімунного тиреоїдиту.

У структурі патології щитоподібної залози за даними хірургічного відділення Чернівецької обласної лікарні 75% займає вузловий та багатовузловий еутиреоїдний зоб, 10% – дифузно-токсичний, 10% – злоякісні новоутворення, 3% – автоімунний тиреоїдит з вузлоутворенням та 2% пацієнтів оперуються повторно у зв’язку із рецидивом захворювання.

Щодо співвідношення кількості хворих жінок та чоловіків, показника Ленца-Бауера, то за нашими даними він складає 9:1, що дозволяє зробити висновок про легку зобну ендемію. Проте всі вищеподані показники стосуються лише пацієнтів, що звернулися за хірургічною допомогою і не враховують тих, які залишаються поза увагою і хірургів і ендокринологів.

Отже, як не пропустити захворювання? Для обстеження щитовидної залози слід звернутися до ендокринолога. Наступний етап – УЗД щитовидної залози. За підсумками УЗ-діагностики призначається аналіз крові на гормони для визначення функції щитовидної залози, а при необхідності – на визначення антитіл до її клітин (для діагностики аутоімунного тиреоїдиту). За результатами обстежень ендокринолог призначає лікування. Для регулювання функції щитовидної залози призначається гормональна терапія. Але іноді лише прийом деяких речовин, наприклад, йоду або селену, усуває проблеми з щитовидною залозою. Існують різні харчові добавки або трави для регулювання функції щитовидної залози, але без консультації з лікарем і попередньої діагностики їх вживати не слід, оскільки при деяких захворюваннях вони можуть призвести до погіршення ситуації.

Щодо профілактики захворювань щитоподібної залози, потрібно уникати надмірного сонячного опромінення,  відмовитися від паління, проходити профілактичне ультразвукове обстеження залози 1 раз на рік, обов'язково перевіряти щитовидну залозу вагітним жінкам у першому триместрі вагітності. Рекомендуються профілактичні огляди підліткам, оскільки в пубертатному періоді відбувається гормональна перебудова.

Матеріал підготувала: асистент кафедри хірургії № 1 Ткачук Н.П.

Прочитано 36 разів