До Всеукраїнського дня бібліотек, що відзначається 30 вересня, викладачами кафедри суспільних наук та українознавства Аністратенко А. В. та Никифорук Т. М. проведено інтелектуальний хакатон на тему «Бути чи не бути друкованому слову в майбутньому». Захід присвячений проблемі використання електронної та паперової версії книги на сучасному етапі та в майбутньому.
2 жовтня 2017 року у Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського таку дискусійну тему підняли іноземні студенти, які навчаються на 2 курсі медичного факультету №3 (група 63), і під керівництвом к. філол. н. Аністратенко А. В. прийшли до Муніципальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського, щоб у світлиці книги взяти участь у дискусії, разом зі студентами коледжу БДМУ (1 гр., спеціальність фармація, 1 курс, викладач – Никифорук Т. М.) та ознайомитись з фондами книгозбірні, отримати можливість вдосконалювати свою українську мову.
Один з іноземних студентів пояснив, що спілкування з українськими однолітками обмежується зазвичай побутовими фразами, а навчання та дозвілля дозволяють збагачувати свій словниковий запас професійною лексикою, тому у студентів-іноземців виникло бажання взяти участь у заході.
Антоніна Аністратенко, викладач кафедри суспільних наук БДМУ, розповідає, що у групі, яка прийшла до книгозбірні сформувались дві протилежних думки щодо книг, тому вирішили в переддень Всесвітнього дня бібліотек влаштувати своєрідний інтелектуальний хакатон. В цій дискусії дві студентських команди почергово захищали переваги електронної книги та традиційної – паперової книги. За круглим столом студенти висловлювали аргументи і робили висновки, але дискусія не мала на меті виявити переможців, а швидше – визначити основні пріоритети тої чи іншої версії.
Учасники зібрання дійшли згоди, що людству варто зберегти обидві версії книг, бо у кожної з них існує свій ареал побутування, де вона є більш зручною для використання. До прикладу, студенти-іноземці вважають, що паперова книга має бути обов’язково збережена, оскільки для документування, доведення оригінальності певного джерела все таки краще використовувати паперову версію. Електронну версію документу легше підробити. Наводилось, як приклад, введення водяних знаків, обіг готівки паралельно з картковими рахунками і таке інше.
Студенти вважають, що паперові версії дозволяють швидше і краще довести справжність документу, купюри, книги. А ось, що стосується художньої літератури, то більшість все таки висловилась за те, що паперова книга більш прийнятний варіант для читання під час відпочинку. Вона дає можливість помріяти, змушує подумати. Її легко взяти з собою, не потрібно думати про доступ до інтернету. Молоді імпонують компактні і легкі гаджети та їх різноманіття.
Студентська дискусія навколо електронних та паперових версій книг зводилась до того, що від паперової книги людина частіше отримує задоволення гортаючи її сторінки, чи уловлюючи майже невідчутний запах фарби нового видання, тощо. Але і цифрове читання має деякі переваги. Електронна версія документу, чи книги зручніша для роботи і навчання. Учням та студентам не потрібно носити за собою важкі підручники, «особливо, коли це стосується наукових праць по медицині»- жартували майбутні медики. Електронні версії книг зручно і вигідно використовувати під час занять. Крім того за паперову версію, тобто книгу, нерідко потрібно платити, а електронна – все частіше завдячуючи WI- FI зонам в публічних місцях є безкоштовною. Однак всі присутні жартуючи визнали, що для списування, яке до сьогоднішніх днів є популярним у студентських кругах, все ж таки важливіша паперова версія, бо її легше заховати. Крім того у студентства щодо шпаргалок вже є традиційно відпрацьовані методики. А з електронними шпаргалками викладач дуже легко може справитись перекривши студенту доступ до інтернету, чи відібравши у студента телефон… І списування сходить нанівець. Ось такими: розважливими, серйозними і жартівливими були в переддень Всесвітнього дня бібліотек думки студентів – іноземців щодо книги, інформації та їх призначення в житті студентства.
Матеріал підготували: Мурмилюк Г., Аністратенко А.
