З нагоди 175-річчя від дня народження Миколи Лисенка (1842-1912) куратором Панімарчук О.І. на кафедрі медичної та фармацевтичної хімії була проведена виховна година зі студентами ІІ і ІV курсів фармацевтичного факультету, присвячена життю та творчій діяльності видатного українського композитора, піаніста, хорового диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча.
Микола Віталійович був людиною високої ерудиції, енциклопедистом і багатогранно обдарованою особистістю. Саме йому судилося стати автором двох національних гімнів, котрі утверджують духовну велич Людини і Народу. Перший з них – “Вічний революціонер” (1905) на вірші І. Франка. Другий – “Молитва за Україну” – “Боже Великий, Єдиний!” на вірші О. Кониського (1885), який з 1992 р. затверджена офіційним гімном Української православної церкви (Київський патріархат), а наприкінці XX ст. став другим державним гімном незалежної України.
Лисенко один із перших інтерпретував «Кобзаря» Шевченка (80 творів), робив обробки народних пісень, автор 13 опер («Андрашіада», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Сапфо», «Тарас Бульба», «Енеїда», «Утоплена», «Ноктюрн», «Відьма», «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима й Весна»), вокальних творів, сонат, рапсодій, сюїт, полонезів, ноктюрнів, фундатор музично-драматичної школи. Володів неабияким літературним талантом. Написав фольклорні праці – «Дума про Хмельницького і Барабаша», «Про торбан і музику пісень Відорта», «Народні музичні інструменти на Україні». І це далеко не повний перелік інтересів і діянь МиколиЛисенка.
Виховна година присвячена спробі подивитись на нашого класика з позиції сьогодення. Разом з студентами зрозуміти, як формувався талант музиканта, який прославив українську націю. Розповісти маловідомі факти про творчу, викладацьку і громадську діяльність, радощі та смутки, сім’ю, друзів і соратників.
